Шўлгўдтм – зўркни цоклєн

11-08-2020, 15:33 | Таңһчин зәңгс » Санл

Шўлг болєндан Санљин Николай ірўн седклин дуран, бульглсн зўркнісн єарсн ўгмўдін ніієинь олљ, урн ўгин ўўдіврт буулєљ бичдгірн мана сананд ўлдхмн. Политическ, сойлын болн олна ўўлдіч, сойлын єардач, бичіч, седкўлч, багш – эн кўн љирєлдін кўціљ йовсн ўўлдвринь кўцц заахд амр биш. Эндрк санлын ўгдін Хальмгин серлті гисн ўрдин негнь болгч Санљин Николайин шўлгчин ўўлдврт бидн ик зуудан оньган ґгчінівидн.

Колян Санљин селвгір...

«Шўлг ўўдіхлірн би дањгин зўркні цоклєан соњснав», – гиљ шўлгч келдг билі. Ода мана ўўрин зўркни цоклєн шўлгўдиннь дґњгір оньдин маднла бііхмн.
Цергт церглљієід шўлгўд эклљ бичсмн. Сурєуль сурчаєад, Хальмг ик сурєульд хальмг іњгд хальмг багшин эрдмір сурчаєад, шўлгўдт йосндан оньган ґгч, ахр ўўдіврмўд бичдг болсна тускар Николай келдг біісмн. «Урднь бичід хайчксн юман, шиніс хілієід, арднь орљ, теднін невчк шўлгўдин ґњг ґгч белдсн болљанав, – гиљ кўўндврин йовудт келснь тодлгдна. – Тиигхд 1981 љил «Седклин љилк» гидг хурањєу єарла. Хойр-єурвн шўлгчин ўўдівр терўнд орла. Тедн заагт мини шўлгўд бас йовсн билі. Тиигід 1980 љиліс авн мана Хальмг тањєчин «Теегин герл» гидг седкўлд болн «Хальмг ўнн» гидг газетд эклід мини шўлгўд болн келврмўд барлгдљав».
Ўўділтин хаалєд орулсн кўн гиљ Калян Санљиг Николай тоолдмн. Ик сурєульд сурчахднь Хальмгин ууєн шўлгчлі болсн харєлтд Николай эвріннь шўлгін умшсмн. Калян Санљ кґвўг тодлад, кўўндід, долан хонгт нег ирід, бичсн шўлгін ўзўлљі гиљ келсмн.

Олна нўўрт йовла

Урн ўгин хаалєд баттаєар орад, олн бичічнрлі ґґрхн таньлдад Хальмгин шўлгчнрин Нииці єардад, билгті баєчудыг урн ўглі залєлдуллєнд, тўрўн шўлгўдинь барллєнд Николай Джамбулович ик килмљін ґгч йовсмн. Ах ўйин бичічнрин нериг мґњкрўллєір бає биш кґдлмш кељісмн. Сін-Белгин Хасрин ґґнд белдід, бичічнрин, олна ўўлдічнрин болн седкўлчнрин багиг Барун селінд болх байрт орлцулсн нег йовдл тодлгдна. Урн-утхта залєлдата ўўлдврнь олна кґдлмш біісмн. Бийнь болхла дањгин йосна ўўлд йовх. Тегід тер саамд сўл цагтнь талдан кергір Элстд кґдлмш кех даалєвр терўнд ґггдсн бііљ. Тер бийнь Николай Джамбулович ґрўн эрт Барун орх улсиг хаалєднь єарєљ йовулхар ирід йовулсиг бидн седкўлчнр мартхшвидн. Тиим даавртаєар кўн кергін кўціхлі, терўг кўндллго бііљ болшго. Талдан ахлачнр болхла нґкднртін даалєчкад, керг яєљ кўцігдљіхірнь соньмсхш. Ик зуудан кўўні машиєір хаалєд єарч йовдг седкўлчнриг тер тґрўц мартддго билі.
Барин єарцст єарсн тоотыг Николай Джамбулович сін меддмн. Нег ўлў «Хальмг ўннд» шин нег іњг, тґсв єархла, таасчахан, эс таасчахан медўлід љинњўлдмн. Хальмг газетд імтиг хамцулљах, улсин урмд ґґдлўлљіх статьяс єарсн цагт ямаран нег хургт ўгин хоорнд Николай Санджиев газетин нер єарєад келчкдг біісмн. Талдан ахлачнр мана газетин тускар ўг келсинь соњсдго билівидн. «Мини дањшата хаалє. Заяни заясн Ўг!» – гиљ шўлгтін келсн ўгмўднь тґрскн келндін эн ямаран хару кўн біісинь медўлљіні. Љирєлин ўўлдврірнь чигн терўгинь медљ болхмн.
Седкўлчнрин амр биш кґдлмшиг сін меддг тґлідін соньн тґсвдін орлцулхар дуудхла, цаг бііхлі дањгин ирљ орлцдг біісмн. 1980-ч љилмўдин чилгчір Хальмг телеўзлд «Алтн шаєа» гидг наад бўрдіхір сойлын кґдлічнриг цуглулад, селвлцід, тўрўн наадан бўрдімљин багарн кељ ўзлівидн. Николай Джамбулович дґњнід, нааднд кергті цуг тоотыг белдлєнд орлцад, тўрўн нааддыг бийнь єардљ давулла. Сойлла, урн-ўгин зґґрлі залєлдата олн телесоњсхврт, радиокўўндврмўдт Николай Джамбулович орлцљ, соњсхврин чинринь ґґдлўлдг біісмн.
Шинљллтин кґдлмш кеєід, Николай Джамбулович культурологин номин кандидат болсмн. Хальмг келнд илвті ўгмўд бііні. Тергн гисн мґр татдг тергн. Тиигчкід шатр наадхла шатрин бетк деегўр бас тергн гиєід бііні. Ўлгўрлід дікід келхлі, Хурєн гиєід бііні. Хурєн кўўні єарин хурєн. Хґґні тґл бас хурєн болдг. Ґвдг, келн, толєа болн олн нань чигн ўгмўдин тускар, тедн єурвн-дґрвн чинрті болдгинь ўзўлід, бичкн умшачнрла харєхларн Николай Джамбулович келљ ґгдмн. Умшачнр біітхі, мадн, ўўрин улснь чигн терўгинь оньган ґгч соњсдг билівидн. «Хальмгин илвті ўгмўд» гиљ инідмн. Тиим олмєа келті шўлгч мадна ґґр йовсмн, мадниг уралан кґтлљ йовсмн.

Комсомолын зальта цаг

Хальмг ик сурєулиг тґгсієід, комсомолын халхар эн кґдлсмн. Элст балєсна комсомолын комитетин негдгч сеглітр болљ йовсн цагтан Николай Джамбулович балєсна комсомолын, пионерск организацин љисіг ґґдін ґргід, баєчудын біідл-љирєлд ик оньган тусхаљ йовла. Энўні нилчір спортын залмуд, баєчудын олн зўсн клубмуд секгдљ, соньн керг-ўўлдврмўд кўцігдљ йовла.
Тґвкндго седклнь, імтиг ґґрін дахулљ, шин тоотар соньмсулљ, олна љирєлд орлцулдг зањ-авцнь тиигід комсомолд кґдлљісн цагт ил медгдсмн. «Кўн болх – комсомолас» – гиљ цагтан нег хальмг шўлгч бичсір, комсомолын буслсн љирєлин зальд єардач болн олна кґтлврч тґрсн болдг. Зањ-авцнь тиигљ љирєлин гўдўд батрсмн.

Бичкн умшачнриг хамцулсн «Байр»

Хґґннь Николай Джамбулович бичкдўдт нерідід, шишлњ седкўл секхмн гиєід седвір татад, эн ўўлдвриг эклсн кўўні негнь. 1986 љилд тањєчд хальмг кел делгрўллєні тґр дарани нег кемдін тівгдлі. Тиигд Хальмг бичкдўд газет чигн уга, седкўл чигн уга бііні гиєід Николай Джамбулович эвріннь ухан-тоолвран, седклін хургт босч келлі. 1988 љиліс авн «Байр» седкўлин редактор болљ кґдлв. Тўрўн тойгнь 1989 љил єарсмн. Белдврин кґдлмш єурвн сарин болзгт кесмн. Юнгад гихлі, тиим седкўл єарєх кергті гисн цаас єарсн. Болв суудг орм уга, зурдг зурачнр уга, нань чигн кґдлічнр уга. Тегід эклід эн тґриг хаєлад, Николай зурачнриг олад, седкўлчнриг кґдлмшт орулљ авад, маши хулдљ авад, бііх ормдан ясвр кеєід, тиигід эклід кґдлсмн. Седкўл єархин ґмн цуг бичічнрт зіњг ґгід, бичкдўдин тґлі ўўдіврмўд бііхлі маднур илгітн, гиљ ўрвр кесмн. Наадк хоша бііх бичічнрин Ниицісин элчнрт цугтаднь тиим ўрвр цаас бичід, зіњг илгісмн.

Моњєл келтнрин бўлд

Моњєл келтнрин бичкдўд ямаран седкўлті бііхинь соньмсад, Николай Джамбулович тўрўн болљ Бурятьд одад ирлі. Тенд «Харасгай» хальмгар «Харада» болљана. Бурятьд ик байр болљаљ. Моњєлас, Китдин Ґвр Моњєлас, Шинљініс ирсн бичічнрлі таньлдад, тенд бичкдўдт нерідсн ямаран седкўлмўд бііхірнь соньмсв. Улан-Баатрт кўрх санаєан медўлснд теднь дґњ болв. 1990 љил Моњєлд одад, седкўлин халхар біісн цуг тґриг медљ авв. Яєљ шўлгўдірн хувалцхмб, яєљ нег-негндін дґњ болхм гиљ моњєл ўўрмўдтієін кўўндід ирсн билі. Зурачнр зурсн зургудан бас нег-негндін илгіх болљ ўгцсн біісмн. Залєлдана тґр тиигід сін хаєлгдла.
«Эн кґдлмш йир сін нилчін нанд кўргв, – гиљ Николай Джамбулович келдг билі. – Олн бичічнрлі таньлдув. Эн седкўлд эклід кґдлљієід, єурвн дегтр барас єарєув. «Хатхмр зег» гиєід бичкдўдин тґлі. Дікн нег дегтрнь «Эцкин байр». Бичкдўдин тґлі «Тењгрин саадг» гидг дегтр єарєлав. Дікід нег дегтриг орс келір «Дождь озорник» гиєід барллав».
Хальмг кел делгрўлхин тґлі бичкдўдт хальмг кел сурєх кергті. Болв арднь орад хальмг кел сур, эн шўлг умш, чеељірн дасч ав гиєід чикнднь хоњх уйяд бііхлі, бичкдўд келиг дасшго, гиљ бичіч болн багш тоолдг билі. «Хальмг келн гиснтн – энтн тиим ґврмљті сііхн келн, – гиљ ухан-тоолврарн Николай Джамбулович хувалцдг біісмн. – Тегід ўгиг дууєар дамљулад, шўлгір дамљулад, ўлгўрмўдір дамљулад бичкдўдт дасхх кергті. Бичкн ахр шўлгўдір дамљулад, дасххла, толєан экні нег булњд нег бичкн юмн ўлдхмн болљана».
Келсн деерін бичкдўдиг соньмсулх эв-арє хііљ ўўлддмн. Сансан кўціхір Борис Уджаев, Татьяна Санджиева, Борис Манджиев эднлі кўўндід, бичкдўдин тґлі дуд єарєхмн гиљ шиидсми. Ут-турштнь авад хіліхлі, Санљин Николайин 22 шўлгір дун ўўдігдсн бііні.
Моњєл келтнрин бичкдўдин тґлі олн шўлг бичсн тґлідін Санљин Николай 1992 љил Моњєлын бичічнрин «Алтн уњєн» гидг мґрієірн ачлгдсмн.

Тґрскн єазрин магтал

Шўлгч Санљин Николайин біідл-љирєл тґрскн келнлі, зањ-зањшалла залєлдата. 1993 љил сойлын болн шаљна тґрір министр болљ ўўлдљ йовсн цагтан тууљлгч чинрті олн йовдлмудыг єардљ, сойлын болн олна љирєлд ик тівцін орулсмн. Келн-улсин «Джангариадын» тўрўн наадыг секљ йовсмн. Хальмгин шар шаљна «Сікўсн сўм», орс шаљна Кафедральн сўмиг секлєні ўўлдвриг бас єардљ йовсмн.
«Урн ўгин уурхан сањгин зґґр умшхларн, би кезі чигн тґрскн єазран, Алтн уул болсн алдр дуулвр «Љањєран» магтнав, – гиљ шўлгч келдг билі. – Кўн болєнд нег тґрскн єазр біідг. Кўн болєнд нег тґрскн келн біідг. Тґрскн єазр деер нег нарн біідг. Нарн ўвлір орсн цасиг хавртнь хіілўлід кўч орулад, ноєа єарєад, імт байрлулад, хальмг келн болхла кўўнд чидл орулдг. Тегід эн бичсн шўлгўдін эврі тґрскн єазртан нерідўв».
Шўлгч Санљин Николай Шинљіні, Бурятин, Моњєлын бичічнрлі, кґгљмчнрлі бат залєлда бірљ олн љил ўўлдљ йовла. Энўні шўлгўднь моњєл келтнр дунд айслулгдљ умшгдна. Нерті кґгљмчнр шўлгўдтнь кґгљм бичні. Тоомсрта дуучнр ґргід дуулцхана. Бурятин нутгин нерті кґгљмч Юрий Эрдынеев «Милая Калмыкия моя» гидг шўлгтнь айс ўўдісмн. СССР-н улсин артист Дугарджап Дашиев эн дууг 90-ч љилмўдт дуулад, нарт орчлњд медўлсн болдг. «Мини дурта Хальмгм» гисн ўгмўд дуунд давтгдљ, цань уга дурта біісн у-ґргн теегин магтал болљ эн дун маднд ўлдв. Тґрскн єазран кесг сііхн магталмудт мґњкрўлсн келмрч, кўњкл чеељті Николай Джамбулович Санджиевин санлд эн статья нерідгдљіні.

ХҐҐЧИН Галина

РЕКВИЕМ


Светлой памяти поэта, прозаика, Председателя Калмыцкого регионального отделения Союза писателей России САНДЖИЕВА Николая Джамбуловича

Сгустились тучи над Аршань-Зельменем,
И среди дня на землю пала тьма,
Как будто в это самое мгновенье
Природа извещала нас сама
О Вашем столь безвременном уходе,
С которым не смириться никогда
И вечером на чёрном небосводе
Зажглась над степью новая звезда...
Вы к таковым себя не причисляли,
Живя, творя на Матушке-земле,
А вот сегодня ярко засияли
И тот Пегас, что Вас носил в седле,
Взмахнув крылами, полетел за Вами,
Его, как день вчерашний, не догнать...
И век спустя, сердечными словами
Калмыкия Вас будет вспоминать!
Как жаль, что Вы ушли от нас до срока,
Покинули земную круговерть,
Непредсказуема, коварна и жестока
Бывает неожиданная смерть...
Как Вы трудились и стремились к цели,
Нам будет показательно и впредь
И то, что Вы прижизненно успели,
Иному за две жизни не успеть!
Стихи... Стихи... – родные Ваши дети,
Они в народе вечно будут жить,
Как память о талантливом Поэте,
Которой НЕ УСТАНЕМ ДОРОЖИТЬ!!!

26.06.2020 г.


ЧЕРНЫШОВА Ольга,
поэт, член Союза писателей России,
с. Приютное, Республика Калмыкия

Видео