Ґвдг селінд Бодь суврєиг босхв

11-06-2019, 11:34 | Таңһчин зәңгс » Бурхн-шаҗна төрәр

Шорв єолын кґвід бўўрлдг шуњєрцгахна нутга Ґвдг селінд Ўрс Сарин ірўн кемд Бодь суврєн босхгдв. Тґрскн єазр-уснаннь цецгірлтин тґлі босхсн Бодь суврєнь селіні захд дўњгіљіні. Эн селіні імтн ни-негн, байр-зовлњган ідл хувалцљ, нииті біідг тґлід энўні тосхлтд ик-бичкн уга орлцв. Тґрскн селіндін суврє тосхх седвіриг эн єазра улс Раиса Дякиева, Тогтан Амунова болн Долан Умкеев татсмн. Эн ірўн чинрті тґсвиг біідл-љирєлд тохралєиг Михаил Кокаев єардсмн.
Бодь суврєиг байрин біідлд секлєні керг-ўўлдврт Ірісід, Моњєлд болн СНГ-д XIV Дала ламин гегіні кўндті элч, Хальмгин шаљн лам Тэло Тулку ринпоче, Цутхлњ хурлын ламнр, Хальмг Тањєчин сойлын болн туризмин министрин ўўл дааљадг Хонгр Эльбиков, эн єазра улс болн олн гиичнр орлцв. Эн ґдр кесгнь тґрскн селіндін кўўкдтієін болн ачнр-зеенртієін ирцхів.
- Тўрўн болљ Ґвдг селінўр ирсн намаг байртаєар тосснд би халун зўркнісн ханлтан ґргљінів. Эндр бидн цуєар бурхн-шаљна керг-ўўл кўціхір цуглрвидн. Эн ґдрмўдт цуг хальмг улс Ўрс Сар темдглљіні, тегід эн кемд мана тањєчд Бодь суврєн, бурхн-шаљна комплекс секгдљіхнь байрта йовдл болљана. Ўрс Сарин кемд бидн мана Бурхн Багш тґрљ єарад, гегірлтин хаалєд орсн болн амулњгта таралњгин орнд залрљ єарсн єурвн ик ірўн керг-ўўлдвр темдглнівидн. Апрель сарас авн август сар кўртл Бодь суврєс секгдні. Эндр бидн эн суврєиг цеврлєні болн ірвслєні йосрхл кўцісні хґґн эн єазр ірўн чинрті єазр гиљ тоолгдхмн. Тадн цуєар арє-чидлін негдўлід, иим ірўн керг кўціввт. Энтн цуг таанрт ик буйн болх, - гиљ шаљн лам келв.
Бийін чикір бірлєні, цевр ухан-тоолвр зўўљ, Бурхн Багшдан чикір зальврљ деељ бірљ, мґргўл кўцілєні туст Хальмгин шаљн лам сурєаль ґгв. Дарунь шаљн лам болн Цутхлњ хурлын хувргуд йосрхл кўців, ном умшад ик мґргўл болв. Ном умшгдсна хґґн Хальмгин шаљн лам Тэло Тулку ринпоче, Кґтчнрі района кўндті иргн Лиљ Барлыкович Дорджиев, баєчуд Михаил Бамбышев болн Ангира Эрдниева улан тасм керчід, бодь суврєиг секв. Бодь суврєна тосхлтд тівцін орулсн Тогтан Амунова, Раиса Дякиева, Хонгор Лиджиев, Михаил Бамбышев ахтаг Хальмгин шаљн лам Кўндллєні єашгар ачлв.
Кґтчнрі района муниципальн бўрдіцин толєач Санал Годжуров Ґвдг селіні імтн нииті, ямр нег кергиг кўціхлірн хамдан негдљ кўслдін кўрдг улс гиљ темдглв. Селіні імтн тґрскн єазр-усндан йир дурта, тегід чигн Ґвдгин уульнцс цевр-цер, гермўднь бўрн-бўтн бііні, олн ўрті ґрк-бўлмўдин то ґсід йовна, баєчуд ґвкнриннь єазрт малан асрљ кўўкдін босхљ бііні. Чкаловск СМО толєалљ йовсн Тогтан Амунован нилчір Ґвдгт хату девскрті хаалє бііні, імтні гермўдт газ орулгдв. Удл уга энд ФАП секгдхмн, ґґрхн иргчдін бичкдўдин садын тосхлт эклх, шин школ тосхлєна болн усар тетклєні эркн чинрті тґрмўд хаєлгдљана гиљ района толєач келв.
Чкаловск СМО-н толєач Валентина Манджиева Бодь суврє босхлєнд тівцін орулсн нег єазра улст ханлтан ґргв. Ґвдгин улс, ик–бає уга, тівцін орулљ, тосхлтын кґдлмшт болн эргндк єазриг кеерўллєні кергт шунмєаєар орлцв гиљ селіні толєач келв. Эн ірўн чинрті кергт орлцсн улст РМО-н болн СМО-н толєачнр Кўндллєні єашг болн белг бірўлљ ґгв. Селінд ґсід-боссн КалмГУ-н профессор Раиса Дякиева йґрілин ўг келљ, эн суврє босхх седвір татсн улст бўлін ўгін нерідљ, Тогтан Амуновад цецгі белглв.
Ґвдгин єазр билгті улсарн байн болдг. Тегід эн ґдр дорас ґсч йовх бичкўд билг-эрдмін ўзўлљ, хальмг ду дуулљ, домбр цокљ шаваш келљ, цуглрсн імтні седкл байсав.

ДООЉАН Наталья
И.Музраеван цоксн зургуд

ІМТНІ ТООЛВР

Лиљ Барлыкович ДОРДЖИЕВ, медіт:
- Эндр Ґвдг селінд ик чинрті болн ончта керг-ўўлдвр болљана. Нанд, 92 нас зўўсн кґгшн кўўнд, мана ґвкнрин єазрт Бодь суврєн босхгдсн, дорас ґсч йовх баєчуд бичкн тґрскндін эњкр болљах йовдл ик байр ўўдіљіні. Мана єазр цецгірід, імтн сін-сііхн љирєљ, ґвкнриннь заясн заяєар кўўкдін энд ґскљ, малан асрљ йовхтд босхгдсн Бодь суврєн туслтха.
Раиса ДЯКИЕВА, КалмГУ-н профессор:
- Ґвдг селіні улс ірўн сана зўўєід, арє-чидлін негдўлід, Бодь суврє босхв. Ик-бає уга цуєар эн кергт орлцљ, ямр чигн кергиг хамдан хаєлљ чадхиг медўлв. Эндр Хальмгин шаљн лам Тэло Тулку ринпоче цаг олад, нааран ирід, суврєиг ірвслід, бурхн-шаљна йосрхл кўців. Мана селінд тўрўн болљ ирсн ик багш імтнд бурхн-шаљна халхар сурєаль ґгв. Ўрс Сарин ірўн чинрті кемд иим байрта йовдл учрснь эн єазра улст хґвті болн буйнта болтха. Ґвдгихн тґрскн келндін, сойлдан, авъястан хару улс болна, эн селінд нег чигн цуцгдсн гер уга, баєчуд эндіс нўўљіхш, олн ўрті ґрк-бўлмўд олн бііні. Дорас ґсч йовх баєчуд медітнрін дахад Бурхн Багшдан зальврад, нааран ирљ мґргід бііхлі, эн єазр цецгірід, імтні иргч сін-сііхн болх гиљ сангдна.
Мария ЭЛЬЗЕНОВА, Ірісін олна сурєуль-эрдмин йилєін сін кґдліч:
- Ўрс Сарла харєулад эндр мана тґрскн селінд бодь суврє секљіні. Эн ончта болн байрта керг-ўўлдврт шуњєрцгахн, Ґвдгин улс, «Љањєр» дуулврт келгддгір «цаад далан улс болн наад далан улс» цугтан хурад бурхн-шаљна йосрхлд орлцв. Бодь суврєиг эргід ґлгсн ки мґрнд бичгдсн маань салькнд ик холд кўрід, мана тањєчин, теегин цуг улст буй заяљана. Хальмгин шаљн лам Тэло Тулку ринпоче тўрўн болљ мана селінд ирв, келсн ўгнь болн ґгсн сурєальнь мана зўркнд кўрв. Цутхлњ хурлын ламнр ном умшљ, мана суврєиг ірвслв, ода эн ірўн чинрті єазр болљана. Ґвдг селінд босхгдсн Бодь суврєн сііхн біішњ болљ дўњгітхі. Эн ірўн кергт цуєар орлцљ, кен негнь чидлірн, кен негнь демірн тусан кўргв. Тґрскн селіндін ирљ эн кергт орлцсндан ик байрта біінів.

Видео