Кишг заясн миисин кичг

30-09-2020, 15:07 | Таңһчин зәңгс » Сойл

Герин аєурсн, мис болн ноха, імтиг зірм геміс эдгіљ чаддгин тускар меддг билів. Нег дікљ эцкинм барун єарин баєлцгнь хавдад, ґдр-сґ уга зоваєад бііхлі, эн кґгшн авєиннь селвгір эн єар деерін мана хар миисиг унтулдг болла. Мис энўг эдгіљ чадх гиљ бидн тґрўц итклго біілівидн. Зуг хойр-єурвн ґдр давад, хавдрнь хірід, єарнь зовадган уурхла, - хар мис намаг эдгічкв, - гиєід эцкм энўнд імтіхн хот ґгід, ґґрін бірдг бііснь ода кўртл сіінір тодлгдна. Эцкм цаг зуурдар ґњгрід, хґр єар љил дављ одв, болв эн йовдл ода кўртл уханас єархш.
Зуг ўрн уга кўўкд улст мис ўр заядгчн гидгиг урднь нам соњсад уга билів. Шидрхн нанур гиичд ирсн нііљм зґвір соньн тууљ келљ ґгв. Энўні ґґрхн элгн-садн Светлана бер дґчндін ґґрљ йовад цаєан тґр болљ. Зуг иим йовдл учрснд юуєинь ґврхв, ґдгі цага зірм кўўкд улс зґвір оратад нилхрні гиљ кен-негнь келх чигн биз. Нег таласнь, эннь эврі учрта болна, тўрўлід сурєулян тґгсієід, дурта эрдмірн кґдлмш олљ авад, бає биш орута болсн даруєан кўўкд улс ґрк-бўлин тускар ухалдг болв. Кен медхв, эннь чик шиидвр чигн биз. Зірмнь болхла, школан тґгсів уга гилті мордад, удан біілго салад, ўрін єарєад хаяд, аштнь эврі ґґрхн улсан зована. Экин санан-седкл уга баєчуд ніірин ард сул цаган давулад, ичрті йовдлмуд учрана биший.
Болв мини нііљин элгн-садн кўўкд кўн ах сурєулян тґгсієід, хамдан сурчасн кґвўнд дуран ґгід ґркін ґнділєсн бііљ. Кґдлмш олад, му биш љалв авад, эдн эн-тер уга кесгтін біів. Залуннь кґдлмшіс эднд сін таалта патьр чигн єарєљ ґгсн бііљ. Болв ўрн уга болад авальнь гейўрід зовад біісн цагт, - гем уга, бийін бичі гемшієід бі, эк-эцк угаєар ўлдсн нег ачим авад ґскхмн, - гиєід залунь гергін тґвкнўлдг болв. Светлана энўнлі зґвшірсн бийнь дотран болхла, - зуг ґрчісн єарсн ўрнлі кен ідлцљ чадхв, - гиљ дањгин ухалдг билі...
Нег дікљ ґрўн ґрлі залу гергн хойриг миисин мііллєн серўлні. Урднь болхла эдні герт ямр чигн аєурсн уга біісмн, ўніртнь келхд, герин эзн кўўкд кўн мис-нохаст дурго бііљ. Гериннь ўўдін секід оркхла мґр деернь ірі кииті шинкн єарсн миисин кичг кевтдг болна. Чиигті, моєлцг хар юмиг ўзчкід, Светлана љигшід, энўг кґлірн тўлкід ўўдніс холд єарєна.
Тиигљітл миисин уульњшсн ду соњссн хам-хоша біідг нег кґгші єарч ирід, баахн бер миисиг єарєад шивљ йовсинь ўзчкід, - гер уга мис-нохаг гертін орулсн кўн хґвті-кишгті болдмн, ўрн уга бўлд болхла эн ўр заядмн, иигљ мини экм кезіні келдг билі, - гиљ эн Светаг хґрљ зогсана.
- Хі биз, миисин кичг ўрнлі яєљ залєлдата болхв, кґгшін келсн худл, - гиљ ухалчкад, эн герўрн орна. Удл уга залу-гергн хойр адєн-шидєн кергірн йовљ одна. Болв кґдлмштін ирсніс авн кґгшін келснь ґдрин дуусн берин уханас єарлго біів, ґрўєір ўўдні ґґр кевтсн миисин кичгин дунь чигн чикнднь доњєдсн болад біів. Кен медхв, нанд «дееріс» бууљ ирсн темдг чигн биз гиљ ухалчкад, асхн шидр болхла тер ормдан кевтсн миисин кичгиг ўзчкід, теврід гертін орулна.
- Энўгін Света ґкірлљ хілів, ґдр болєн ўкрі ўс хулдљ авад ґгдг болв, удл уга эн љґґлкн бул нооста сііхнчн гидг мис болв. Залунь тўрўн даруєан гергнлірн ґглдід, миисиг талдан эзнд ґгчкхинь некід бііљ, аш сўўлднь миисин тускар нам і єардган уурв, - гиљ нііљм иніљ келв.
Тиигід кўсдундур љил давв угай нег дікљ Светлана бийнь тас уга болад, чинінь алдрад бііхлінь эмч тал одхла, - саата кўўкд улст бийін сіінір хіліх, ўўмід-зовдган мартх кергті,- гиљ эмч келснд бер уданд итклго біів.
Ода баєчуд алтн болсн хґ мґсті ўрін альхн деерін бірљ ґскљіні. Миисин кичг эднд ўр заяв, гиљ Света ода кўртл кўцц кевір иткхш, эннь зуг нег-негнлірн ирлцљ учрсн йовдлмуд гиљ эн келні. Болв... зірмдін мис талан хілічкід, - кен медхв, кезін-кезініс нааран ўйіс ўйд келгдљ йовсн цецн ўгмўд лавта чигн болх биз, - гиљ эн хґвдін ханна.
Зґвір соньн йовдл эсий? Мана біідл-љирєлд басл акад юмн учрна биший. Эврін бийм нег иим ґвірц йовдлын герчнь эс біісн болхла, тиим юмн учрна гиљ тґрўц иткшго билів. Хамдан нег селінд біісн кўўкд кўн герин терз туснь урєљасн ик моднас кґлті нарн ўзгддгін уурв гиєід, нег ґдр сўк авад, модн деерін єарад, энўг чавчна. Олн љилд урєсн модыг тер дарунь чавчад уга кехд зґвір љањєрта болв. Ґґркснь энўг хґрід, – урєљах модыг бичі кґнді, – гиєід біісн бийнь, тедниг соњслго, кесг ґдртін чавчад бііљ эн модыг уга кев.
Энўні хґґн цґн цаг давв угай гилті эн-тер уга, імд-менд біісн эн кўўкд кўўні єар-кґлнь генткн зоваєад, шарклад, гер дотран юм кех биш, нам бийін теткљ чадлго эн зовлњ эдлні. Кесн гем эзін темцдг гиљ тиигхд мана кґгшн ээљ келсн ўгмўдин учр-утхинь тўрўн даруєан сіінір меддго билів, зуг эн кўўкд кўн юњгад зовад бііснь хґґннь лавтаєар медгдв.
Басл ґвірц йовдлый? Деер келгдснд тадн, мана кўндті умшачнр, итклго чигн бііљ чадхит. Болв кен-негніннь біідл-љирєлд хара юмн учрхш гисиг ода кен бурушаљ чадх?

Любовь ПЮРВЕЕВА

Видео