Сурєулин шин љиллі йґрів

Ґцклдўр Элстд университетин багшнр, оютнр тод бичг ўўдісн алдр номт, гегірўлгч, олна ўўлдіч Зая Пандитин санлынь тевчід, бумбднь цецгўд тівв. РФ-н Орн-нутгин Хўўвин депутат Марина Мукабенова болн КалмГУ-н ректор Бадм Салаев эн керг-тґрт бас орлцв.

Дарунь 5-ч микрорайонд, оютнрин балєснд, сурєулин шин љилд нерідгдсн байрин линейк болв. Университетин ректор Бадм Салаев багшнриг, оютнриг эн ончта йовдлла йґрієід, вузин кўцімљсин тускар келв. Ректорин келсір, эн љил университетд 2 мињє шаху кўн орв, тедніс 1176 кўн бюджетн улд, 800 кўн –бооцаєар. Эн љил талын оютнрин то (500 кўн) ґсв. Нидн иим 300 оютн билі. КалмГУ йир сіінір ўўлдљіх Ірісін вузмудын тоод йовна. Университетин президент Герман Борликов йґрілин ўг келхлірн бас вузин сін ўўлдвринь темдглв.

РФ-н Орн-нутгин Хўўвин депутат Марина Мукабенова хальмг вуз кўцімљтієір ўўлдљіхд икір байрлв. Депутат университетин коллективиг цаєан седклісн йґрієід, эдниг олн халхар дґњнх седклін медўлв. Тогтсн авъясар эн љил чигн хамгин сін оютнр депутатын шишлњ мґрієір ачлгдхинь келв.

Тер ґдр КалмГУ-н єардвр давсн сурєулин љилин ашар ямаран багмуд нўўрт єарсинь олнд зіњглв. Университетин хальмг филологин болн дорд ўзгин ном шинљллєні институтын 2-ч курсин академическ баг негдгч орм эзлснь ик байрта йовдл болв. Эдниг вузин єардвр амрлєна путёвксар ачлв. Дікід эн байрт институтыг толєалљах профессор Евдокия Хабуноваг насни ончта ґґнлінь йґрієід, амулњ сііхн љирєл болн кґдлмштнь ик кўцімљ дурдв.

Педагогическ кўч-кґлсні ветеран, нер єарсн профессор Санал Бадмаев цуглрсн улсиг йґріхлірн мана вузд билгті баєчуд сурдгинь онц темдглв. Келхд, тер ґдр делкід, Ірісід нерін туурулсн бґк Дольган Салыковиг цуєар дґњнід, энўнд бўлін ўгін келв.

Эн байрт орлцсн Хальмг Тањєчар Ірісін МЧС-ин ГУ-н ахлач Андрей Колдомов оютнриг йґріхлірн университет тґгсісн медрлті специалистнр эднд кергті гив. Линейкд багшнр, гиичнр, бає наста лидермўд оютнрт йґрілин ўгін келљ селвгўд ґгцхів. Оютнр эднд ик ханлтан ґргв.