Кен чигн мартгдшго, юн чигн мартгдшго

10-07-2020, 15:37 | Таңһчин зәңгс » Тоолвр

Тууљин болн иргчин ґмн цуг улс дааврта болљахин тускар Алдр Диилврин 75 љилин ґґнд нерідљ, Ірісін Президент Владимир Путин бичсн илдклд дііні туск ўнн тоотыг хадєлх кергтіг дікн тодлулљ, кўмни тууљд учрсн делкін хойрдгч дііні ашинь хаљилєхір седљіх политикўдин, номтнрин, олна ўўлдічнрин болн нань чигн улсин задын хутхур болгч ўўлдврт харш тівх кергтієинь єооднь зааљ бичљіні. Імтні ухаг салвлљ, нег ўлў ґсч йовх ўйнрин толєад чик биш тоолвр орулхар кегдљіх тоотыг Президент ил біідлднь ўзўлв.
Тууљд орсн йовдлмудыг идеологическ діінд селм кељ олзлљахинь, хорта эн ўўлдвр олн љилин туршарт «дусал дусад бііљ чолу хамхлдг» гидгір хортд амрл угаєар дііні туск ўнн тоотыг хаљилєід, советск улсин диилврин чинринь муурулхар цуцрлтан уга кељіх кґдлмшнь му ашан ґгчіні. Ґдгі цага баєчуд тер хаљєр тоолвриг ўнн гиљ санад, иткід, «тґрскін єолсн» ўрд болх іімшг єарчана.
Тегід Диилврин болн Туурмљин љилд эн илдкл барас єарснь нег ўлў чинрті. Эвріннь статьядан Президент тууљин ўнндін болсн йовдлмудар бірмт кељ, архивн цаас олзлљ, дін юн учрар эклсинь ўзўлљіні. Нацизмиг уга келєнд, олн орн-нутгудыг фашизмин ўлмієіс сулдхлєнд СССР єоллгч болн йилєгч чинр зўўсинь темдглљіні. Диилвр делдсн советск цергчнрин зґргинь, омгинь ґргљ ўзўлід, ґсч йовх ўйнрт эдні дііч ўўлдвр болн Тґрскндін цань уга дурта боллєна ўлгўр болљахинь темдглід, ўнн йовдл ўнндін тодлгдљ, мартгдлго бііх зґвтіг темдглв. Юуна чигн учрнь тууљд болсн йовдл хііх кергті. Хойрдгч делкін дііні эклциг Негдгч делкін дііні ашлгч бірмт цаасд – Версальск бооцанд бііні гиљ Президент тоолљана. Терўнд Германя туст йир хаљєр йовдл єарєгдснь ил ўзгдні. Терўгинь немш імтні седкл-ухаєинь дорацулсн учр-утхинь нацистнр сіінір олзлљ чадв. Імтні єашудсн седклиг тоод авад, Германиг ґнділєљ авхмн, кўчті орн-нутг біісинь дікніс босхљ авхмн гиєід, імтиг негдўлід, медмљін угаєар ухаєинь эргўлід, шин ді босхлєнур тўкрсмн. Терўнднь деед ўзгин орн-нутгуд чигн тусан кўргснь бас ил. Хамгин тўрўнд тер діісрхгч санан кўцхд Великобритань, США дґњ болљасмн. Зер-зевір агслєнд мґњгір туслад, нацизм батрхд империалистнр нилчін кўргсмн.
Версальск бооцан улс хоорнд заг єарєад, кўўндљ эвцлдљ болшго, нам медгддго кесг йовдл учраєад, єазрин тускар улс хоорндан эвцлдљ чадшго кесг тоот ўўдісмн. Цуг тер хаљєр шиидврнь уданд амрл ґглго бііљієід, цагнь ирід, хаєрад біісмн. Тиигід шин зад татх улынь тівгдсмн. Нацистнр болн тедниг дґњнсн империалистнр эн біідлиг чадмгар олзлљ чадсмн.
Мюнхенд кегдсн нуувчин ўгцін Европд ик дін эклхднь йоста тўлкцнь болсмн. Чехословакин єазриг деермчнр ямаран кевір хоорндан хуваљ, эзлхір бііснь ичр-єутр уга политикиг ўзўлљіні. Тер цагт тогтсн ірі торчасн зґвшілті біідлиг ичр угаєар эн ўгцін эвдсмн.
Тер нуувчин ўгціні тускар медсн Советск Союз іімшг уга біілєні тґрмўдиг Деед ўзгин орн-нутгуд мана орн-нутгиг тоод авлго хаєлхар бііх хар санаєинь илднь ўзсмн. Цагнь ирхлі тедн ичр-єутран мартљ, Советск Союзин ґмніс талдан орн-нутгудыг негдўлх іімшгин біідлд мана орн-нутгин єардвр теслтті кевір ўўлдх зґвті біісмн. Біісн чидлін агсад, Советск Союз сўл кўртлін антигитлеровск коалиц бўрдіхір цуг арєинь хіісмн. Деед ўзгин орн-нутгудын хойр чиріті политикиг меді бііљ, мана єардвр дііг зогсах арєинь хіісмн.
Иим іімшгті біідлд Советск Союз нег-негнўрн дівршго бооцаг Германьла батлљ авсмн. Бооцан кезі кегдсинь тодлтн. Советск Союз хойр фронтд діілдх іімшг біісмн. Деед ўзгт Германьла, дорд ўзгт – Японьла.
Талдан орн-нутгуд тууљин йовдлыг тодлхларн ўннднь біідлиг ўзўлхір седхш. Нацистнр болн деед ўзгин орн-нутгудын политикўд єаран тівсн кесг зґвшілмўдин тускар мартсн біідл єарєљ, илднь келхір седхш. Дііні ґмнк цага бірмт цаас, урднь барлгдад уга тоотыг олнд медўлх цаг ирв, гиљ Ірісін толєач тоолљана. Ўнн йовдлыг ўннднь ўзўлхмн гиљ Путин дуудвр кељіні.
Советск Союз Германьла діілдхір бііхин туск нег чигн архивн цаас угаг Президент темдглљіні. Хортн діврсн цагт терўг эрк биш зогсаљ, хірў кґґхдін Улан Іірм белн біісн болвчн, кўўні єазрур діврх ямаран чигн зура уга біісмн. Дііні тўрўн ґдрмўдт ямаран эндў єарєгдсинь, нань чигн дуту-дундын тускар ода келхд амр. Болв чигн дін болхин туск, біідл ўнндін ямаран болљахин туск зіњг советск єардврт біісмн.
Дін 1941-ч љилин мґчн сарин 22-т генткн эклід, мињєід улсин імнд кўрсмн. Генткн болсн деерін Советск нутгур кўцц сіінір белдгдсн, кўчті селмір агсгдсн нацистск іірм діврљ ирсмн. Фашистск Германя дііні болн экономическ кўчинь ґскхин тґлі Европин цуг фабрик-заводмуд кґдлљісинь тоод автн. Иим кўчті іірмин діврлт тўрўн кўсдундур љил мана цергт зґвір ик єару орулсмн. Болв советск імтн єалзурсн хортнд хірў ґгч чадв. Ахр цагин дотр орн-нутгт цугнь фронтын тґлі залгдљ, эдл-аху, эдл-ахун ўўлдвр торвр угаєар кґдлід, імтн тґрскн єазрасн хортыг кґґхір біісн чидлін агссинь Президент ик бахмљтаєар темдглљіні.
Эн ўнллєиг умшљаєад, мана тањєчин імтн ямаран кевір діінд орсинь тодлув. Залу улс бу даахарн фронтд одсн, кўўкд улс болн бичкдўд эдл-ахусар цуг кґдлмшиг кељісн, тер хоорнд Іідрхн-Кизляр тґмр хаалє тосхлєнд ґдр-сґ уга кґдлсмн. Цергт одх наста баєчудас 110- ч Хальмг онц мґрті дивизь бўрдігдљ, дііні іімшгті тўрўн љилднь Тењ єол деер імін ірвллго зогссмн. Хальмгин тўрўн Герой Делгі Эрднь эн діілдінд єарсмн.
Иигід орн-нутгин саяд улсин кўчн-чидлір діінд диилвр біргдсинь Диилврин ґдр болєн бидн тодлнавидн. Шидр Москвад мґчн сарин 24-д болсн Диилврин ик парад орн-нутгин кўчн-чидлиг ўзўлв. Кен чигн мартгдшгог, юн чигн мартгдшгог парад медўлв. 27 сай улсин імір делдгсн Диилврин туск, дііні туск ўнн йовдл ўнндін єарх зґвтіг диилічнрин ґсч йовх ўйнр тоолљахиг ик байрин хілівр медўлв. Дікід болхла орн-нутган харсхдан белн болсн ўйнрт тґрскнч седкл сурємљллєнд ик чинрті болв. Єартан селмті ирсн ямаран чигн хортн селмісн ўклін олх. Тууљин ўнн йовдл ўнн кевірн хадєлгдх зґвті, гиљ імтн Конституцдан чиклвр орулсмн.

ЉИРЄЛИН Кермн

#СпасибоЗаПобеду #ЭтотДеньПобеды #ГероиКалмыкии #ГероиПобеды #75летПобеды #Победа08 #ПобедаКалмыкия

Видео