Арш багшин імдрлин хаалєинь тодлад

16-06-2020, 18:00 | Таңһчин зәңгс » Күн болн җирһл

Зун єучн љил хооран Бає Дґрвд нутга Алцњєуд єазрт Чапча нерті кўўні ґрк-бўлд кґвўн єарсмн. Эн кґвўн иргч цагт алдрта кўн болад, хальмгуд дунд эврі нерін дуудулх гиљ кен меддг біісмб?! Тер бичкн кґвўні нернь кемб гихлі – Арш... Чапчан Арш. Иргчдін эн кґвўн эврі нерін Хальмг Тањєчин автономь бўрдсн йовдлла «бат деесір» холвлдулсмн.
Эн љил Хальмгин автономин зун љилин ґґн болсн деернь Чапчан Аршин зун єучн љилин ґґн бас болна. Тиим учрас энўні намтриг бичі мартый гиєід товчлад бичх кергті гиљ тоолљанав.
Арш баєасн авн сурєульдан дурта болад, Бає Дґрвді улсин дґрвн љилин школыг, дарунь Іідрхні хальмг училищиг чигн кўцімљтієір тґгсіљ. Ґдгі цагт мадн хоорнд сурєуль уга кўн уга гиљ сангдна, тер цагин хальмг теегт болхла сурєульта кўн ўнір ховр біісмн. Тегід Іідрхнд сурсн кўмн эгл улст ик номт болљ медгддг біісмн. Тиим болв чигн Чапчан Арш энўгірн сурєулян зогсасн уга. Цааранднь Казань балєснд одад, тенд багшин семинарьт сурсмн.
1913-ч љилд Казань балєсна семинариг тґгсісні хґґн Арш тґрсн нутгтан хірљ ирід, Манцин улст эклц сурєулин багш болљ. 1916-1917-ч љилмўдт Бає Дґрвді улсин Авєнр іімгі эклц сурєульд багшлљ йовсмн.
1918-ч љилд Зґвллтин йосн тогтагдсна хґґн Чапчан Арш Іідрхні муљин (губерня) Советмўдин тўрўн хургт орлцхар йовв. Тенд Іідрхні губисполкомин медлд тогтсн Хальмг іњгин гешўн болљ суњєгдад, удл уга энўні ахлач болљ.
ЦИК-ин єардач болад, Чапчан Арш Хальмгт Зґвллтин йос батрулхар ик кґдлмш кесмн. 1920-ч љилд Цуг Хальмгин Советмўдин Хургт хальмг кґдлгч ардын зґвин Декларац батлгдв. Эн бірмтір Хальмг муљин автономь зарлгдв.
1924-ч љилд Арш Москвад біісн эв-хамт йосна академин медлд йовулгдљасн марксизм-ленинизмин курсмудын соњсач болсмн. 1926-1928-ч љилмўдт Зґвллтин Холвана Засгин (Советск Союзин Правительствин) Моњєлд ўўлдљіх селвгч болљ кґдлдг біісмн. Зґвллтин Засг (Советск Правительств) терўні кґдлмшинь ик гидгір ўнлљ, 1928-ч љилин єаха сарин 19-д Зґвллтин Холвана (Советск Союзин) ЦИК-ин Президиум терўг Улан Одн орденір ачлсмн.
1936-ч љилд Аршиг бірід тўўрмд суулєсмн. 1938-ч љилд энўг улсин діісн гиљ хаєад алчкв. 1956-ч љилд Зґвллтин (Советин) зарє Чапчан Аршин кергір єарєгдсн шиидвриг уурулад, неринь цеврдўлсмн.
***
Эн љил Хальмгин автономин зун љилин ґґн, Чапчан Аршин зун єучн љилин ґґн чигн, тегід Чапчан Аршин тускар санх учр болна. Болв эн хойрас нань дікід нег сііхн учр бііні. Ґдгі цагин баєчуд урдксин йовдлмудын тускар мартл уга, тедні нердинь тодлљ йовдг болна. Иим тґрскнч седклті баєчудын хойрнь: Манљин Делгр Муушан Эрднь хойр. Ґњгрсн хаврар эдн Чапчан Аршт зґрўлљ ду єарєла.
Муушан Эрднь Ик Буурла района сойл болн урн-зокалын (билг-эрдмин) тґвин амн-зокалын методист, «Дольган» нерті біірн бичкдўдин ансамблин єардач. Ґдгі цагт хойр ґґнин љил болсн учрас Эрднь Чапчан Аршт ду нерідх саната йовљасмн. «Кануковин, Хомутниковин, Амр-Санана тускар дуд біідгинь соњслав. Болв Чапчан Аршин туск дун уга. Бадмин Алексейин зокалмудынь умшхдан дуртав. Эн алдр бичіч ўўдіврмўдтін «Арш багшин» тускар олн дікљ бичљісмн. Арш багш хальмгуд дунд ик кўндтід тоолгдад, тањєчин кґгљлєнд (делгрўллєнд) ик тівц орулсмн. Терўні туск санлынь тевчід кесг бадгта шўлгиг бичлів», – гиљ Муушан Эрднь ду єарєсна учринь ціілєљ келні.
Дарунь Эрднь таньл-ўзл болсн Манљин Делгрт љињнўлсмн. Манљин Делгр тґрскнч седклті болад хальмгар бичсн шўлгт айс орулх кергті гидгиг соњсхларн, шуд зґвшірід, удан біілго, тер ґдртнь гилті айс зокаљ орулв. Манљин Делгр болхла асмуда кўўкн болљана. Єоољур селінд єарад, Кґк Булг селінд сурєуль сурсмн. Делгр бичкнісн авн кґгљмд дурта болдг. Ээљнь Бамбдан Булєн домбр цокдг, ээљин эгчнь хур (скрипк) болн єарма татдг біісмн. Зурєатадан Делгр кґгљмин сурєульд сурчасн эгчісн домбр цокдгинь тўрўн болљ сурљ эклсмн. Дарунь эврі селіні Лиљин Алена ээљд одад сурла. Дунд сурєуль тґгсісні хґґн Делгр кґгљмин сурєульд орад, домбрин іњгин багш Шовєра Арслњгас сурљ йовла. Талдан зер-зевсгиг Любовь Гахаева, Борис Очкаев зааљ ґгцхілі. Кґгљмч Эрднин Андрей бас туста селвгўд ґглі. Ода деерін эн билгті кўўкн Калмгосфилармоня концертин іњгин администратор болљ кґдлні. Иим сін багшнрин билгті шев болсн учрас домбрин айс зоках терўнд кецў биш болв. «Муушан Эрднин бичсн ўгнь йир сін. Учр-утхнь нанд таасгдв. Айс бичхнь кўнд биш, амрхн болљ медгдв. Яєад гихлі ўгмўднь нанд нґкд болв. Тўрўн болљ умшхла, кґгљм эврін тґрљ єарсмн», – гиљ Делгр келні.
Эрднь Делгр хойр эн хаврар хамдан дікід кесг ду єарєла. Эн хойрин ўўдіврмўдлі цааранднь чигн тодрхаєар таньлдх саам учрхмн.

МАНЉИН Санл

Арш Чапчаевин туск дун

Айснь: Манљин Делгр
Ўгнь: Муушан Эрднь


Тоомсрта залу Чапчан кґвўн Аршнь
Тањєчин ЦК партиг толєалад біів,
Тањєчин ЦК партиг толєалад бііхнь,
Тањєчин олн-імтнд ўлгўр болад біів.

Чик-ухата Чапчан кґвўн Арш
Чилгр гидг селінд кўрід ирсн біів.
Чилгр гидг селінд кўрід ирсн бііхнь,
Чилшго сііхн йосиєін делгрўлід бііљ.

Дґлін-дўмбр гині Чапчан кґвўн Арш
Съездын делегатд шиидгдід біів,
Съездын делегатд шиидгдід бііхнь
Дґчн ніімн насндан холљв, хіімн.

Маштг кер мґрін гині
Моњєлын орн-нутгтнь гўўлгід кўрід ирні.
Мергн ухата Чапчан кґвўн Арш
Мана ахнр-дўўнрт дґњ болад біів.

Олн љилдін кґдлсн Чапчан кґвўн Арш
Улан Тугин орденір ачлгдад біів.
Улан Тугин орденір ачлгдад бііхнь,
Олн болсн імтнд ўлгўр болад біів.

Видео