Китд келні багшнрин форум болв

26-01-2021, 14:40 | Таңһчин зәңгс » Сурєуль-эрдм

Одахн, туула сарин 20-д, Аєш балєсна шањєа социальн- педагогическ ах сурєульд I Цугірісін чуулєн болв. Энўнд китд келні багшнр, тер тоод єазадын орна мергљлтнр, орлцв. Ик хургт болсн керг-ўўлдврт болн «тґгрг ширін» сўўрмўдт Хальмг ик сурєулин Конфуцийин институтын элчнр бас соњсхвр кев.

Аєшин социальн-педагогическ ик сурєульд «Конфуцийин институт» секлєнлі залєлдулљ эн форум бўрдісмн. Аєшин ик сурєуль Китдин Тяньцзинск єазадын келні ик сурєульла болн китд кел тархалєна тґрір ўўлддг шањєа «Ханьбань» канцелярьлі олн љилдін тустаєар нґкцлтсні ашт энд Конфуцийин институт секх зґв ґгсмн. Цугірісін форум секлєні керг-ўўлдврт ВГСПУ-н ректор, педагогическ номин доктор, профессор Александр Коробков болн проректормуд орлцв.
Эн ик селвлцінд он-лайн болн йирин керг-ўўлдврт Ломоносовин нерті МГУ-н, китд келні нарт-делкін шўўвр кедг Пекині номин-техническ нииціні, Тяньцзині ах сурєулин, Москва балєсна педагогическ ик сурєулин, РФ-н МО-н цергі ик сурєулин, Хол Дорд ўзгин институтын (Москва), Казаня федеральн ик сурєулин, Добролюбовин нерті Нижегородск лингвистическ ик сурєулин болн нань чигн вузмудын элчнр орлцв.
Форумд Тяньцзині ик сурєулин профессормуд лекцс умшв, Пекині нииціні болн Москва балєсна педагогическ ик сурєулин мергљлтнр дамшлтарн хувалцв.
«Китд кел болн тўўнлі залєлдата эрдм дасхлєна методик» болн «Китд филологийиг дамшуллєна эв-арє» гидг тґрір секцс кґдлв. Энд Хальмг ик сурєулин Конфуцийин институтын мергљлт Александр Сельдиков илдкл кев. Хулд-гўўлгіні тамєиг китд келнд яєљ орчулхин туск дамшлтан ціілєљ ґгв.
Йирдін форум ўр-иньгин біідлд давв, энўг ґґдін кемљінд бўрдів. Тиим кевір орн-нутгт болн ЮФО-д китд кел даслєна љисін ґргљід бііні, эн ўўлдврт Хальмг ик сурєулин багшнр болн номтнр, аспирантнр болн оютнр ик тівцін орулљана.
Яєад гихлі Хальмг ик сурєулин медлд орн-нутгт хамгин тўрўнд гилті Конфуцийин институт секгдлі, Китдин кесг вузмудла Хальмг ик сурєулин багшнр болн номтнр, ректорат нґкцлтин ик кґдлмш кўціљіні, эдні нилчір тер вузмудт орс келні цутхлњгуд секгдлі.
Ірісід болн ЮФО-д, СКФО-д китд кел ґргљўллєні халхар Хальмг ик сурєулин номтнр болн оютнр бас бає биш ўўлдвр кўціљіні, Хальмг ик сурєулин медлд Ірісін сурєульчнрт чигн китд кел дасхлєна керг-ўўлдвр болна.
Хальмг ик сурєулин оютнр Китдин кесг вузмудт китд келір болн нань чигн халхар медрлін гўўдўлні, китд келні мергљлтнр болна. Одахн Китд орн-нутгт сурчасн хальмг аспирант китд келір номин кандидатын цол зўўв. Тиим кевір Хальмг ик сурєулин болн китд вузмуд хоорнд нґкцлт улм гўўдід батрад йовна. Китдин кесг вузин оютнр академическ сольлцана бооцаєар Хальмг ик сурєульд орс кел дасчана.
Иим олнд туста нґкцлт цааранднь чигн ґсід-ґргљід бііхнь лавта, эн кергт Хальмг ик сурєулин медлд ўўлддг Конфуцийин институт ик нилчін кўргљіні. Хальмг ик сурєульд китд кел дасххин тґлі Пекиніс болн Ґвр Моњєлын вузмудас багшнр ирні, Хальмг ик сурєулин багшнр орс кел сурєхин тґлі Китдўр йовна, тиим нґкцлт бас љил ирвіс ґсід йовна.
Хальмг ик сурєулин болн энд ўўлддг Конфуцийин институтд китд кел дасхлєна халхар байн дамшлт хоршагдсн бііні, терўгір хальмг номтнр ЮФО-н болн орн-нутгин вузмудла ґргнір хувалцна. Китд орн-нутгт болхла орс кел тархалєна ик кґдлмшиг Хальмг ик сурєулин багшнр кўціљіні, орс кел дасх саната кесг улс эдні бўрдісн цутхлњгудт ирні. Тегід эн туст кўціх кґдлмш бає биш, терўг хальмг номтнр цааранднь чигн кўцімљтієір кеєід бііхнь лавта, яєад гихлі Хальмг ик сурєулин болн Китд орн-нутгин хоорндк нґкцлт чигн ґсід-ґргљід бііхнь лавта.
БАДМИН Љааха

Видео