Ірісін дорд ўзгин шинљлічнрин тівцнь темдгті

09-10-2021, 14:45 | Общество

Шидр Элстд тањєчин болн цуг орн-нутгин номтнрин, хамгин тўрўнд гуманитарн халхар болн тууљар шинљллт кедг мергљлтнрин тґлі онц чинрті йовдл учрв. Хулєн сарин 6-д РАН-а Хальмг номин тґвд дорд үзг шинљлічнрин Цугірісін XIII-ч cъезд кґдлмшін эклв. Ірісін дорд ўзг шинљлічнрин ниицін, Ірісін номин Академин дорд ўзгин шинљллтин ик сурєуль, РАН-а номин совет болн тањєчин залвр чуулєна эн кґдлмшиг бўрдісн болв.

Ірісін кесг балєснас ирсн 35 номт, тер тоод РАН-а академикўд архивистнр, Хальмг ик сурєулин номтнр, шаљна элчнр чуулєнд орлцв. Эн ончта йовдлла мана тањєчин болн Ірісін номтнриг тањєчин Толєач Хаска Бату, Улсин Хуралын (Парламентин) болн залврин єардачнр йґрів.
Съездин пленарн сўўрт нўр ўгін РАН-а дорд ўзгин шинљллтин ик сурєулин номин єардач, академик Виталий Наумкин келљ, номтнриг ик форумла йґріљ, архивс номин љирєлд оньдин ик чинр зўўљісмн, эндрк амр биш таалд тернь улм ґсљіні гиљ темдглв. XIII-ч съезд Хальмг номин тґвд болљах йовдл бас эврі учрта, тґвин номтнр сўл љилмўдт ик ўўлдвр кўціљ кґдлљіні гиљ темдглід, форумин кґдлмшт кўцімљ дурдв.
Хальмг номин тґв эндр соньн тґсв кўціљіні, хам-хоша біідг кесг келн-улсин миграцин, эдні авъясин болн сойлын ідл тоотыг шинљлљ ґдгі цагин делкід тогтљах біідл йилєљіні. Тер тґсвиг хальмг номтнрла хамдан Кембриджин ик сурєулин профессор Керолайн Хамфри єардљана, нерті номт бас КНЦ-н кґдлічнриг болн чуулєнд орлцачнриг онлайн кевір йґріљ нарт-делкін залєлдаєан ґргљўлх цаг ирљіні, хальмг мергљлтнрлі кўціљіх нґкцлт йир соньн болн сін ашта, гиљ номт темдглв.
Цааранднь РАН-а дорд ўзг шинљллтин ик сурєулин єардач, тууљин номин доктор Аликбер Аликберов дорд ўзгин шинљллтин кесг тґрір олн ўўдівр хадєлдг архивсин иргчин туск илдкл кев. «Дорд ўзгин сойл болн тууљ шинљлдг кезіњк болн ґдгі цагин материалмуд хадєлдг архивс мана орн-нутгин номин зґґр болљана, тегід эдн Ірісін архивсин сањд онц орм эзлні. Дорд ўзгин келн-улсин тууљ болн сойл шинљлдг номин болн сурєуль-эрдмин тґвсин ўўлдврт архивс єол орм эзлні», – гиљ келгдв.
Элстд хойрдад чуулєн дављана, тўрўњкнь 1997-ч љилд болсмн. Тиигљ арвн єурвн љил болад хальмг номтнр Ірісін мергљлтнриг дікніс хамцулљ иргч ўўлдврин зура батлв. Иим дааврта кемд хальмг номтнрин седвір онц ик чинр зўўљіні гиљ форумд орлцачнр темдглв.
Цааранднь номтнрин кўціљіх нірн кґдлмшин тускар ўг єарв, тер тоод кезіњк ховр ўўдіврин текстиг умшхин ґмн терўг шинрўллєні кґдлмшин тускар РАН-а гешўн-корреспондент, Дорд ўзгин єарин бичмрин ик сурєулин єардач Ирина Попова келљ ґгв.
То-дигд хўврўллєні таалд архивс яєљ оњдарулгдљахин тускар РАН-а гешўн-корреспондент, Ірісін шањєа архивин номин єардач Сергей Мироненко зіњглв.
Эн ґдрин ўдин хґґн секцин кґдлмш эклв. Энд тууљин болн архивин кґдлмшин туск соньн тґрір кўўндвр бўрдігдв.
Хулєн сарин 7-д Хальмг номин тґвин 80 љилин ґґнд нерідсн байрин сўўр болв. Тўрўлід КНЦ-н єардач Виктория Куканова тґвин тууљин болн эндрк ґдрин олн халхин ўўлдврин тускар келљ ґгв. Мана тањєчд РАН-а єанцхн бўрдіц эн болљана. Тґвин барлдг номин седкўлмўд болн шинљллтс нарт-делкід болн Ірісід ик темдгті, эдн номин экспедицин болн антропологин, этнографин, археологин, тууљин болн кел-бичгин кесг салврар ціілєвр ґгні. Хальмг амн ўгин зґґрин туск шинљллтин 4 боть барас єарв, генетикин халхар бас нірн шинљллт кегдљіні, тиим кевір номтнр шин кўсл тівљ Ірісін болн нарт-делкін номин делгрлтд тівцін орулхар седљіні, гиљ эн ашлвр кев.
Хальмг Тањєчин Толєачин нерн дееріс номтнриг єардврин ахлачин дарук Араш Манджиев йґріљ кўцімљ дурдв. Дарунь тањєчин залврин Ахлач Юрий Зайцев тґвлі бірљіх залєлдана болн нґкцлтин тускар тодрхаєар келљ зург белглв. Улсин Хуралын (Парламентин) нерн дееріс КНЦ-н номтнриг Хальмг ик сурєулин єардач, Парламентин депутат Бадм Салаев нґкцлтін батрулљ цааранднь хамцу кевір кґдлхмн гиљ йґрієід, бас белгін нерідв.
ТЎРВІН Єуна