Цагин неквр: мана шунлт

11-09-2019, 11:58 | Таңһчин зәңгс » Хальмг Тањєчин Толєачин ґдр-бўр

Ґцклдўр Хальмг Тањєчин правительствин сўўрт тањєчин социальн-экономическ делгрлтин тґр хілігдв. Терўнд Хальмг Тањєчин Толєач Бату Хасиков орлцад, суњєврт энўнд дууєан ґгсн нег єазра улст ханлтта бііхін темдглв.
- Бидн хамдан эн дааврта кемд арє-чидлін негдўлід, ўнн-чик седклтієір кґдлмшін кўціснд би цуг таанрт ханлтан ґргљінів. Тањєчин імтн нанд иткід, дууєан ґгв, энтн ик даавр болљана. Ода бидн улм шунлттаєар кґдлљ, мана імтні љирєлин таал ясрулхин тґлі цугинь кех зґвтівидн. Кех-кўціх кґдлмш дала, чинрті тґрмўд бас олн бііні, тегід седвірті, олмєа болљ хамдан ўўлдх кергті. Суњєврин ґмн мана тањєчур федеральн єардачнр ирід, чинрті тґрмўд хаєллєнд дґњгін кўргв. Болв суњєврин хґґн мадниг мартх, маднд федеральн цутхлњгас дґњ кўрггдшго гиљ зірм імтн тоолна. Тернь буру тоолвр гиљ келх кергті. Мана Хальмг Тањєчин тускар олн імтн медљ, соњсљ соньмсхин тґлі цугинь кехвидн. Ода мана тањєчд кўнд біідл тогтсн бііні, тегід імтн эдні тґрмўд хаєлхд дґњ кўргхиг кўліљіхиг медід, мадниг цуг халхар дґњнх. Єардач болєн терўні дааврт бііх тґрмўдір бичг болну, эрлє болну чикір белдљ, ямр нег программд орлцх арє хііх зґвті. Цуєар ўўлдвриннь тускар олнд медўлљ, ямаран керг-ўўлдврмўд давулгдљахин тускар зіњглх зґвті. Ямр нег тґр яєљ хаєлгдљахин, ямаран программар керг-ўўлдврмўд кўцігдљіхин тускар эгл імтн медх зґвті. Бидн олн-імтні даавриг иткўлхин тґлі кґдлмшін сіінір кўціљ, мана иргнмўдин біідл-љирєлин таалыг ясрулх зґвтівидн,- гиљ Бату Сергеевич келв.
Тањєчин правительствин Ахлач Юрий Зайцев министрмўдин кабинетин нерн дееріс Бату Хасиковиг тањєчин Толєачин ўўлд суњєгдснлань бас йґрієід, кўцімљті кґдлмшірн імтні даавриг иткўлх зґвтівидн гив. Эн сўўр тўрўн болљ энљл давулгдљахас ишті 2019 љилин долан сарин аш диглх кергтіг зааєад, тањєчин социальн-экономическ делгрлтин єоллгч зґрўллтсин тускар келв. Премьер-министрин темдглсір, эн кемд инвестицин, імтні љалвин кемљін ґсв, кґдлмш уга улсин то баєрв, тосхлтын кемљін 4,3 холванд ґсв. Эн љиліс авн мана орн-нутгт келн-улсин тґсвс эклід кўцігдљіхіс ишті, эрўл-менд харлєна, сурєуль-эрдмин, сін кец-таал тогталєна, хуучн гермўдіс імтиг нўўлєљ авлєна, шин хаалєс тосхлєна болн нань чигн чинрті тґрмўдір шишлњ программс кўцігдљіні. Тиигід, мана тањєчд эн программсар модульн ФАП-муд углљ тівгдљіні, спортивн площадкс, шин школмуд, бичкдўдин поликлиник, сойлын Гермўд болн хаалєс тосхгдљана. Сін чинрті уудг усар тетклєні тґрт ик оньг ґггдљіні, ода мана тањєчин імтніс зуг 7,4 процентнь сін ус уудг болхла, 2024 љилд эннь 83,3 процент тогтах зґвті. Одахн Іідрхнд Ірісін правительствин Ахлач Д.Медведевин єардврт болсн селвлцінд Бату Сергеевич эн тґр хаєллєнд онц оньг ґгч дґњ кўргхиг сурв. Тегід эн эркн чинрті тґр хаєлгдх гисн ицл бііні. Болв 10 келн-улсин тґсвд орлцљах мана тањєч кех-кўціх керг-ўўлдврмўдиг зуг 24,6 процентд кўціљіхнь єундлта. Мана тањєчд келн-улсин тґсвір эн љил 3,8 љува арслњ йилєгдх зґвті, ода деерін бидн зуг 928,7 сай арслњ олзлвидн. Цуг министерствс кґдлмшін шунмєадулљ, федеральн бюджетіс йилєгдљіх мґњгиг олзта-тустаєар олзлљ, чинрті тґрмўдиг кўцімљтієір хаєлх зґвті гиљ премьер-министр келв.
Сўўрт орлцсн Хальмг Тањєчин Улсин Хуралын (Парламентин) Ахлач Анатолий Козачко хілігдсн тґрір ухан-тоолврарн хувалцљ, ямр нег тґр хаєллєнд депутатнрин дґњ кергті болхла бидн белн біінівидн гив. Келн-улсин тґсвс кўцілєні халхар парламентск бўртклєн кўцігдхиг А.Козачко келв.
Цааранднь сўўрт жилищн-коммунальн эдл-ахун комплекс болн социальн объектс дулаллєна кемд белдвр келєні тґр хілігдв. ЖКХ-н министр Евгений Мамутов эн тґрір илдкл кев. Социальн халхин министрмўд бас тооцаєан ґгід, сурєуль-эрдмин, эрўл-менд харлєна, сойлын болн спортивн учрежденьс ямр кевір ўвлд белдсні тускар келљ ґгв. Тер мет тањєчин імтиг олн зўсн геміс саглуллєна тірлє келєні тґрір эрўл-менд харлєна министрин ўўлиг дааљадг Юрий Кикенов зіњглв. Сўўрин чилгчір Хальмг Тањєчин Толєач Бату Хасиков тањєчин тарифмўдин цергллтин єардач Светлана Доногрупповад Ірісін ФАС-ин Кўндллєні єашг болн энўні дарук Николай Басацкийд УФАС-ин Ханлтын бичг бірўлљ ґгв.

Наталья ДАВАЕВА