Йисн хальмг туг

17-06-2020, 16:11 | Таңһчин зәңгс » Күн болн җирһл

2004-ч љилд орс келір барас єарсн «Семь звёзд» гидг дегтрт орсн бас нег домг - «Йисн хальмг туг» олнд таасгдхнь лавта. Делкід нер єарсн дамшач, тоомсрта кўн Церн Балзановас энўг бичљ авсмн.
– Увш хааныг дахад, хальмгудын ик зунь Китд орсн цагт хальмг тег ґнчрід ўлдсмн. Элстўр зуг эрмілин кувцнр (армянские купцы) болн орс хувргуд (священники) кўрч чаддг билі. Батлгдсн закаєас ишті тедниг кўн кґндідго біісмн. Эрмілин кувцнр Манцын нутга толєачд, энтн мини ґвк билі, Кавказин мусульман улс хальмгудур діврлт кехір седљіхин тускар зіњглсмн. Хальмгудын тонь баєрсиг медід, тедн теегиг амрар эзлхір седсмн.
Тиигхд Манц нутга хамгин ик хальмг іімгин (ўлдчні, бає чонса, ик чонса, найнтахна, ик цоохра, орєахна, кґвўді, буурлын, манљихні) йисн толєачнр, бає тоота іімгин элчнр, іімг уга імтн болн нань чигн улс цуглрад, кўр-кўўндвр кесмн. Теднд бііх зер-зевнь бає болв. Тегід хальмгудас шишлњ делегац орс хатнд (императрица) Екатерина II-д йовулгдсмн, – гиљ Церн Балзанов келсмн.
Эн домгар, тедні ґвкнр шар шаљнд шўтлєін, итклін геехмн биш гиљ зўткљ йовсмн. Хальмг нойд, зіісњгўд, тііљчнр болсиг таасдго біісмн. Петербургд тедниг таасдго бііљ. Ц. Балзановин ґвкнр хальмг делегацин ханьд Санкт-Петербургд ирсн цагт Алдр Екатерина тедниг бас «тііљ» гидг цол (титул) зўўтн гиљ сурсмн. Болв итклин ( о вере) тускар ўг єарсн уга.
– Уга, болшго. – … Кемр би орс гелњд андєар ґгхлі, ямаран шар шаљнд иткдг улс болљахмб? – гиљ ґвкнь келљ.
Бурхна шаљн кўўні зањд ик нилчін кўргдмн гиљ ґвкнрнь тоолдг біісмн.
Хальмг делегац Екатерина II-д Кавказин улс теднд іімшг учрахин тускар зіњглсмн.
– Таднд діічнрір нґкд болљ чадшгов, – гиљ хатн келсмн.
– Маднд зуг зер-зев кергті, – гиљ манахс келљ.
– Тадн терўг яєљ теегўр кўргхмбт?
– Воронеж, Тула балєсдын єардврт заквр ґгхнтн. Зер-зев болн энўні халхар эрдмті улсиг маднла йовултн.
Хан кўўкд кўн зґвшілін ґгсмн.
Тульск мўљд «Ик Хальмгуд» («Большие Калмыки») гидг селін бііхинь Хальмгт кўн медхш. Санкт-Петербургас хальмг делегац Тула дамљад хірљ ирсні тускар Ц.Балзановд эцкнь келљ. Тенд цаг-зуур біієід, дављ єардг кґрњ (перевалочная база) біісмн. Тегід селінд тиим нерідлє ґгснь учрта.
Орс хатна нилчір хальмг іімг болєн зер-зевті болсмн. Эрдмті улсиг Элстўр авч ирљ. Тегід хальмгуд цергин сін белдвр кеєід, Кавказур темцв. Туршулчнр сіінір кґдлдг учрар хортн альд йовхин тускар мана діічнр меддг біісмн. Тиигхд Ірісі Тўрглі діілдљ йовсмн. Хальмг цергчнрин тавн бух церг уулур темцв, хойрнь – Харм тал, наадк хойрнь – тўргин янычармуд тал. Сўл заагдсн дґрвн бух церг хортыг діілід, єол тавн бух церглі ниилсмн.
Тегід біір бірлдін болх єазрур хальмг йисн іњг цаглань ирсмн.
Кавказд ик ўўміті, зґвір іімшгті біір бірлдін болсмн. Хальмгудт йисн ик іњг билі, тегід теднд йисн цергі туг болн шатрта біісмн. Тґв шатр деер Балзановихні тохмин туг делсљісмн. Тер туг деер Окн Тењгриг ўзљ болхмн билі. Кавказин цецн кґгшд эвин біідл (мир) кергті гихлі, хальмг цергчнр теднлі зґвшірлі. Хальмг болн Кавказин улс оньдин дґрвн цагт нииті біілєні туск бооца батлсмн. Мана хальмгуд ик біір бірлдін болсн Кавказин єазрт хальмг нерідлє ґгхиг нексмн. Тегід чигн энтн «Йисн туг» («Ессентуки») болсмн.
Тер цагас авн уулын імтні герт «хальмг» гидг ўг келдгнь учрта. Эдн ґрўн болєн хальмг ці ууна. Терўг эдн «калмык-чай» гині.

Видео