Љирн љил хамдан бііх кишг

Хальмг Тањєчин хотл Элст балєснд хамдан љирн љилдін бііљіх хґвті нег ґрк-бўл бііні. Давсн зун љилд ґрк-бўлін ґнділєсн хойр медіт дґрвн алтн ўрін ґскід, эн зун љилд эрўл-менд мањгна тиньгр бііні. Ніімдгч микрорайона нег герт бііх аав-ээљ хойрин патьриг зеенрнь болн зеенчрнь ирљ, наадн-инідір геринь дўўргљ, аав-ээљин седклд нар урєана. Љирн љилд ни-негн седклір, нег-негндін тўшг болљ, дўўрњг љирєлір бііх улс - Дорљ Сангаджиевич болн Леля Бадмаевна Хюсеевихн.

Бає насн кўндиг диилв
Хол 1954 љилд июлин 18-д Сиврин тууврт йовсн цагтан хальмг кґвўн кўўкн хойр хўрм кеєід, ґрк-бўлін ґнділєсмн. Леля Джалцаева тиигід Хюсеевихні ґрк-бўлд орљ ирв. Ах-дў дґрвні бичкн бернь болљ баахн Леля дурта кґвўєін дахљ эн герт орв. Тиигхд юмн хатяр біісн, хўрм дала шуган уга болсмн. Ода болхла, ґсід-босад тґлљсн кўўкднь эк-эцкдін алтн хўрминь арвн љил хооран келі. Эн љил љирн љилдін хамдан бііх байрта йовдлд элгн-садарн, таньл-ўзлірн цуглрљ ач икті эк-эцк хойртан кўндллєін медўлљ кўўкднь ніірлх саната.

26-та Дорљ Змеиногорскд зооветеринарн љилі школ тґгсісн билі. Сурєальта, шулун-шудрмг кґвўн іврті кўргдин тоод йовснь маєд уга. Алтайск крайин Третьяковск района Змеиногорск свеклосовхозд Э. Деликовин нерті колхозин болн Шарнута імтн туссмн. Нег-негнісн талдан єазрт туссн болхла, эдн харєшго біісмн. Болв тењгр эдниг тер цагт чигн хіліљ йовсн біідлті. Шарнута кўўкн Леля Э. Деликовин нерті колзозин кґвўн Дорљла хамцад, гер-бўл болад біів. Баєчуд ґдрин дуусн кґдлдг бийнь сґґднь цуглрад, домбран цокад, дуулад-биилід сергмљтієір амрдг біісинь соњсхд соньн болна. Дорљ Сангаджиевич тодлсар, тиигхд баєчуд ірк-чигі уудго, ах улсан кўндлдг, келсірнь біідг біісмн. Совхозд баєчуд олн, тер тоод кўўкд бає биш біісмн. Эк уга ґссн, кґдлмшч, олн ўг уга, тоолврта кўўкн Леляг (Юляг цааснд неринь тиигљ бичсн бііж) Дорљин ахнр шинљлід бііснь хґґннь медгдв. Тґвшўн зањгта, толєата эн кўўкнд ірк орулхмн гиљ Дорљд селвг ґгсмн. Хоорндан ни-эвір біісн ахнрин болн ах бергдин ўлгўрір баєчуд чигн љирєід біів.

Љирєл кґдлмшин ард давв
«Љирн љил хамдан бііні гисн басл дала цаг!» - гиљ ода Дорљ Сангаджиевич иніні. Кґдлмшін кеєід, імтніс ард ўлдлго, учрсн цуг тоотыг дааєад, кен-негндін дґњ-тўшг болад біів. Тўрўн хойр ўрнь хорад басл зовлњгта болв. Сивріс тґрскн єазрурн Хюсеевихн 1957 љилин июлин 28-д ирсмн. Арвн сарта кўўктієін ирід, дарунь энд Деликовин нерті совхозд дікн єурвн кўўкн єарсмн. Кґдлмшін кеєід йовљ, тиигід дґрвн кўўкін эдн ґскід босхв. Леля Бадмаевна бас зогслго кґдлљ йовсмн. Учетчик, складын заведующ болљ дањгин олн дунд йовв.

Эк-эцкин седкл – ўрнд
Кен чигн кўн ўрн-садан чикір ґскхір, «єаринь єанзєд, кґлинь дґрід кўргхір» шунна. Хюсеевихн дґрвн кўўкін ґскљ босхв. Ууєн кўўкнь -Ялмн Дорджиевна ах тооч болљ 31 љилд Кґтчнрі района Чапчаевин нерті совхозд кґдлв. «Хальмг Тањєчин селіні эдл-ахун ачта кґдліч» гидг кўндті нер зўўні. Татьяна Дорджиевна педучилищ чилієід, багшар кґдлљієід, ода арєлач болљ ўўлдні, Бає Дґрвд селінд бііні. Кермн Дорджиевна медучилищ тґгсілі. Эрдмірн кґдлљієід, бас арєлач болв. Отхн кўўкн Светлана Дорджиевна эцкиннь эрдмір йовад, техникум тґгсієід, дарунь Хальмг госуниверситет тґгсієід, ах тооч болљ кґдлні. Социальн даатхлєна халхар чигн сурєуль сурад, Светлана Дорджиевна ода социальн даатхлєна федеральн заллтд іњгин залач болљ кґдлљіні.

Хюсеевихн кўўкдтін цугтаднь сурєуль сурєад, эрдмті улс болєв. Йисн зееєін таалљ ґскв. Ода долан зеенчрін эрклўлљ байрта бііні. Насн ирід, гем чигн дуталго ирдгинь эдн шоглљ келні. Шидр Леля Бадмаевна царцад, халун ораєад Дорљ Сангаджиевичиг болн кўўкдін зґвір ўўмўлв. Болв эмчнрин дґњгір, авалин болн кўўкдин килмљті хіліврір гемісн гетлљ чадв. Тиигід імтні біідлір, орчлњгд болн тањєчд болљах йовдлмудар соньмсљ эдн бііні.

Дассн авъясарн эдн зурєан часла босчкна. Тів шаху љилдін зурєан часла планеркд оддг авъясарн Дорљ Сангаджиевич эрт серні. Авалнь босад, ціієін чанад, ґрўни ціієін эдн адєм угаєар ууна. Зеенр альд йовхинь, кўўкдин кґдлмш ямаран болљахинь ўг єарєад эмгн ґвгн хойр адєм угаєар кўўндні. Бає насндан ўўрлљ йовсн улсин то цґґрч йовхинь санљ кесгтін тагчг суулдна.

Хґґткін сансн цагт
- Змеиногорскд хамдан кґдлљ йовсн арвн кґвўдіс зуг бидн Нимгрті хоюрн ўлдвидн, - гиљ Дорљ Сангаджиевич єундрхна. - Манљин Нимгр эмгтієін љирн дґрвн љил бііљіні. Бидн Леля Бадмаевната хоюрн эн ґґнін августын 9-д кехір біінівидн. Насн немгдх дутман ўўрмўдин, элгн-садна то баєрад йовна...

Сиврт туссн тўрўн љилмўдт Дорљ свеклосовхозд олн зўсн кґдлмш кељ йовсмн. Дііні љилмўдт йир кўнд билі. Цар тергнд цуунг ачљ зґґдг йир кўнд кґдлмшт кґдлљ йовх улст ус ачљ кўргдг болн нань чигн кґдлмшт Дорљ кґдлљ йовсмн. Зооветеринарн школд сурснаннь хґґн саадг ўкрин гуртын бригадир болљ кґдлв. Љирєлин ут хаалєд юн эс учрв. Тегід Дорљ Сангаджиевич тодлврарн хувалцхла давсн цаг эндрк ґдрлі залєлдад бііні.

Салын Тугтн селіні Нойн хотна кўн - энўні эцк Хюсеев Сањєљ дґрвн кґвўті біісмн. Тохминь дуудулх дґрвн ўртієін эдн удан байрта біісн уга. Єучдгч љилмўдин эклцір нег негін дахлдн эк-эцкнь ґњгрхлі, кґвўд ґнчрід ўлдв. Хойр ахнь бийін дааєад, «15 лет ВЛКСМ» гидг совхозд кґдлжілі. Хґ мґсті ўлдсн отхн кґвўн Дорљиг Бає Дґрвді ґнчн бичкдўдин герт ґгв. Эндін кґвўн дґрвн љилдін біієід, эклц класст орв. Тиигљітл Тґрскін харсгч Алдр дін эклв. Дорљин ахнриг цергт авв. Тер кемд Бає Дґрвді сурєуль-эрдмин іњгин єардач болљ кґдлљісн Пўрвін Бадм бичкн Дорљиг Салын Тугтна школ -интернатд авч ирљ орулсмн. Цуг энўгинь Дорљ Сангаджиевич хґґннь архивин цааснас медв. Нег ахнь Эрднь гер-мал болчксн, тегід Дорљ ик зуудан теднід біісмн. Болв зовлњ чилід уга кевті, ахнь Эрднь кўндір гемтід ґњгрљ одна. Ах бергн, ач хойртаєан Дорљ Сиврин тууврт нўўљ єарад, Алтайск крайд туссн юмн.

Дорљин тодлврар, бичкндін Делгі Эрдниг эн ўзљ йовсн бііљ. Шулун-шудрмг кґвўн Эрднь селіні комсомольск организац толєалљасинь медні. Тењ деер болсн дііллдінд зґргті ўўлдвр єарєад, Советск Союзин Геройин нер зўўсинь соњсад, тиигхд Салын Тугтнд біісн колхозиг Э. Деликовин нерті колхоз гиљ нерідсинь Дорљ Сангаджиевич тодлна. Тернь 1943 љилин намрин сармудт учрсмн. Ўвлір декабрин 28-д хальмгудыг Сиврўр авч єарсмн.

Ач икті аваль
«Кўўкд кўн герин чимг» гиљ кезіні келсн ўгин чинриг иигід олн љил кен-негін медлцљ бііх, кґгшрх насндан хамдан ціієін ууєад, давсн цаган тодлљах улсиг ўзхлірн саннач. Ухата кўўкд кўўні залу ямаран чигн
керг кўціљ чадна, кґдлмштін тоомсрта болна, ґрк-бўлдін килмљті болна гидгнь бас ўнн. Тґвшўн зањгта болн цецн ухата кўўкд кўн Леля Бадмаевна љирєлд юн чигн юмн амрар ирдгоєинь медні. Ґрўн эрт босад, хотан кеєід, авалян кґдлмшт йовулад, кўўкдін школднь белдід, бийнь чигн кґдлмштін дигті цагларн ирљ, цуг тоотыг диглљ кўцідг біісмн. Дигті-дагта болдгнь, кґдлмш туст йир даавртань кўўкдтнь эк-эцкіс кўртсн болљана. Эдні біідл-љирєлиг ўзљ ґссн кўўкд ах ўйин Хюсеевихні амулњ љирєлір бііхір зўткљ йовна.

Олн љил Э. Деликовин нерті совхозд кґдлв. Энд бііљієід Ставропольск сурєулин комбинатд Дорљ Сангаджиевич бухгалтерин эрдм дасв. Хґґнь Дорљ Хюсеевиг Элстўр махна - ўсні промышленностин министерствин медлд біідг предприятьд кґдлмшт дуудљ авв. Болв селін єазрт кґдлід дассн імтн удан хотл балєснд біісн уга. Приозерн района (ода Кґтчнрі района Єашун Бургст селін) «Обильный» совхозд одад, 21 љилд біієід, Дорљ Сангаджиевич зоотехник, профсоюзин комитетин ахлачар кґдлљ йовв.

Эцкнь кўўкдісн ард ўлдшгоєар 52 настадан сурєуль сурв. Тиигід 1980 љилд Волгоградск областин Дубовск зооветеринарн техникум тґгсів. Дарунь Дорљ Сангаджиевич Хальмг госуниверситетд медрлін гўўдўлх саната билі. Ода бийнь єундрхна. «Сурєуль сурхд насн харш болдго. Даалєсн кергиг болс-бўтсірнь кедг зґв угалм. Тегід эврі кергін цань уга сіінір медхин тґлід дањгин медрлін гўўдўлід, дамшлтан байљулад, сурєуль сурад йовх кергті болв», - гиљ кґгші баєчудт селвгін ґгні.

Урдк љилмўдт эдл-ахусар элвг тірі урєаєад, олар мал ґскљісн кемд селін єазрт Леля Бадмаевнан кґдлмш хамгин чинртід тоолгддг билі. Ямр нег цагт, трактор, машин эвдрхлі, цугтан энўг хіієід гўўдг. «Зірмдін нам сґґни ґріллі чигн орнасм босхад, складыг секўлдг билі. Селіні эдл-ахун дааврта кґдлмш дављах цагт болхла, гертісн холд єардг арє уга. Оньдин бийлієін складын тўлкўрін авад йовдг кергті біісмн. Тегід намаг імтн МТМ болн гараж хойрин «мана начальник» гиљ механизатормуд, љолачнр шоглад дууддг билі», - гиљ тодлад, Леля Бадмаевна иніні.

Пеньст єархларн Хюсеевихн Элстўр нўўљ ирв. Хара сууљ чаддго Дорљ Сангаджиевич зурєан љилдін Элст балєсна зарєин улсин заседатель болљ кґдлв.

Насни туршарт кґдлљ йовсн, тањєчин делгрлтд зґвті тівцін орулсн медітнрин љирєл цуг маднд сін ўлгўр болљана.
Алтн болсн дґрвн кўўкін кў кесн, йисн зеенрін ґсксн, долан зеенчрін таалљах Дорљ Сангаджиевич болн Леля Бадмаевна Хюсеевихн љирн љил хамдан бііљіх ґґнін темдглљіні.

Насни сііхн ґґдмд кўрсн медітнриг «Хальмг ўнн» газетин кґдлічнр ўнн седклісн йґріљіні.