Йилєін сін школ ямаран болх зґвтів?

22-01-2020, 09:54 | Таңһчин зәңгс » Тоолвр

Тиим школ бичкн, зурєан љилдін сурдг эклц девсњті, бичкдўдиг дорацуллєн, багшнриг меклід нег-негнісн буулєљ бичљ авлєн уга школ болх зґвті. Багшнр ни-негн, нег-негін кўндлљ бііні. Тиигљ сурєуль-эрдмин экспертмўд келні. Эдн Москван социальн болн экономикин номин ах школын специалистнр болљана. Мана тањєчд селіні школмуд ик зуудан бичкн, урднь энд 250-300 бичкдўд сурдг біісн болхла ода 100 эс гиљ терўніс бає сурєульчнр сурна. Тернь мана школмудт туста болх гиљ тоолый.
Балєсна болн райодын школмудыг тоод авхла, сін школд 500-800 бичкдўд сурх зґвті. Яєад гихлі ик школмудыг залхд амр биш, сурєульчнрт ик оньг ґггдхш. «Материалыг ціілєсні хґґн сурх кергті» - гисн зокал энд олзлгдхш. Эклц школд бичкдўд зурєан љилдін сурх зґвті.
Багшин ґгсн герин даалєвр кўцілєнд ґдртін 45 минутас даву цаг єарх зґв уга. Герин даалєвр эрк биш бўрткгдх зґвті. Сурєульч кесн кґдлмш болєнинь ўнлх кергті. «Йир сін, сіінір кґдлвч, ода болхла эн зокалд оньган ґг»,- гиљ сурєульчиг магтх кергті. Тиим кевір сурєульч бийін кўндлід бііх, эндўєін яєљ чиклхин тускар эн бас медљ авх зґвті.
Эклц школын болзгнь утдулгдх. Кўцімљті орн-нутгудт, тер тоод Финляндьд, 6 љилдін эклц школд сурна, энд бас бичкдўд долатадан орна, Англьд болхла - тавтадан. Тўргір умшдго кґвўд - кўўкд кергті тоотыг дарунь йилєљ авч чадшго, тегід цааранднь сурхд йир кўнд болх. Тер мет тоолљ чаддго бичкн кўўнд нўўрт єархд амр биш болх. 12 нас зўўсні хґґн арвт улм шулуєар умшч чадшго, бірсн кўцімљнь тер кевірн ўлдх.
Манад эклц школд 4 љилдін сурдгнь зокал болад кезініс нааран батлгдсн бііні, тер тоот ґґрхн иргчд сольгдх гиљ кўліхд маєд.
Школ нег хамцу команд мет кґдлх. Ода болхла багшнр хоорндан кґдлмшин тґрір кўўндхш. Эдн олн зўсн тоотын тускар селвлцні, зуг школын тускар мартна. Эндр болхла тернь кергті болљана. «Хамгин тўрўнд сурєульчнриг тоод авдг багшнрин мергљлт ґґдлўллєні эврі систем школмудт тогтх зґвті. Ўлгўрнь, дарук долан хонгт сурєульчнр кедў даалєвр кўціх, кедў шин материал дасх гиљ багшнр цуглрад хоорндан тоолврарн хувалцхла сін болх. Ода багш болєн эврі предметін хамгин єоллгч гиљ тоолна, тегід герин кесг даалєвр ґгні. Тиигчкід тер даалєвриг бўрткдг цол багшт уга болна». Багш кўн хамгин тўрўнд самбрин ґмн єоллгчдан сурєульчнр иим-тиим эндў єарєна гиљ ціілєљ ґгні. Болв онц сурєульч болєниг зуг тер ямр эндў єарєснь соньмсулна.
Дікід нег тґрір келхлі сін школд сурєульчнр нег-негнісн буулєљ бичљ авдган уурх. Нег ўлў Ірісід талдан кўўні медрлиг олзлхар седдг йовдл олн. Школд сін кўцімљ бірхин тґлі, нег-негнісн бичљ автн гиљ багш эврін чигн заавр ґгні. Сурєуль-эрдмин систем терўнд бас нилчін кўргні.
Профиляр сурлєн тиим ик кемљітієір бўрдігдшго. Школан чиліљісн кемлі сурєульч иргч эрдмін шўўљ авна. Вузд орхин ґмн зірмснь зураєан сольна. «Бидн арвтнриг нег кемљінд орулхар седнівидн, буру селвг ґгнівидн. Ода нам инженерин янзта садмуд ўўлдљіхнь меддвті? Дікід тер инженермўд альд кґдлхмб гиљ кўн санхш. Мањєдурк экономикд болхла олн зўсн билгті кўн кергті болх»,- гиљ эксперт тоолвран келні.
Школмуд ик биш болхмн. Тиигчкід хамгин тўрўнд бає тетквртієинь дґњнх кергті. Тиигљ Эстоньд кені. Энд бичкн селіні школмудт мґњгін орулна, яєад гихлі тедні арєнь бає. «Тер багшнр дамшлє авна, бичкдўдт медрл - сурємљ ґглєні, хамдан кґдллєні олн зўсн эв-арє медні. Тиигљ сурєульчнр хамцу кевір кґдлдгиг, кесг тґр хаєлдгиг дасна.
Арвтнр шин материалыг гертін дасад, хґґннь кичілд цуг классла болн багшлаєан хамдан терўні тускар кўўндвр кені», - гиљ эксперт келні.
Тиигчкід Азийин дамшлт эдниг соньмсулв. Ґмн ўзгин Корейд, Японьд, Сингапурт директор эс гиљ багш нег школд 5 љиліс ўлў цагт кґдлљ чадхш, тер болзгнь ирхлі, талдан школд орна. Тиим кевір сін багшнр кесг школд орљ кґдлні. Ґмн ўзгин Корейд багш болхд амр биш. Университет тґгсісн специалистнріс зуг 30 процентнь школд орна. Наадкснь нег љилдін эс гиљ терўніс ўлў цагтан кўліні, дікід мергљлтин шўўвриг шиніс ґгні.

ЉААХАН Бадм

Видео