Балєсна уульнцс

11-09-2020, 13:16 | Таңһчин зәңгс » Эндрк ґдрин тґрір

Мана хотл балєсн цаг ирвіс сііхрљ, ґсљ-ґргљљ йовна. Кесг шин чинрті тосхлтс босхгдад, энўг кеерўлљіні. Эннь Алтн Босха, Бодь суврєн, Долан хонгин сўм, Бурхн Багшин Алтн сўм, нань чигн ке-сііхн, єііхмљті тосхлтс імтні седкл авлна.
Элстд 500 шаху уульнц бііні. Эдні нерідлєнь эврі тууљта болн мана балєсна, тањєчин болн орн-нутгин тууљла батар холвата. Урднь кесг уульнц коммуна партин болн Советин йосна єардачнрин болн нўўрлгч ўўлдічнрин нер зўўљісмн. Болв йосн сольгдад, цагин аю дахад, балєсдт тууљлгч кезіњк нерідлєинь хірў сергіљ ґгсн болдг. Тўўншњ уульнцсин нерідлєнь сольгдсмн. Ўлгўрлхд, Элстд Комсомольская уульнцд Очра Номтын нерн зўўлєгдв, 40 лет Октября гидг уульнц Сін-Белгин Хасрин нер зўўдг болв, нань чигн. Тер мет Роза Люксембургин, Пионерск, Октябрьск, Виноградн чигн уульнцсин нерідлєнь сольгдв.
Ямаран чигн балєснд нернь туурсн шўлгчнрин болн бичічнрин нерті уульнцс бііні. Элстд чигн Пушкині, Лермонтовин, Чеховин, Гоголин, Чернышевскийин болн нань чигн урн-зокъялын халхар билгірн ончрсн улсин нер зўўљідг уульнцс олн.
Тањєчиннь алдр ўрдин – иргні діінд болн Тґрскін харсгч Алдр діінд зґргтієір діілдљ, баатр йовдл єарєсн, тањєчин тогталєнд болн делгрлтд аєу ик тівцін орулсн улсин, олна болн политическ ўўлдічнрин, номтнрин, бичічнрин нердинь мґњкрўлљ, уульнцс нерідсмн. Городовиковин, Хомутниковин, Чапчаевин, Кануковин, Шапшукован, Илишкині, Басанговин, Амур-Санана, Балакаевин, Тачиевин болн нань чигн кесг уульнцс зааљ болхмн. Тґрскін харсгч Алдр діінд залу-зґрмг йовдл єарєсн улсин нер зўўљідг уульнцс олн. Эннь Осипенкон, Чкаловин, Герасименкон, нань чигн. Мана єазра зґрмг діічнрин болн партизанмудын нер кесг уульнцс зўўні: эннь Деликовин, Сельгиковин, Гермашевин, Клыковин, Косиевин, Адучиевин, Хахлынован, ах-дў Алехинихні, нань чигн.
Цаг хўврід, імтн олар Элстўр нўўєід, эврі гермўд тосхв. Тегід йирдгч жилмўдіс авн шин уульнцсин то ґсід йовв. Балєсна ар-деед ўзгт тосхгдсн уульнцс Северо-Западная, ґмн ўзгт – Южная нер зўўдг болв. Дікід болхла ґдгі цагин ончта темдг – уульнцсиг хальмгар неріддг болв. Ўлгўрлід заахла, Альмна Цецг, Хаврин Дун, Тењгрин Уйдл, Йґріл, Сін Біідл, Баєчудын Герл, Сувсна, Нарта, Љањєрч, Љирєл гиљ нерідгдні. Болв єундлта юмн, зірмдін хальмг ўг хаљєрар бичні. Элстд Сеткл гидг нерідлєті уульнц бііні. «Седкл» гидг тиим сін чинрті, сііхн ўгиг хаљєрар бичснь єундлта. Імтні иткл цааснд уульнцин нерн бас хаљєрар бичіті болх. Уульнцд нер зўўљіх дааврта улс адг-ядхдан хальмг келні толь авад хіліхнь яєна. Болв тер бийнь хальмгаєар уульнц нерідљіхнь йир сін. Эннь тґрскн келін шиніс сергіљ, хадєлљ, делгрўллєні кергт бас нилчін кўргхнь маєд уга.
1812-ч љилин Тґрскін харсгч діінд хальмг улс орлцљ, Парижд кўрсмн. Тегід тер туурмљта цагиг хальмг бух цергиг толєалљ йовсн Тундутовин Љамб тііљ болн Тўмні Серебджаб нерті уульнцс тодлулна.
Тууљд орсн мана ґвкнрин хаадудын нердиг шиніс сергіљ, цґґкн љил хооран, уульнцсин нернд мґњкрўлљ. Эннь Хо Ґрлг, Байбагас баатрин, Єалдма-баатрин, Єалдн Бошгт хаана, Далай-баатрин нердиг шин уульнцс зўўљіні.
Хальмгуд цааљла харєљ, Сиврт тууврт йовсн љилмўдиг Аральская, Красноярская, Кемеровская, Новосибирская уульнцс, Омский въезд тодлулна. Эн уульнцсиг хальмг улс цааљла харєсн 70 љилин єашута ґґнлі ирлцўлљ нерідсмн. Тер єашута цагиг мартљ болшго, дікљ тиим ґршіњгў уга йовдл бичі учртха гисн седклтієір, хґґтк ўйнрин санлд ўлдіхір уульнцсиг иигљ нерідсн болдг. Дікід болхла олн зўсн єазр-усна нерідлєнь балєсна уульнцин нерідлєнд орљ, эннь Оргакинская, Кетченеровская, Лаганская, Ергенинская, Ханатинская, Ульдючинская, болн нань чигн шин уульнцс тосхгдв. 2014-ч љилд Сочи балєснд XXII ўвлин Олимпиад болсиг Олимпийская уульнц элстихнд тодлулхмн.
Элстин ар ўзгт олн ўрті ґрк-бўлмўдт, эрмдгті бичкдўдті ґрк-бўлмўдт єазрин участкуд ґгчіні. Цергі даалєвран кўціљ, залу-зґрмг йовдл єарєљ, бає дўўвр насндан імнісн хаєцсн улсин нер зўўжіх уульнцст тедн гермўдін босхх. Эннь орта, хара биш йовдл гиљ сангдна. Р.Гирині, С.Громовин, О.Доржиевин болн нань чигн зґрмг діічнрин нерті уульнцст бііх бичкдўд баатрмудас ўлгўр авч, бас тґрсн єазр-усндан дурта, эњкр, зґргті, чањє-чиирг, кергті болхла Тґрскін харсхар белн болдг улс болљ ґсх.
2020 љил мана орн-нутгт ончта болн темдгті љил. Бидн Алдр Диилврин 75 љилин ґґн темдглљінівидн. Урднь Элстд Диилврин 70 љилин уульнц гиљ шин уульнц нерідгдв. Тер мет Алдр Диилврин ончта ґґнд нерідгдљ, Тґрскін харсгч Алдр діінд орлцачнрин нерд кесг уульнцд зўўлєгдсн билі. Эн љил тањєч бўрдсні 100 љилин ґґн кўцв. Тегід чигн эн ґґнлі залєлдулљ, Остап Бендерин проспектин нерідлєнь сольљ, шиніс П.Анацкийин нер зўўлєгдв. Удлго тањєчин хотл балєсна 155 љилин ґґн темдглгдх. Элст улм ґсљ-ґргљљ, дікід чигн сііхн нерідлєті шин уульнцс тосххнь лавта.
Кўн болєн тґрсн єазр-уснаннь, тањєчиннь болн орн-нутгиннь тускар медх зґвті. Тўрўлід тана біісн уульнц юн учрар иигљ нерідгдљіхиг медљ автн. Терўг медсн імтн тањєчиннь болн орн-нутгиннь тууљан меддг болљана.

АРЗАН Маргарита

Балєсна уульнцс

Видео