Тґвдин шаљна нуувчин тускар

28-01-2021, 09:47 | Таңһчин зәңгс » Бурхн-шаҗна төрәр

Мана газетин туула сарин 26-д єарсн тойгт эклід барлгдла. Эн тґрин цаарандк делгрлтд нерідсн статьян чилгчнь эндр барлгдљана. Тукдам бишрлєні нуувчиг номин халхар шинљлх зґв Дала ламин гегініс авсн Ірісін номтнр эн туст яєљ ўўлдљіхин тускар келгдљіні.

Сіієін хіісні хґґтк љирєл
Коронавирус эклљ тўгтл тиигід кґдлмш эклсмн. Бишрлєні біідлд орсн гелњгўдин толєан экн ґњгрдмн биш, гиљ шинљллт эклхин ґмн номтнр тоолљасмн. Толєан экнь... зірм болвчн іњгнь імд біієід, ўксн кўўні цогциг тер біідлднь бірљідг болх гисн тоолвр билі. Толєан экн імд бііхинь кергслір илдкљ батлх арє учрсн уга. Цуг эн кґдлмш Ірісін номтнрин єардврт кегдв.
Тегід учрнь юундв? гисн сурвр амр ґглго біів. Бурхн болсн гелњгин цогцд кўн меддго нег юмн єарад, цогц-махмудын ўрлтиг уурулљадг болх гисн тоолвр орв. Терўгинь шинљлљ медх кергті билі. Номд шўтід, бишрлє кехлі кўўні цогцд ямаран сольвр болдгинь, імд бііхдін ямаран бишрлє кељісинь, сііни орнд тґрљіхдін ямаран ном умшљ хірсинь, сіієін хіісні хґґн цогцднь ямаран хўврлт болљахинь медљ авх кергті. Эннь удан цагт кегдх ик шинљллт болљана. Терўг єурвн девсњгір олн гелњгўдиг орлцулљ кех зура бііні. Тиигчкід кесг номин халхар шинљллт кех кергтінь медгдљіні. Тукдам біідлд туссн гелњгин цусинь, махмудынь, яс-ўсинь шинљлљ хіліх кергті. Цогцднь юн болљахиг, яєад цогц-махмуднь ўрлго імд кўўні біідлд біідгинь медхин кергт дала ик кґдлмш кех кергті. Буддистнр урднь тиим шинљллт келєні тґлі зґвшіл ґгчісн уга. Ода Дала ламин дґњгір тиим шинљллт кўцц сіінір кех таал учрљана, гиљ Медведев келні. Эн тґриг хаєлхин тґлі профессор А.Я.Каплана єардврт МГУ-н мергљлтнр, РАН-а медико-биологическ тґрір ўўлддг институтын Ю.А.Бубеевин єардврта номтнр шинљллт кељіх ик багин ханьд орљана.
Тўрўн ашнь ямарамб?
Ґґр эргндк біідліс бийін зааглад, зуг бийін соњсчах біідлд батрсн ном умшљах 94 гелњгиг тиим біідлднь Ірісін номтнр шинљлв. Тиигсн кўн мел «бийдін орсн» болљ медгдні. Яєад тиигдм? Хаљуєаснь терўг юн чигн юмн кґндіљ чадхш. Яєљ тиигдм болхмб? Толєан экн ямаран чигн юмнд зіњгін ґгчіхін медўлнілм. Толєан экн імд бііхлі, мадн імд-менд біінівидн.
Анхун цагт чигн імд кўн ірі і єархла, серсіљ зогсдг біісмн. Іімшг учрн гиљіхинь тиигљ меддг біісмн. Йирини тґрхірі тиигљ ўўлдлєн мана цогц-махмудт, толєан экнд орсмн. Тиигљ мана цогц-махмуд ўўлддгинь шинљллт чигн медўлв. Кўнд геміс кґлті (кома) ухаєан алдсн імтні толєан экн тиигљ ўўлддгинь институтд кегдсн шинљллт ўзўлв. Цогц-махмудт болљах тер йовдлмуд кўўні ухаєар єардвр кедго болљ єарв. Ямаран чигн кўчллтір тер біідлиг зогсаљ болхш. Шишлњ бишрлє кесн цагт тиим йовдл учрдгинь номтнр тўрўн болљ ўзв. Кўўні ухаєар залљ болшго системиг гелњгўд зогсаљ чаддгинь Ірісін номтнр тўрўн болљ шинљллтин йовудт ўзўлв.
Бишрлєн болљасн цагла номтнр терўгинь электроэнцефалограммд бичљ авна. Терўнднь йирини кўўні уханд іімшг учрхла тернь яєљ бийін медўлдгнь ўзгдні. Дањгин бііх біідлднь тиим йовдл учрхла, тернь кергслір ўзўгдні. Йириндін заягдсар мана цогц-махмуд генткн учрљах йовдлд тиигљ зіњгін ґгні. Тукдам бишрлєнд орсн гелњгўдин электроэнцефалограммд тернь баєар медгдні, зірмстнь тернь тґрўц медгдхш. Тиим юмиг номтнр тўрўн болљ шинљлсмн. Гелњгўд яєљ тиигід эвріннь цогц-махмудан залљ чаддгнь, кўн ґњгрсні хґґн цогц-махмудт ямаран хўврлт болдгинь медљ авх кергті.
Шинљллтын туснь юундв?
Святослав Медведевин тоолврар, ямаран чигн номин медрл љирєлд туста болна. Ода деерін тер чинрнь эс ўзгдвчн, љирєлин делгрлтд тиим болна. Атомин кўчиг олзлљ болшго гиљ Резерфорд тоолвран медўлсні хґґн арвн љил болад, атомн бомбиг хаєлсиг тодлый. Толєан экні туск шин медрл авхар шинљллт хамгин тўрўнд кегдљіні. Ямаран кевір тер ўўлддгинь медљ авхд тернь туслад чигн бііх.
Кўўні арєинь, чадмгинь ямаран болдгиг кўцц сіінір медљ авхд дґњ болх медрл авгдх гиљ номтнр ицљіні. Кўўні ухана тґрлтин туск медрл ик чинрті. Самолетд эс гиљ космост кґдлх улст тернь туста болх. Йириндін бўклдін олна ухан-седклин таарта біідл тогталєнд чигн тер шин медрл туста болх. Тењгрт болљах зеткрті йовдлмуд кўўні ўўлдврлі ик зуудан залєлдата. Нисч єарсн самолетмуд унна, кґлгн-кўчнд, усна кґлгнд чигн кедў іімшгті йовдл учрдгинь цугтан медні. Кељіх кергтін цуг оньган болн чадмган хармнлго, зірм тоотыг оньгасн алдад, керг уга гиљ цугинь бўртклго імтн зеткрті йовдлла харєна. Бишрлєн гисн ухан-санаєан тґвлљ, залљ чадлєн болљана. Кесг часин туршарт нег керг кўцілєнд оньган ґгч сууљ ўзтн. Чадхийт?
Гелњгўд болхла чадна. Тедн яєљ тиигљ чаддгинь медљ авхла, бидн йирини улс ухан-санаєан залљ чадх, бўклдін цогц-махмудан нег кергт баглљ олзлљ чаддг болх ицл бііні. Тґрўц ціілєвр уга шин йовдлыг дасхла йириндін шин медрл єарч ирні, кўмн імтн уралан девшні. Европейск сойлын біідлд ґссн, медрл даслєна тґрўц талдан янзар сурсн імтнд цугнь мел оњдан кевір бўрдігдсн делкілі хірлцні гисн ямаран болдгарнь чигн імтн соньмсна.
Эн туст Святослав Медведев иигљ келні. «Йир соньн, ўнндін тґрўц талдан делкід орснла ідл болна. Хурлмудт тогтсн ґвірц біідл, йирин љирєліс йилєрні. Буддийск хіліциг эс дґњндг улст чигн ик нилчін кўргдг ухани зґґр, орчлњгин туск тедні тас талдан хіліц чигн йир ґврмљті болна. Медведев эвріннь дегтрин шин редакциг белдљіні. «Мозг против мозга» гидг дегтртін эвріннь ухан-тоолврин тускар номт тодрхаєар бичсмн.
Бурхн Багшин номин зґґрт болн дамшлтд бііх нуувчсин тускар, гелњгўдин бишрлєні тускар номт Святослав Медведев келсн тоолврнь йир чинрті. «Иим шинљллтиг эклхлірн нам бийдін чигн иткљ болшго. Энтн йир ховр болн ґвірц ухани зґґр, імтні делгрлтин алтн кґрњ гиљ тоолљана».
Хойр мињє зун љилин туршарт імтні ухаг эзлљіх, саяд улсин шўтін болсн шаљна зґґриг йосндан медљ авх цаг ирсиг эн шинљллт медўлљіні. Нарта орчлњгин тууљин йовудт кесг хаана алвтс єазр дееріс уга болв, Александр Македонский, кирсин йовлєс болн тууљин йовудыг уњгарнь сольсн кесг йовдлмуд учрсн бийнь тернь тґвдин йирин біідлд тґрўц ямаран чигн нилчін кўргсн уга.
Сантн, соньн биший? Эдн хойр мињєн љилин туршарт зуг нег керг кељ йовсмн. Кўўні ухан-седклиг сін талнь сольхар кўчн-чидлін, медрлін тґвдин ухатлмуд агссмн. Эн туст ик кўцімљ бірсмн. Тер кўцімљинь ўзід, учр-утхинь болхла кўн медхш. Яєљ терўг кўцдгнь бас медгдхш. Тедн бийснь ўзљіх тоотан амрар медўлні. Эврін меддг эс гиљ тиим болх гиљ бийін белдсн цагт бидн ўзнівидн. Бишлє кељіх гелњгўдиг єазаєаснь шинљлљ хілієід, тедні уханд, цогц - махмудт юн болљахинь медљ болхий? Кергсл ўзўлхлі, терўнднь иткљ болхмн. Тиим кергсл ода кўртл уга болхла яахмб? Цааранднь шинљлх кергті.

Барт белдснь Галина ХЕЙЧИЕВА
(Чилгчнь. Эклцнь туула сарин 26-д барлгдла)

Видео