«Ицлин герт» ицл ґгні
Хойр љил хооран Элст балєснд љирєлин кўнд таалд туссн кўўкд улсин болн бичкдўдин тґлі «Ицлин гер» гидг социальн хорєлд секгдсн билі. Терўг олн ўрті эк, седвірті баахн кўўкд кўн Наталья Аккай социальн тґсвсин марєанд шўўљ авсн грантын мґњгір секв. Эн кўўкд кўўні нерн мана тањєчд темдгті гиљ келљ болљана. Юњгад гихлі эн олна біідл-љирєлд шунмєаєар орлцна, энўні социальн тґсвсин тускар дару-дарунь зіњглні. Наталья Аккай тањєчин Улсин Хуралын (Парламентин) болн Элст балєсна Хургин депутатнрин суњєврт орлцла. Бидн шидр энўнлі харєад кўўндвидн.
- Би Элст балєснд єарлав, энд 4-ч тойгта дундын школд сурлав. Мини эк-эцк, Вениамин Борисович болн Людмила Нохаевна, эгл улс, нанд дў кўўкн бііні. Хойр кўўкндін чик сурємљ ґгхір, хальмг улсин авг-бірцір сурєдг билі, талдан улст дґњ болх, арєарн туста болх кергті, гиљ маднд заадг билі. Мана герт бичкдўд олн болдг билі, тегід бидн сул цаган хамдан давулхдан дурта билівидн. Эцкм бичкдўдин тґлі нааддг талвњ кељ ґгсиг тодлнав, бидн цуєар тенд цуглрдг билівидн. Экм болхла єуйрин зўўті кегдлмўд болєад, хам-хоша біідг бичкдўдиг цугтаєинь тоодг біісмн. Эннь мини бичкндк цагин тодлвр болна, тер цаг йир сін бііљ гиљ би дотран саннав. Школд би сіінір сурдг, олна біідл-љирєлд шунмєаєар орлцдг сурєульчнрин негнь билів. Школын КВН-а командын ханьд орлав, балєсна уйн наста шўлгчнрин марєанд диилвр бірід, А.Пушкині 200 љилин ґґнд нерідгдсн Цугірісін марєана лауреат боллав. Тиигід би бичкнісн авн шунмєа, седвірті, олна нўўрт біідг тґлідін ґсід-босхларн талдан улст туста болхар зўткљ йовнав,- гиљ Наталья мана кўўндврин эклцд келв.
Љирєлин кўнд таалд туссн, гертнь талдан улс чидлін ўзўлід даљрснас ишті зовлњ эдлсн кўўкд улст болн бичкдўдт дґњ болх санан ик кезіні билі. Энўні нег таньл баахн кўўкн ґнчн біісмн, тер эрт мордад, авалясн цокулад, зовлњгарн хувалцдг біісмн. Наталья терўнд санань зовад, ямр кевір дґњ болхан меддго билі, болв терўнлі ідл кўўкд улс олн бііхиг медід, эрк биш арє хііхір зуралв. Тиим улсин тґлі социальн хорєдл секхин тускар Наталья ухалљ, социальн тґсвсин марєанд орлцхар шиидв. Тиигід эн 2015 љилд «Территория смыслов» гидг Ірісін седвірті баєчудын форумд орлцв. Мана ик орн-нутгин булњ болєнас ирсн баєчуд олн зўсн тґсв белдід, терўг біідл-љирєлд тохрахин тґлі грант шўўљ авч чадв. Тедн дунд Хальмг Тањєчас ирсн Наталья Аккай социальн тґсвін кўцімљтієір харсад, 250 мињєн арслњга грант шўўљ авв. Терўніс авн эн социальн хорєдл секлєні санань эрк биш кўцх гиљ ицв.
- Эн тґсв біідл-љирєлд тохралєнд нанд эк-эцкм ик урмд ґгч, дґњ-тусан кўргв. Хойр љилдін ўўлдљіх хорєдлд най єар кўўкд кўн ирв, бидн эднд кўнд цагтнь дґњгін кўргљ, сўв-селвгірн, бўлін ўгірн омг ґгвидн. Мана тањєчд ґр-ґвч седклті улс, - гиљ Наталья келв.
«Ицлин гер» гидг хорєдлд кўўкд улс єурвн сар кўртл бііљ чадљана. Љирєлднь кўнд біідл учрсн кўўкд улст энд психологическ дґњ кўргні, кўўкдтнь бичкдўдин садт эс гиљ школд орм йилєљ ґглєні тґр хаєлна, кґдлмш олљ авхд бас тусан кўргні. Кґл деерін невчк батрад, бийін даадг болхларн кўўкд улс цааранднь эврін арєан хііні. Болв хорєдлд біісн кўўкд улсиг ґріл љилин эргцд оньгасн эдн алдхш, ямр нег тґр хаєлхднь орлцна.
Эн љил Н.Аккай А.Пушкині нерті балєсна библиотекин єардврла дікід нег тґсв ухалљ біідл-љирєлд тохрахар зуралљана. Олн ўрті, бає теткврті ґрк-бўлмўдт эн тґсв нерідгдљіні. Н.Аккайин келсір, ора асхн кўртл кґдлмштін бііх эк-эцкнрт кўўкднь сурєулян сіінір сурхд, герин кґдлмш кехд, ямр нег марєаст белдхд дґњ кергті болна. Тегід иим тґсв удл уга бас эклх гиљ Наталья кўліљіні.
Бийнь эн олн ўрті эк болна, єурвн кўўк асрљана. Єурвн кўўктієін эн нидн Ярославск областьд Цугірісін бає наста ґрк-бўлмўдин форумд орлцсн билі. Терўнд Ірісін кесг регионас 170 ґрк-бўл орлцад, чинрті тґрмўдір болсн конференцд, мастер-класст, семинарт ухан-тоолврарн хувалцљ, специалистнрин сўв-селвг медљ, дамшлтарн хувалцв. Эн форум туста болсиг баахн эк темдглљ, терўні хґґн эн тесврті, ґґрхн улстан иньг болљ тедниг ўўмўлљіх тґрт ик оньг ґгдг болв гив. Авальнь олна біідл-љирєлд шунмєаєар орлцљ, кесг харєлтст болн марєаст орлцдгиг герин эзнь дґњнні гиљ Наталья келні. Ґрўн болєн эдн ширієін эргљ сууєад, хамдан ціієін уудг авъяс бііні. Эдн эн ґдр ямаран тґрмўд хаєлх, ямаран керг кўціх кергтіг зуралљ, нег-негндін кўцімљ дурдна. Дікід эдн хамдан цаган давулљ, єііхмљті єазрт амрхдан дурта, тер цагт эдн седклірн амрна.
- «Ііхлі бичі ке, кесні хґґн бичі і» гидг хальмг ўлгўр бііні. Тегід тґр ямр кўнд болв чигн би терўг хаєлхар шуннав. Талдан улст туста болљ, чадсарн дґњгін кўргхір зўткнів. Тегід чигн би тањєчин Улсин Хуралын (Парламентин) болн Элст балєсна Хургин депутатнрин суњєврт орлцсн билів. Суњєврт орлцљ, імтнлі харєљ тедні тґрмўдір соньмсљ, тедниг хаєлсн цагтан би байн дамшлт хоршаљ авв. Эн дамшлт нанд бас туста болв. Депутат эс болв чигн би цааранднь чигн кўнд біідлд туссн улст дґњгін кўргљ ўўлдхв. Мини эк-эцкм намаг тиигљ сурєв, талдан улст дґњ болх кергті гисн зааврнь мини љирєлин єол кўсл болљана, - гиљ Наталья келні.
Наталья ДАВАЕВА
ЗУРГУДТ: «Россия – страна возможностей» форумд орлцачнр Хальмг Тањєчин Толєач Бату Хасиковла; «Ицлин Герт» болсн харєлтын кем; Наталья Аккай кўўкдтієін баахн ґрк-бўлмўдин фестивальд