Мана љирєллі батар холвата

26-06-2020, 13:17 | Таңһчин зәңгс » Күн болн җирһл

Эн ўўміті цагла мадн цуєар гертін зальврад суунавидн: «хальдврта му гем ўсні ўзўрір давтха! Орчлњгин імті-кииті юмн амулњ-менд біітхі! Дала лам ут наста болтха! Ом мани падме хум!»
Би Оон гидг урата, Оонт гидг єолта, Шар Зуњква солњта Шарнут чонса іімгин ґнчн муудан ґґдго, ґнр байндан ґктмдго, угань біісн дўњгі біідг, угатянь байн дўњгі біідг баатр љаанг тґрлі Муучкан Мукґвўні Василя ууєн кўўкн, Салын Тугтна Бальдахна бер Даван Анастасия гидг кўмб. Мини ээљ, экм, эцкм хальмг ду-биид дурта улс билі. Ээљм ут ду дуулдг, домбр цокдг билі. Ээљин домбрт бидн биилдг, экм – Мучкан Шонта Хечиевна домбрт келід, шаваш хаяд, мадниг урмдулдмн. Би дунд сурєулян тґгсісні хґґн Кануковск сурєульд пионервожат болљ кґдллів. Ах сурєульта болчкад, энд орс келні багш билів. 1985-ч љиліс авн Санљрга Басњгин нерті Шарнута дундын сурєульд хальмг келні багшар кґдлљінів. Багшин кўч-кґлсм – 48 љил!
Мини тўрўн багш – Сўгдгі Софья 1940-ч љилд Іідрхні багшин техникум чилісмн. Мана Шарнута сурєульд 1957-ч љиліс авн амрлєнд єартлан кґдлсмн. Мадниг хальмг авъясар сурєдмн, ду-би дасхад, домбр цокдг, домбрт келдг дасхла. Ээљин сурєсн сурєульчнр олн, тедн дунд Љинцана Екатерина, педагогическ номин кандидат, Ірісін ачта багш, тањєчин кўндті иргн. Сўгдгі Софья «Хальмг ўнн» газетин шунмєа зіњгч біісмн. Зу шаху статьясинь хадєллавидн. Мини аваль Даван Валерий 1965-ч љилд Элстин багшин училищ тґгсілі, хґґннь Сарпулин багшин институт чилісмн. Валерий Борисович авальм Сўгдгі Софьян ууєн кґвўнь, эклієін нег школд 46 љилд эсвин багшар кґдлв. Энўні сурєульчнр дунд Санљрга Герман, Хальмг ик сурєуль чилісмн, эндр ґдр тањєчин сурєуль-эрдмин болн номин министрин дарук, Лиљин Мингиян – Хальмг Ик сурєулин Хальмг кел бичгин болн дорд ўзгин номин шинљллтин институтын єардач мґн. Кишгті Шарнут єазра ўрд іњгиннь, тањєчиннь нериг оньдин дуудулљ йовтха!
Би хіірті Хальмг Тањєчин ик сурєуль 1978-ч љилд тґгсілів. Мана классас арвн кўн олн зўсн эрдм авч єарсмн (зургт мини нег классин кўўкд – оютнр, 1974 љил). Тер цагт ик сурєулин ректорнь Красавченко Николай Прокофьевич біісмн. Селініс ирсн маднд ґврмљті билі: оютнрла мендлід, шоглад орљ оддмн. Мини ухан-седклд оньдиндін келні болн утх-зокьялын багшнр ўлгўр болљ ўлдсн кўндті: Павла Дорљ, Очра Уташ, Кичгі Тґлі, Љимгрі Михаил, Харчевникован Роза болн Бадман Андрей мґн. Роза Пюрвеевна мана єардач билі. Йир баахн, сііхн, кўўкд кўн, оньдин маднла сўв-селвгір хувалцдг, килмљті багш билі. Мадн, кўўкд, энўнд йир дурта билівидн, эгч гиљ тоолдг билівидн. Ода мадн мана багшин бичсн «Таблица калмыцкого языка» гидг дегтриг кичілдін олзлнавидн.
Павла Дорљ мадниг «Тод бичг» маднд зааљ, хуучн хальмг бичмрлі таньлдулла. Эн курсин кичілмўд – мини дурта гисн кичілмўд болв. Тедў дўњгі нанд соньн билі! Дорљ Антонович йир шогч, ээлті, ўгті-кўўрті кўн билі. Сііни орнд тґртхі! Сікўснь хіірлг! Би сурєульдан «Тод бичг» гидг багиг єарднав. Мини сурєульчнр љил болєн олимпиадт орлцад, нўўрлгч орм эзлні. Сурсн юмн аштнь олз орулдг, гиљ сангдна. Хґрн љил давад, мана авсн заавр олзлгдсн болдг. Эндр ґдр цуг хальмгуд мана бичмр медні, ўзні. Мана цагт зуг хальмг келні багшнр меддг біісмн.
Мини сурєсн тавн сурєульч хальмг келні багшин эрдм авла. Ода дґрвн кўўкд Хальмг ик сурєулин оютнр: Яндона Булєн, Манцан Белг («Ґрўни єарц», «Йґрілин дун» Хальмг телеўзлин соњсхврмуд давулна), Данила Ирина, Окна Заяна – эдн мини чилшго байр!
Ґдгі цагт мана ик сурєулин єардач – олн билгті, олмєа уул хальмг келті, єольшг, чањє некврті, делкі мини гисн седклті, тґрскн єазриннь кўндті иргн Салан Бадма. Бадма Катинович оньдин дґрвн цагт тењгрин ґвчн уга, сансн санаєан кўціљ, олн љилдін мана ик сурєуль єардљ, зу наслљ, зун хавр ўзљ, амрч-љирєљ йовхитн Олн Деедс Бурхд хіірлљ ґршітхі! Мана ик сурєулин 50 љилин ончта ґґн ґлзіті болтха! Улан залата хальмгуд уралан оньдин зўткий!
Мана єазрин кўўкд, ууєн берм бас Хальмг ик сурєуль тґгсілі. Магистратур чилісн ууєн кґвўм Даван Борис энд кґдлні, кўўкм Даван Лилия Элстин олн халхин гимназьд багшлљана. Ашлад келхлі, Хальмг ик сурєуль – мана ґрк-бўлин љирєллі ірўн залєлдата гиљ сангдна. Мини тўрўн багшт, ик сурєулин ачта багшнртан оньдин ханлтан ґргљ, заасн заавринь чеељдін хадєлад йоватав. Ґдгі цагт ўўлдљіх номтнр, кґдлічнр хаалєтн цаєан болтха! Хальмг ик сурєуль - мана омг, мана бахмљ!

ДАВАН Анастасия,
Санљрга Басњгин нерті Шарнута дундын сурєулин багш,
Ірісін олна сурєуль-эрдмин кўндті кґдліч,
Хальмг Тањєчин ачта багш

Видео