Тґрскн єазртан кґдлљіні
Городовиковск района єардвр бає наста кадрмуд белдлєні, нааран кґдлхір ирсн специалистнриг дґњнлєні тґрт ик оньг ґгдгин тускар мана газет урднь зіњглсн билі. Района эрўл-менд харлєна халхд бає наста кґдлічнрин то икдўлхин, ах ўйд селгі белдхин тґлі энд урмдулгч стипендь зарлгдсн бііні. Тиим стипендь авсн баєчуд Чимид Максимов болн Александра Гаврюшенко эндр района больницд кґдлљіні.
- Би эврін Южный селініс, энд ґсід-бослав. Школд сурчасн цагтм эк-эцкм эрўл-менд харлєна кґдлічин эрдм шўўљ авх селвг ґгсн билі. Тегід би Элстд Т.Хахлынован нерті медколледжд фельдшерин эрдм дасч авв. Тґрскн єазртан ирљ кґдлх баєчудыг дґњнљ района єардвр немр стипендь ґгчіхиг соњсад, би РМО-н администрацла бооца батллав. Нанд сар болєн немр 2500 арслњга стипендь ґгдг билі, эннь нанд ик дґњ болдг біісмн. 2018 љилд сурєулян тґгсієід, би района больницд кўч-кґлсні хаалєан эклўв. Љилдін би тўргн дґњ кўрглєні іњгд фельдшер болљ кґдлљінів,- гиљ Чимид келв.
Баахн кґвўн эдні коллективд ирснд ах ўўрмўднь байрлад, дамшлтарн хувалцљ, олн зўсн тґрір ціілєвр ґгч, дґњ болв. Кґдлмшін ґґдін кемљінд кўціхин тґлі Ч.Максимов медколледжд мергљлтін ґґдлўлід, Элстд бачм дґњ кўрглєні станцд дамшлт хоршав. Эс медгдсинь хамдан кґдлљіх ўўрмўднь зааљ ґгні. Ода Чимид тўргн дґњгиг амбулаторн таалд кўрглєні кґдлмш кўціні, імтніс орљ ирсн эрлєір бригадыг йовуллєна кергиг диглні. Энўні келсір, кґдлмш дааврта болн кўнд, болв цуєар ниитієір кґдлљ, сін чинрті дґњ кўргхір зўткні. Тўргн дґњ кўрглєні іњгд фельдшерар кґдлљіхнь энўнд таасгдна.
Нидн района больницин ах эмчин ўўлиг Ольга Петряева дааљасн билі, тегід баахн специалистд эн ик оньган ґгч, «Земский доктор» программд орхд дґњ болснд Чимид ханлттаєар тодлна. Иим программ ўўлдљіхин тускар эн медсн уга, тегід терўнд орлцад документсін белдхднь больницин кадрмудын іњгин кґдлічнр нґкд болв. Тањєчин эрўл-менд харлєна министерствд одад тер документст єаран тівх кергті болхла, энўнд кґлг йилєљ ґгід, кергін дарунь кўціхднь эмнлєні учрежденя єардвр бас орлцв. Чимид эк-эцктієін Южный селінд бііні, эндіс кґдлмштін одна. Тегід программар авсн мґњгірн эн гиигн маши хулдљ авад, кґдлмштін эврі кґлгірн кўрдг болв. Ода района больнициг Александр Бяткиев єардљана, эн бас баахн кґдлічнриг урмдулхар шунна. Баєчуд тґрскн єазртан кґдлљіхнь, дамшлтта ах ўўрмўдісн ўлгўр авч ўнн кевір ўўлдљіхнь ицлті селгін ґсчіхиг медўлні.
Нарма Борисович болн Лариса Александровна Максимовихн олн љилдін селіні эдл-ахуд кґдлљ йовсмн, ода ачта амрлєнд бііні. Ууєн Гиляна кўўкнь бас эрўл-менд харлєна кґдліч болна, Москвад кґдлні. Отхн Чимид эк-эцкін хілієід, эдндін дґњ болна. Кемр бийнь тас уга болад, эмнлєн кергті болхла, кґвўнь тўргн дґњ кўргід, эк-эцкін дарунь кґл деернь тівчкні. Селін єазрт біідг улс мал, така-шову бірні, тегід Чимид герин кґдлмш бас эврін кені. Эн бичкнісн авн кґдлмшч, эцкін дахад олн зўсн керг-ўўл бірдг дассмн. Ода деерін эн гер-мал уга, болв седклдін тааста кўўг олљ тґрскн єазрасн нўўх санан уга. Энд эк-эцкнь бііні, тааста кґдлмшнь імтнд туста болљахнь кґвўнд урмд ґгні.
Наталья ДАВАЕВА