ЭВРІ ЄАЗРА САЛДС БОЛЄНИГ ОЛЉ АВХАР

07-04-2020, 18:11 | Таңһчин зәңгс » Эдн Төрскән харсла

Лаганьд би нег соньн кўўнлі таньлдв. Музан Лев Лаганя РМО-н администрацин экономикин болн єазра хірлціні іњгин ахлачин дарукар кґдлні. Сул цаган Лев Борисович діінд імнісн хаєцсн, зіњг-зі угаєар геедрсн эврі єазра улсин хііврт тусхана.

- Лев Борисович, та кедў љил хііврин халхар ўўлдљініт?

- Хґрн єар љилин туршт. Тер цагас авн эн тґрір бичгдсн дегтрмўд, газетд барлгдсн статьяс умшад, хальмг хііврин отрядын кґдлмшт оньган ґгід, эн ўўділтин халхиг шинљлж йовав. Аштнь імнісн хаєцсн, зіњ-зі угаєар геедрсн салдсиг оњдан эв-арєар хііх кергтієіинь медўв.
- Яєад?
- Хілілтн, мана тањєчд дґрвн ботьтта «Санлын дегтр» барлсгдсн болдг. Эн дегтрлі би яєљ кґдлдгин тускар ціілєхір біінів. Ўлгўрнь, дегтрт тиим-иим кўн імнісн хаєцла гиљ бичіті бііні. Зуг, харм тґрхд, альд тер кўн церглљ йовла, ямаран фронтд, корпуст, дивизьд, полкд, батальонд, ротд, взводт діілдљ йовсна тускар нег чигн ўг уга. Тегід би тер кўўні нер-уснь бичљ авад, цааранднь хііврін кеєід, олн зўсн хайгар (военкоматмудар, музеймўдір, дунд болн деед сурєуляр, ґр-бўлмўдір) бичгўдін илгієід, тедні ґмн иим сурврмуд тівнів: геедрсн салдс альд болн кезі єарла, сурла, альк военкоматар цергт дуудгдла, ямаран ґрк-бўліс, ґґрхн элгн-саднь бііні аль угай, діінд ямаран медальмўдір болн орденмўдір ачлгдла болн нань чигн. Ода Ірісін харслєна министерствд олн зўсн сайтмуд бііхнь цуєар медні. Теднір дамљулад бас хііврин кґдлмшін кўцінів. Болв би улм гўўнір хііврін кенів. Геедрсн кўўг дііні оршалєар, дивизин, полкин, батальона сар болєна зіњглєір олљ авхар шуннав. Келхд, тер зіњгллєнд альд, кезі діілдін болсна, тенд кен, ямаран таалд імнісн хаєцсна тускар йир тодрхаєар бичіті бііні. Келхд, хііврин кґдлмш гиснтн йир дашката юмн. Зірмдін нег кўўні тускар медхин тґлі терўні дііни хаалєиг эндіс, Яшкуляс, Дивное селініс, Ар Кавказас авн, Украині, Румыня, Германя кўртл шинљлх кергті болна. Зірмдін нам акад тоот харєна. Хілілтн, Таганрог балєснд нег ўкірт 200 мињєн нерго салдс оршагдсн болдг. Мана тањєчин улс бас тенд оршагдсн биз.
- Хііврин ашт кедў дегтр бичід белдт?
- Мана района єазрт дііні ґмн Лаганя болн Улан Хоолын хойр улус біідг билі. Улан Хоолын улуст ніімн селіні совет ўўлдлі, Лаганя улуст болхла – йисн. Хойр эн улуст 145 селінд дундлад 36-37 мињєн кўн біісн болдг. Тегід би мана улусмудас єарсн кўн болєниг олљ авх кўсл бийиннь ґмн тівлів. Кўн болєна намтриг терўні селіні советіс авн шинљлљінів. Ґдгі цагт эн тґрір 34 электронн дегтр бичід бел кечкв.
Эн детрмўдін бидн Лананя района музейд бас белглнівидн. Тиигірін ирсн улс эн дегтрин дґњгір імнісн хаєцсн, зіњ-зі угаєар геедрсн элгн-садан олљ авч чадхмн. Кемр діінд хорсн мини таньлын элгн-садн олдхла, би тер кўўнд љињнўлід аль харєад терўнлі байрта зіњгірн хувалцнав. Імтн байрлад, ханлтан ґргід, бидн бас хіілівидн, Подольск балєсна дііні-тууљин музейд бичлівидн, зуг маднд: «Бийстн ирід элгн-садан хіітн», - гидг хірў ґгні гиљ нанд келні. Зуг кўн болєнд тиигірін одад, тендін хіієід, кесгтін біідг мґњгчн, арєчн угалм.
- Келхд, би бас 1943-ч љилин бар сард Ростовск областьд зіњг-зі угаєар геедрсн аавиннь тускар нань юм медхшв. Лев Борисович, альк хайгар нанд бичх кергтієинь зааљ ґгхитн сурљанав.
- Ірісін харслєна министерствин «Саксонский Мемориал» гидг нерті сайт бііні. Терўнд ховр кўн кґдлні, яєад гихлі эн сайт олн імтнд темдгті биш. Тиигірін орад хііљ ўзлт. Терўнд дііндн біргдсн 2,6 сай кўўні нерн бііні. Эн сайтд би бас кґдлнів. Терўні нилчір одахн би урднь зіњг-зі угаєар геедрсн улст тоолгдљасн мана района 80 кў олљ авв. Урднь тедн 110-ч тойгта Онц хальмг мґрті цергі дивизьд церглљ йовсн салдсмуд болљ єарв. Тедн 1942-ч љилд немшин єарт біргдід, Германюр туугдла. Санлын дегтр болхла тедні нердин ґмн «зіњг-зі уга геедрсмн» гиљ бичіті. Тегід би ода дарани дегтр єарєхар біінів, терўнд тер салдсин нерд барлх санатав.
- Лев Борисович, хальмгудын нерд оњдан келні улст келхд, бичхд амр биш болна. Тегід эн тоот бас хііврин ўўлдврт харш болхнь лавта, тиим эсий?
- Эн учрар дііні цагт штабд церглсн улс эврієірн хальмг нер-усиг бичід оркдг бііљ. Ода болхла чик хальмг нер олхин тґлі терўнд альк ўзгўднь ўлўнь, алькнь угаєинь медх кергті. Эн кґдлмшиг зуг хальмг келті кўн кех чадхмн. Би эн туст бас кесг дікљ муулян эдллів.
- Лев Борисович, ода тана районас Советск Союзин хойр Герой єарла. Болв дііні цагт Хальмг Тањєчин 20 єар элчд тиим ґґдін цол зўўлєўлхір седхлі олн зўсн учрар тедн ачлвран авсн уга билі. Тана района улс тер салдс дунд біінў?
- Дііні цагт мана Лаганя района дґрвн кўўнд Советск Союзин Герой гидг ачта цол зўўлєх зґвті біісмн, зуг зўўлєсн уга. Тедніс нег нерн зуг одахн гилті темдгті болв, тернь кен гихлі – Андрей Никулин гидг салдс мґн. Тегід теднд тиим нер зўўлєхлі, мана района 6 кўн Советск Союзин Герой болхмн билі.
- Тана района нер туурсн дікід нег салдс Хоохла Єірі мґн. Терўнд бас Советск Союзин Герой гидг нер зўўлєсн болхла, чик болхмн билі. Яєад гихлі діінд зґргті эн мергн хаєач арвад фашистнриг уга кесмн, тиим эсий?
- Мел чик. 1942-ч љилд эн советск гарнизона ханьд хґрн єар салдсла хамдан 60 шаху ґдрин туршт Павловин гериг Сталинградт зґргтієір харсла. Дарунь терўні нериг хальмг кўн гиєід герин харсачнрин тооєас хасад, наадк салдсмудас Хоохла Єірі гидг кўн Павловин гериг харсла гиљ бичі кўўнд келтн гиљ закад, тедніс єар тівлєиг авсн болдг. Дарунь дііні дґрвн сарин туршт мергн хаєач (снайпер) Хоохла Єірі зуг долан фашистиг хаљ алла гидг худл тархасмн. Юн гихв эн туст? Дунд сурєульд сурчасн цагтан би терўні тосхлтын бригадт кґдлљ йовлав. Бііљ-бііљієід, нег ўлў ўдин кемлі эн нанла дііні туск тодлврмударн хувалцла. Терўні келсір, Сталинградт мергн хаєач кедў фашистиг хаљ алсан тоолдг біісмн. Хаљ алчкад, эвріннь бууєин хундгт темдг тівсн болдг. Хундгтнь ут турштан тиим 300 темдг билі. Тиигхд Хоохла Єірі «Йилєін сін гисн мергн хаєач» гидг темдгір ачлгдла. Тиим ачлвр 50-c болн тівніс ўлў хортиг уга кесн мергн хаєачнрт ґггдмн. Дарунь Сталинградас немшнриг кґґљ єарєад, Хоохла Єірі эвріннь Іірмин ханьд Курск дуєу кўртл діілдљ йовсмн. Тенд зґргті хальмг баатр дікід 130 немшин салдс болн офицериг уга келі. Тегід дііні туршт Хоохла Єірі 400 єар фашистин імнд кўрсн болдг. Зуг эн баатр йовдлын тґлі терўнд Советск Союзин Геройин нер ґгх зґвті біісмн. Болв, харм тґрхд, энўні ормд терўг орн-нутгин урвачла ідл Сиврт туусмн. Тегід мини тоолврар, эн тґриг РФ харслєна министерствин ґмн тівід, Хоохла Єірід Советск Союзин Геройин нер зўўллєхір шунх кергті.
- Лев Борисович, соньн кўўндврин тґлі би танд ханлтан ґргљінів!

ШААКУН Василий