Далан усн деврсн болна...

06-10-2020, 16:11 | Таңһчин зәңгс » Сурєуль-эрдм

Элст балєсна 17-ч тойгта сурєуль 1975 љилин зунар эклід кґдлсмн. Эн сурєулиг тер љил байрин біідлд Советск Союзин Герой, Хальмг Тањєчин алдр єардач Басан Бадьминович Городовиков сексмн. Ґдгі цагт эн школ нер єарсн шўлгч Кґглтин Даван нер зўўні.
Энд сурчах кґвўд-кўўкд болн тедниг сурєљ, уха-медрл зааљ йовх багшнр эн ач икті улсин нериг ґґдін єарєљ туурулљ йовна. Дґчн тавн љил хооран эн сурєулин гериг ик гиљ тоолљасмн. Аєуєарн болн сурєульчнрин тооєарн урднь мана хотл балєснд иим ик кемљіті школ уга біісмн.
Шин біішњд дала болсн мебель авч ирљісмн, терўг бидн зґґљ орулљалавидн. Бидн, багшнр, тер цагт цуєар бає наста, чањє-чиирг цогцта, шулун-шудрмг билівидн. Цуєар бидн шин сурєульд кґдлхір седљілівидн, тернь медгдљіні. Шин янзта, шин диг-дараєар кґдлдг, аєуєарн у-ґргн, мґрн урлдм спортзалта, олн - олн кўн дегц орљ хот уудг ик біірті сурєуль тер цагт кені болвчн зўрк авлдг біісмн.
Шин сурєуль гиєід олн імтн соньмсад мана тал ирдг біісмн, эднд мана 17-ч тойгта сурєулин шин біішњ таасгдљасмн. Мана сурєульд далдгч љилмўдин чилгчір дуулдг дґрвн хор біісмн: октябрятнрин, комсомольцнрин, кґвўдин болн багшнрин баг.
Цуєар хамдан кесг марєанд орлцад, школыннь нер дуудулад йовлавидн. Тер багшнрин дуулдг баг ода чигн 17-ч тойгта сурєулин нер єарєљ, авъясан цааранднь батрулљ йовна. Тер багшнрин хамцлт кесг љилин туршарт, нам ода чигн батрљ ґсід-ґргљід йовна, сііхн авъяс болљ ўлдтхі, цецгіртхі, гиљ эндрк ґдрин ўйд, мана бає наста ўўрмўдт дурдхар седлів.
Сурєуль дасхлєарн, сурємљ ґґдін, ўўдігч кевір ґглєірн эн сурєуль ода чигн сін тоод йовна. Найдгч - йирдгч љилмўдт єучн негн сурєульч алтн болн цаєан мґњгн медальтаєар школан тґгсісмн. Тедні неринь чигн зааљ болхмн билі, багшнрасн авсн бат медрлірн тўшг кељ олн зўсн вузд орљ сін мергљлтнр, номтнр болсмн. Эдніс ўлгўр авад, талдан мана ухата-билгті сурєульчнр ах сурєуль тґгсієід, тањєчдан болн орн-нутгтан туста улс болљ ґссмн. Тиим кевір цуг мана сурєульчнрин кўцімљнь мадниг, багшнриг, цань уга икір байрлулна.
Сурєулин тускар тодрхаєар келхлі, эндр энд 106 багш: эдн дунд Хальмг Тањєчин болн Ірісін ачта багшин ґґдін нер зўўљіх тавн кўн кґдлљіні. Тер мет РФ-н дундын сурєулин ачта кґдлічин нер 24 кўн зўўљіні. Энд 49 класс-комплект бііні, ут тоодан эндр 1342 cурєульч дасљана. Иим дала кґвўд-кўўкдт медрл, сурємљ, уха заана гидгнь кўчр-кўнд кґдлмш болна.
Иим кґдлмшт дуран ґгсн багшнр тесід кґдлід, чидлін чигн, цаган чигн ірвллго сурєульчнран сурєад, медрлинь ґгід, школынь чилілєід, хату цаасинь єартнь атхулад, љирєлиннь цаєан хаалєднь орулна.
Љил болєн 17-ч тойгта сурєулин сурєульчнр балєсна болн тањєчин олимпиадт орлцад, диилічнр болна. Эннь бас багшнрин кўчн гиљ санхмн. 45 љилин туршарт мана сурєулиг кесг кўн єардљ йовла, тўрўн директор болљ Любовь Борисовна Бурчугинова седвіртієір ўўлдљісмн, хойрдгчнь Владимир Хейчиевич Бочкаев бас арє-чидлін ґгч кґдлљісмн. Ґдгі цагт школын єардач болљ Эрднеева Раиса Шургчиевна шунлттаєар ўўлдљіні.
Раиса Шургчиевна РФ-н олна сурєулин ачта кґдліч, Хальмг Тањєчин ачта багш, Элст балєсна мґрін лауреат, «Сурєуль-эрдмин лидер» гидг ґґдін нер зўўні, сурєульд єучн йисн љилдін кґдлљіні. Ик школын єардач болна гиснтн кўчр-кўнд, дааврта кґдлмш. Љил ирвіс, насн ирвіс дамшлтан байљулад, мергљлтін ґґдлўлід, цааранднь ик кўцімљ бірљ, кґдлмшін кељ амулњ-менд біітхі гиљ йґріљінів.
Школ эклљ кґдлсніс нааран дґчн тавн љил давв. Ода урднь кґдлљісн багшнрас цґґкн кўн ўлдсн болх гиљ медхмн. Мини тооєар тавн-зурєан багш ўлдв яєв. Урдк цагт ик дамшлтта, нерті багшнр кґдлљісмн. Тер тоод ач икті мергљлтнр Людмила Нарановна Шараева, Евдокия Ивановна Манджиева, Мария Михайловна Полякова, Галина Николаевна Короваева, Татьяна Валентиновна Дукман болн нань чигн кўндті мана багшнр.
Љил болєн сурєульчнрин ик зунь ик сурєульд орад, чилієід, школын болн тањєчин нер дуудулна. Эдн кесг эрдм дасад альд болв чигн сін мергљлтнр болљ тусан кўргні. Зірмнь багш болад, хірў школдан ирљ кґдлдг болв.
Тер тоод хальмг келні багшнр Сергей Валерьевич Абушинов, Елена Юрьевна Баляева, информатикин багш Елена Викторовна Волосатова, эсвин багш Ирина Валентиновна Санжиева кўцімљірн йилєрні.
Ґдгі цагт мана сурєуль олн давхр гермўд дунд бііні, сўл єучн-дґчн љилин туршарт эн захд кесг шин микрорайон босхгдла. Эргндін урєсн кґк модн дала. Дґчн тавн љил хооран болн тўўні хґґн чигн тірсн модд ґсід, єурвн давхр школасн давад ґґдмўр хіліљ урєљ йовна.
Ірісін кемљінд чигн школ нерін єарєљ ўўлдљіні. Ўлгўрнь, орн-нутгин сурєулин бўрдіцс дунд ил хілівр болсмн. Терўнд сіінір кґдлдг школмуд, лицеймўд, гимназьмуд йилєгдљісмн. Эн марєанд мана сурєуль диилвр бірід, йилєін сін бўрдіцсин тоод орла.
Тер мет нег саамд Цугірісін сурєульчнрин олимпиадт Элстин лицейин дару мана сурєульчнр хойрдгч ормд єарсмн.
Мана сурєуль ґмнін тівсн кесг тґрін цаглань болн сін аштаєар хаєлхар зўткні. Цуг сурєульчнран хамцулљ теднд гўн олн халхин, таасмљта медрл ґгхір багшнрин коллектив шунљана. Эдні тівљіх єол тґрнь- сурєульч болєн олн дунд геедрлго, номан гўўнір дасљ, медрл авч, бийін олна тоод орулљ, чик хаалєдан орх сана зўўљ зўткні.
Сурєулин олна љирєл йир соньн, тегід чигн багшнр болн сурєульчнр Элстин, тањєчин болн Ірісін марєаст орлцљ нўўрлгч бўрдіцсин тоод орна. Ўлгўрнь, 2019-2020 љилмўдин ашар кесг сурєульчнр болн багшнр Элст балєсна єардврин мґрієір ачлгдла. Тер тоод хальмг келні багш Кермн Шуркаевна Кекеева, «классин єардач» гидг номинацд Ирина Анатольевна Шаина, немр сурєуль дасхдг сін багш болад гидг іњгд Виктория Босаевна Церенова ачлгдсмн. Ончта сіінір дасдг сурєульчнр дунд арвдгч классин сурєульч Эльзіті Пашнанова йилєгдв.
Иим сін нерті школд сурчах сурєульчнрин болн тедниг дасхљах багшнрин љирєлнь байрта болтха! Эдні эк-эцкнриннь, аав-ээљнриннь седклинь байрлулљ, эвріннь нерн дееріс халун мендін кўргљ йґріљінів.
Эн сурєульд єучн долан љилдін хальмг келні багшар кґдлід, ачта амрлєндан єарлав. Сурєулин дґчн тавн љилин ґґнд кўрсндін байрлад, эн шўлгін бичўв.

ҐЛЗІН Софья,
Ірісін ачта багш

Далан усн деврсн болна...

Видео