Ах-дў моњєл келтнрин туск зіњг

19-01-2021, 10:06 | Таңһчин зәңгс » Зіњг

Улан-Удэд – концертн шин зал
Ах-дў моњєл келтнрин туск зіњг
Ґдгі цага шин виртуальн концертн зал Бурятин хотл Улан Удэ балєснд секгдљіні. Терўнд пианист Дмитрий Маслеев тўрўн концерт ґгхмн. Соньн эн тґсвиг Келн-улсин дегтрин сањгин ул деер секљіні. 2019 љилд орн-нутгин кемљінд делгрўлгдсн «Сойл» ик тґсвин кемљінд эврі программан бичљ орулад, Бурятин сойлын кґдлічнр марєана шўўвриг кўцімљтієір дављ єарад, тиим виртуальн концертн зал секх зґв болн мґњг авсмн. Эн тґсв кўцілєнд федеральн бюджетіс нег сай арслњ йилєгдсмн.

Бурятин хамгин ик дегтрин сањгин концертн залд ик экран болн стереосистем углљ тівгдід, виртуальн зал концертд белн болв.
Дмитрий Маслеевин концерт лу сарин 18-д 18 час 30 минутла Бурятин оперин болн балетин театрт болхмн. Терўнлі зерглљ концерт дегтрин сањгин конференц-залд ик экранд ўзўлгдхмн. Тер концертыг соњсх улс эртіснь билет хулдљ авв. Эпидемиологическ нірн біідліс ишті залын зуг 30 процентнь дўўрхмн, імтн бийін саглх цуг тоотыг кўціљ концертыг хіліхмн. Дікн нег соньн тоот. Эн концертыг Кяхта балєсна виртуальн залд імтн соњсљ чадхмн. Тиигід Бурятин хотлд болдг соньн концертмўдиг нег кемдін олн улс хіліх таал ґдгі цага технологий ґгчіні. Шин цагин нўўрлгч тоотыг олзлад, Бурятин дегтрин сањгин кґдлічнр нарт-делкін, орн-нутгин хамгин билгті болн нерті олн кґгљмчнрин концертмўдиг соњсх таал олн умшачнрин тґлі бўрдіљ чадв.

Байкалыг харсљ авхар
Ах-дў моњєл келтнрин туск зіњг
Хамгин імтіхн уста, хамгин сііхн нур болљах Байкалын эргндк экологическ біідлиг хадєлхин тґлі бає биш керг кўцігдні. Эн туст шидр шин керг-ўўлдврмўд батлгдв. Ірісін премьер-министр Михаил Мишустина зааврар Байкалын ґґр кўцігдшго керг-ўўлдврин то-диг батлгдв.
Иигід энд мод белдлєн, автомобильн болн тґмр хаалєс тосхлєн, єазрин йиртмљин зґґриг малтљ авлєн болн нань чигн тоот кўцігдшго болљана. Байкал нуурт болн эргндк йиртмљин біідлд харшлтан кўргх тоотын 26 зўсн керг-ўўлдвр тер зааврт батлгдв. 2021-ч љилин туула сарин 1-іс авн 2027-ч љилин туула сарин 1 кўртл тер зааврмудар єардвр кељ ўўлдхмн болљана.

Шагаан байрт белдљіні
Ах-дў моњєл келтнрин туск зіњг
Тыва республикин імтн кезіні тогтсн авъясар шин љилин байран ўвлин сармудт кені. Зурхачнр литір хілієід Шагаа гисн эдні байр кезі болхинь заана. Тиигід эн љил біірн гелњгўдин тоолврар, Шагаа байр лу сарин 12-т болхмн.

Эн байртан Тыван імтн эртіснь белдљіні. Байриг тогтсн авъясар темдглхмн. Зуг эпидемиологическ іімшгиг тоод авад, харслтын цуг керг-ўўлдвр кўцігдљ, келн-улсин байр кегдх гиљ шиидгдв.
Олн-зўсн йосрхл терўнд белдљ кўцігдні. Тер дотр залу улс Догээ уул деер єарч, «Сан салыр» йосрхл кўціні. Кергті нань чигн керг-ўўлдвр кўціхір тувинцнр белдљіні.
Малчнрин хошмудар йовљ, мал болн імтн яєљ ўвлзљіхинь бўрткдг, тенд кґдлљіх улст килмљ єарєдг сін авъяс сўл љилмўдт энд батрв. «Малчнрур одна гисн хара йовлєн биш. Тиигірін комплексн йовлєн кўцігдні. Імтні эрўл-мендинь шинљлх эмчнр, малын біідл бўрткх малын эмчнр кўртл тер багмудын ханьд орна. Мал ґсклєні амр биш кґдлмш кељ йовх улсла кґдлмшин єазртнь харєад, ґдр-бўрин ўўлдврин тускар, мал ґсклєні иргчин тускар кўўндвр кенівидн», – гиљ Тыва Республикин Толєач Шолбан Кара-оол келні.
Тывад иигід Шагаа – Шин љил лу сарин 12-т темдглхмн.

Моњєл цергчнрин ўўлдвріс
Ах-дў моњєл келтнрин туск зіњг
Моњєл цергчнр 2015-ч љилин туула сарас авн делкін кесг єазрт іімшг уга біідл тетклєнд орлцљана. Эн љил моњєл цергчнр 12-ч кемдін НАТО-н «Нег мґслгч дґњ» («Решительная поддержка») гидг ўўлдврт орлцљана. Моњєл цергин тугтан мґргід, эв делдгч ўўлдвртнь цергчнриг байрин біідлд йовулв.

Эн керг-ўўлдврт Моњєл цергин генштабин йосна делегац орлцв. Терўг толєалљ ирсн Цергллтин ахлачин дарук, бригадн генерал С. Дашзэвэг йґрілин ўг келљ, цергчнриг ўдшів. Эвин біідл тетклєнд моњєл цергчнр бийін сін халхасн ўзўлсиг темдглід, генерал эн кемдін чигн моњєл цергчнр цергі даалєвран сін кевір кўціх гисн ицлін медўлв.
Ода цергі даалєвран кўціхір йовљах моњєл цергчнр Афганистанд Мазри-Истар діічнрин нарт-делкін лагерьт іімшг уга біідл тетклєнд орлцхмн.

Тыван бумб тўрўн орм эзлв
Тувинск бичлтд нерідсн соньн бумб Тыва Республикин Улуг-Хемск района «Белдир - Кежии» гидг заповедникд бііні. Эн бумб олн хонгин туршарт цуг орн-нутгин кемљінд болсн дууєан ґглєні марєанд негдгч орм эзлв. «Tutu.ru” гидг туристическ журналын седвірір иим соньн марєан болсмн. Орн-нутгин регион болєнд бііх ґвірц 100 бумбиг шўўљ авад, тедніс хамгин ґвірцинь йилєхір цуг орн-нутгар імтн дууєан ґгв. Аштнь тер зуунас 10 бумб ўлдв.
Марєана чилгчин алднд хойр бумб хоорнд ик зўткіті марєан болв. Курск балєснд біідг «Свидание» гидг Владимир Бартеневин бумбин болн Тывад тувинск бичлтд тівгдсн бумд хоорнд імтн шўўвр кев. Ґвірц бумбиг йилєлєні марєанд 143595 кўн орлцв. Тедніс 31577 кўн тувинск бичлтд нерідсн бумбин тґлі дууєан ґгв. Тегід эн бумб тўрўн ормд єарв. Курскд біідг бумбиг 30450 кўн шўўљ авсмн. Эн бумб хойрдгч ормд єарв. Ямало-Ненецк Автономн округд біідг «Комар – хранитель Сибири» гидг бумб єурвдгч ормиг эзлв.
Тиигід эн љилин тўрўн сард мана орн-нутгт ямаран соньн бумб бііхинь імтн медљ авв.

Єазр чичрв
Олн-зўсн тењгрин біідл учрдгнь йирини йовдл мґн. Азин кесг нутгт єазр чичрсн зіњг єарад бііні. Моњєлд чигн туула сарин 13-д зірм ормар єазр чичрсні тускар Моњєлын астрономин болн географин институтын кґдлічнр зіњглљіні. Келхіс, Хувсгул іімгт 37 дікљ єазр чичрсиг темдглв. Кўчнь 3,5 балл тогтасн єазрин чичрлєиг Ханх сомона імтн чигн медв.
Єазр кґндрсні зірм темдгўд Баян-Улгий іімгт чигн кўрсмн. Булаг сомонас ар-дорд ўзгўр 13 дуунад єазр эклљ чичрљ гиљ номтнр тоолљана.

ЉИРЄЛИН Кермн

Видео