Багшнрин љалвинь ґґдлўлхлі…
Одахн Ірісін Федеральн Хургин зака ўўдієічнрин Хўўвин президиумин дарани сўўр болв. Энд сурєуль-эрдмин чинр ґґдлўллєні халхар Ірісін регионмудын бўртклє кехин тґлі мониторингин систем белдгдсн бііні гиљ орн-нутгин гегін-герлин министр Сергей Кравцов келв.
Тиим кевір ут турштан 50 ўзмљір регионмудыг бўрткхмн, тер тоод бичкдўдин садмуд-школмуд тосхлєна, сурємљин кґдлмшин системиг бўрділєні, ард хоцрдг болн билгті сурєульчнрин медрлинь гўўдўллєні, багшнрин мергљлт ґґдлўллєні болн нань чигн кесг ўзмљір ўнлх. Аштнь эн тоот сурєуль-эрдмин салврт болљах кесг йовцин делгрлтиг шинљлх арє ґгхмн.
Мана тањєчд эн ўзмљиг ясрулхин тґлі бає биш кґдлмш кўцігдљіні. Тер тоод Троицкое, Бає Дґрвд селідт шин сурєульмуд тосхгдљана. Тер мет Городовиковск балєснд кадетмўдин корпусин немр гер эдлврт орулгдх зґвті. Ґґрхн иргчд Элстин Нарма Шапшукован нерті уульнцд мињєн шаху ормта шин сурєуль тосхгдх, тиигхлі Элстин ґмн ўзгин района сурєульчнр гертісн ґґрхнд сурч чадх.
Тиим кґдлмш «Ґдгі цагин школ» гидг кґтлврин кемљінд кўцігдљіні. Хамгин тўрўнд эн сурєульмудт ґґрхн иргчд хойр селгінд сурдган уурх, дікід энд шин кергсл углљ тівгдх, тиим кевір шин технологийсиг энд улм ґргнір олзлљ сурєульчнрт гўн медрл ґгч болхмн, Троицкое селіні гимназьд нам бассейн чигн эдлврт орулгдсн бііні. Эрўл-мендін ясрулљ кґвўд-кўўкд энд цогц-махмудан батрулљ чадхмн.
Ода гимназьд йисн зун єар сурєульч сурна, эдніс зун єар кўн хойрдгч селгінд орна. Болв љил ирвіс эдні тонь ґсід йовна. Тегід гимназин шин гер эдлврт орхиг сурєульчнр болн багшнр, эк-эцкнр тењкін угаєар кўліљіні. Дарук шин љилін эдн шин біішњдін эклх гиљ ніілљ болљана. Ода энд тосхачнр йовудтаєар кґдлљіні.
Давсн љилмўдт бичкдўдин садмуд тосхлєн бас Элстд болн райодар ик кемљітієір кўцігдљілі, тер тоод одахн Цаєан Амнд шин сад эдлврт орв. Элстд чигн кесг садмудт нилхдин ясльмудын немр кесг гер тосхгдла. Ода пандемийіс кґлті садмуд болн ясльмуд йоста кевір кґдлљіхш, тиим болв чигн бичкдўдин то энд цаг ирвіс немгдід йовна, яєад гихлі эдні эк-эцкнр кґдлмшт єархла, тедні ўрдиг хілідг кўн уга болна.
Багшнрин мергљлт ґґдлўллєні халхар бас кґдлмш кўцігдљіні, тиим болв чигн энд чигн дуту-дунд бііні. Мергљлтті, олимпиадт сурєульчнрнь сін кўцімљ бірдг багшнрин дамшлтынь улм ґргнір тархах кергті. Тиим семинармудт, мастер-классмудт багшнр эврін сін кґдлмшин нуувчинь медљ авхар седні, болв эн туст кґдлмш ода чигн тату.
Терўг тањєчин олимпиадын ашар медљ болхмн. Энд хамгин тўрўнд Элстин лицейин, Элстин олн салврта гимназин, Классическ гимназин, 17-ч тойгта Элстин СОШ-ин элчнр тўрўн нўўрт єарна. Района болн селідин школмудын сурєульчнр уга болна. Эдниг багшнрин мергљлтір хоорнднь ґґрдўлљ ўзхмн, болв ода деерін эн туст ашнь дала сін биш. Хамгин тўрўнд физикин болн эсвин халхар, химий дасхлєнд бас багшнрин мергљлтиг ґґдлўлх кергті.
Хальмг келні багшнрин, нег ўлў бає наста мергљлтнрин, белдвриг бас ясрулх кергті. Элстин багшин колледжд тґрскн келні халхар сін медрл ґгні, эдні дамшлтыг бас тархах кергті, энд хальмг келні багшнрин тґлі онц тґв секхлі сін болхмн.
Ард хоцрдг сурєульмудт нўўрт йовдгнь дґњ болх гисн сін седвір батлгдла, болв тернь йостаєар делгрљіхш, тўўні тускар ода нам кўн келљіхш.
Сурєульмудын таалыг ясрулхин тґлі орн-нутгин болн тањєчин бюджетіс мґњгн ґггдні, терўг икдўлсн болхла бас му биш болх біісмн, тиигхлі хамгин тўрўнд хуучрсн, кесг љил хооран тосхгдсн гермўдт ясврин кґдлмшиг дигті-даратаєар кўціљ болхмн билі, болв ода деерін тиим арє уга. Бат ясвриг зірм сурєульмуд кесгтін кўліні. Тегід бўклдін тањєчин экономикин біідл ясрхла, сурєульмудт чигн тањєчин болн райодын, СМО-н бюджетмўд улм ик мґњгін єарєх біісмн. Ода болхла эн кергт эк-эцкнрин мґњгн чигн олзлгдна. Тернь болхла буру йовдл болљана. Тегід чигн ода хамгин делгрлтті регионмудт хамгин сін сурєульмуд болн багшнр кґдлдг болљана.
Тер мет ода ЕГЭ-н, ОГЭ-н шўўврмўдин, ВПР-ин ашт єол оньг ґггдні. Ода тўгдг геміс кґлті эрк биш ґгдг шўўвр уурулгдв, вузд орхар седљіх арвтнр эднд кергті шўўврін шўўљ авад ґгхмн, тернь иим кўнд таалд сурєульчнрин љирєлинь гиигрўлх.
Сурєуль-эрдмин таалыг ясрулхин тґлі багшнрин љалвинь чигн ґґдлўлх кергті. Эн туст орн-нутгин йосна органмудт кўўндвр єарчана, болв ода деерін юмн кегдід уга. Ода пандемийин біідл уурхла эн туст чигн сольвр учрхмн, гиљ сангдна, яєад гихді медрл уга баєчудас сін мергљлтнриг ґскљ болшго, тиим кевір цаг ирвіс сурєульмудын чинр улм ґсід бііхнь лавта, тўўнлі дегц багшин љалвнь чигн икдід йовх зґвті.
ТЎРВІН Єуна