Кўњкл Багшин номин хіірн

08-09-2020, 13:56 | Таңһчин зәңгс » Бурхн-шаҗна төрәр

Шар шаљнд шўтдг улсин Оюни кґтлврч болн Ик Багш Дала Ламин гегін эн љил 85 наста болсмн. Эвин тґлі, цуг улсин хґвті љирєлин тґлі цуцрлтан уга ўўлдљ йовх ач-тусинь темдглід, эн љилиг Дала Ламин гегінд ханлтан медўллєні љил гиљ кесг орн-нутгин імтн зарлсмн. Эн йовдлла ирлцўлљ Ірісід, Моњєлд, СНГ-н нутгудт Дала Ламин кўндті элч, Хальмгин Шаљн лам Тэло Тулку ринпочен ухан-тоолврла умшачнран таньлдулхар біінівидн.
Дала Ламин гегін эн ґдрмўдт онлайн янзар номин дарани ціілєвр ґгсн цагла мана Оюни багш кељіх ик кґдлмшнь нег ўлў маднд ил медгдід біів. Тегід Дала Ламин гегіг ўзх, соњсх болєндан бидн дікн олн љилд Мана Ик Багш мадна ґґр йовљ, номан хіірлљ, цецн ўгірн чик хаалєд орулљ йовтха гиљ зальврнавидн.
Дала Ламин гегін бийнь шаљна эгл гелњ болљанав, гиљ келні. Болв маднд болхла энўні чинринь йир ик, ґр-ґвч седклин чилшго булг болљ, чидл ґгні. Зовлњгин сансрас гетлхин хаалєд мадниг орулљ йовх Багшин ўлгўр кўн болєна љирєлиг герлткні.
Эн љирєлдін дґрвн ик даалєврта болљахин тускар Мана Кґтлврч келні. Негдвір, цуг кўмн імтнд ідлдін кергті ўнті тоотыг – кен-негін кўндллєн, ґр-ґвч седкл, буйнч ўўлдвр болн теслтиг олн улс дунд ціілєљ тархаљ йовлєн. Хойрдвар, олн-зўсн шаљн хоорнд эвин біідл тогталєн. Єурвдад хіліхлі, цуг делкід эвин болн хамцу ўўлдврин біідл тогталєн. Дґрвдгч даалєврнь Тґвдин ґвірц келн-улсиг, тедні тууљиг, сойлыг, йиртмљиг хадєллєн. Тґвдиг «делкін ора» гиљ хара зґњгдін нерідсн биш. Эн евілті єазрин цуг імті тоотыг, йиртмљин біідлиг харљ хадєлљ ўзх кергті. Иим ўўлдвр єанцхн эн єазрт биш азиатск кесг нутгудт туста болхмн. Юњгад гихлі, цугнь орчлњгд залєлдата юмн.
Кезіні цагт Энткгин єазрт тґрсн шаљиг босхљ авч, тер цага цецн ухатлмудын номиг - кўч ўзўлдго болн эвин зањшалмуд імтні љирєлд батрулхар Дала Ламин гегін ўўлдљіні. Тер учрар Оюни Багш насн-љирєлін кўўні зґвиг харсч, эвин тґлі нерідљіні. Кені чигн зґв бацгдх зґв уга гиєід, імтн бурхндан шўтдгиг, седкл-ухаєан ямаран чигн ўлмі угаєар медўлљ чаддг зґвті болтха гиєід Дала Ламин гегін цуцрлтан уга зўткљ йовна.
Кўмни сі хіігч эн ўўлдврнь Эвин Нобелевск мґрієір болн олн нань чигн ачлврар ўнлгдсн бііні. Мадндан болхла, Авалокитешвара бурхна - Ґр-ґвч седклті бурхна ірўн хўвлєн болљ Дала Ламин гегін кўндлгдні. Хальмгт, Ірісід біітхі, цуг делкід саяд імтн Ик Багшин ут насна тґлі ном умшљ, дікід чигн олн љилдін Кўњкл Багш номан маднд хіірлљ йовтха гиљ зальврна.
Кўўні љирєлд политическ, экономическ, социальн ўўлдвріс нань оюни тўшг йир кергті болна. Тегід шагшавдын чик ухан-тоолвр, ґр-ґвч седклин, буйнч ўўлдврин зањ-авц батрулљах цуцрлтан уга ўўлдвринь ўнлљ, Дала Ламин гегінд ханлтан медўлљ, эн љилиг бурхна шаљнд шўтдг улс шиидсмн.
Маднд иим Оюни Кґтлврч бііхнь ик хґв болљана. Тегід эн болн нань чигн љилмўдт кўндллєін медўлхин кергт чик седклір бііљ, буй хураљ, эврі ормдан біідлиг ясрулхар шунх кергті, гиљ Шаљн лам тоолљана. Цугнь мана єарт, дееріс кўўні заавр кўлілго, љирєлін ясрулх, сін хўврлт кўцх арє кўн болєнд бііні.
Ґдгі цага технологийин дґњгір Оюни Багштаєан харєљ, цецн ўгинь соњсх арєта болсндан бидн ханлтта біінівидн. Дікід чигн олн љилд Мана Багшин номин ціілєвр мадниг љирєлин чик хаалєар кґтлљ йовтха! Ом-мани-падме-хум!

УШКАНА Сувсн

Видео