Кўўкд улс нўўрт йовсмн

03-07-2020, 16:52 | Таңһчин зәңгс » Күн болн җирһл

Ґдгі цагин девсњд, глобализацин таалд, обществин біідл-љирєлд кўўкд кўўні чинрнь ґґдлљ, нилчинь ик гидгір хўврљіні. Болв эн йовдл давсн зун љилд эклсн болљана. Терўні тускар Келн-улсин архивд хадєлгдљах хуучн бірмт цаасд герчлљіні.
Эн комиссьмўд кўўкд улсин сурєуль-эрдмин халхар болн бііцин ясруллєна туст керг-ўўлдврмўд ухалљ єарєсмн. Кўўкд улсин артельмўд тогтагдсмн, эдн єарудт болн багцд кґдлдг бііљ. Тер мет хальмг кўўкд улсиг заєсна ўўлдврт кґдлгўлдг бііљ, бичкдўдин бўрдіцс, нилхд тґрлєні гермўд, кўўкд улсин тґлі бань, юм уйдг болн хувц ишкдг дасхлєна курсмуд секгддг біісмн. 1922-ч љилин хулєн сард кўўкд улсин хургт орлцачнрин баг ЦИК-ин гешўдт кўўкд кўўг батлтха гиљ сурсмн.
1930-1931-ч љилмўдт Советмўдин кґдлмшиг хўврўллєні туск тооцана цааснд суњєврин іњгст кўўкд улсин шунмєа орлцлєиг темдглсмн. 1927-ч љилд суњєврин іњгд кўўкд улсин 35,9 процент ирсн болхла, 1931-ч љилд – 68,2 процент.
Тер цагин газетмўдт кўўкд улс олна болн тањєчин біідл-љирєлд шунмєа кевір орлцљахин тускар олар бичдг біісмн. Эннь орта, юњгад гихлі кесг халхар кўўкд улс олна єал мањнад йовсмн. «Мини бичкндк цагм йир кўнд-кўчр билі. Цуг угатя хальмг кўўкд улсла хамдан тўрў-зўдў ўзљ йовлав. Би Тењгі областин Сальск округин Батлаевск станицд уга-яду хальмг хазг Маркині Дорљин ґрк-бўлд тґрлів», – гиљ тўрўн хальмг кўўкд кўн–мґрті цергч, иргні діінд орлцач, Улан Тугин болн Улан Одна орденмўд зўўєіч, КАССР-ин олна ўўлдіч Шапшка Нарма тодлврмудтан бичсмн.
Сталинград балєснд, краевой безг гем хґрлєні станцин медлд эпидемиологическ курсмуд Эрдниева гидг хальмг кўўкд кўн тґгсісмн. 1936-ч љилд «Ленинский путь» гидг газетд тўрўн кўўкд кўн – планеристк Надежда Кулешован тускар бичсмн. Эн кўўкд кўўні кўч-кґлсні хаалєин тускар архивн цааснас медљ болхмн. Эгл багшас авн ўўлдврін эклљ КАССР-ин Министрмўдин Хўўвин Госарбитражин ах арбитражин ўўлд ґґдлсмн.
1935-ч љилд тањєчин бає наста кўўкд улсин тўрўн съезд угтљ «Хальмгин баахн кўўкд улс» гидг брошюр барас єарв. Терўнд шин социалистическ љирєл тосхљах баахн кўўкд улсин тускар Ерымовский, Евгеев, Мукубенов болн нань чигн улс бичсн очеркс болн келврмўд барлгдсн болдг.
«Бўтў-бўтў моднднь
Бўргд шовуд цуглрна,
Бўргр хойр нўдніснь
Нульмсн юњгад асхрна?»
– гиљ Тґгріш кўўкні дууна ўгмўдіс эклні. Эн дуунд урдк цагин хальмг кўўкні єашута љирєлин тускар келгдні. Эндр ґдр болхла кўўкд кўн сурєуль сурна, дурта эрдмірн кґдлні, уралан зґрљ, сансн кўслдін кўрні.
Кўўкд улс урднь эс соњсч, эс медљ йовсн шин эрдм дасна, дааврта ўўл даана. Советин йосн тогтсн цагт Хальмгт зуг сурєуль-эрдмин халхд 231 кўўкд кўн кґдлні. 966 баахн кўўкд улс олн зўсн сурєулин бўрдіцст сурч, эрдм дасч авна. 628 кґдлдг кўўкд кўн Хўўвмўдин гешўд болсмн, 147-нь – кандидат болљ гиљ «Ленинский путь» гидг газет 1935-ч љилд бичсмн. Хўўвмўдин Президиумд – 124 кўўкд кўн Хўўвмўдин сеглітрмўд, шўўврин (ревизионн) комиссьмўдин гешўд болн кандидатнр 113 кўўкд кўн болсмн.
Дґрвн хальмг кўўкд кўн селіні Советин ахлачнрин болн хойр кўўкд кўн ахлачин даруксин ўўл дааљ йовсмн. Дертін Булєн Хар Єазра улусин Кґтчнрі-Шевнрин сельсоветин ахлач, Советмўдин XVI Цугірісін болн VII Цугсоюзн съездмўдин делегат. Хуцан Баян – Сарпан улусин Бає Бухса сельсоветин ахлач, улусин кўцігч комитетин гешўн. Энўні єардврт сельсовет ўзмљтієір ўўлдљ, 1934-ч љилд эдл-ахун болн политическ керг-ўўлдврмўдин зурасиг давулљ кўціљ, нўўрт єарсмн. Надбита Тося – Приморск улусин Хамхултинск сельсоветин ахлач. Сенкін Ценда – Приволжск улусин Нииціні сельсоветин ахлач. Буван Ґлзіт Цаєан Нуура сельсоветин ахлачин дарук, нўўрлгч, чинрин туст инспектор. Эрднин Яшкл – Деед Яшкулин сельсоветин ахлачин дарук.
Облисполкомин Президиумд хойр кўўкд кўн – Н.Шапшукова болн И.Гаврилова. Буван Ґлзіт болн Дертін Булєн крайин кўцігч комитетин гешўд біісмн. Тґв улусин Љеељихні сельсоветин медлд ордг колхозд кґдлљ йовсн Н.Л.Лиджиева ССР-ин Союзин ЦИК-ин гешўнд суњєгдсн билі.
Шин тогтсн тањєчд арвад, зууєад сін-сііхн, ухата, седвірті кўўкд улс ґсч-боссмн. Эдн ўўлдврин олн зўсн халхар болн олна біідл-љирєлд шунмєаєар орлцљ, тањєчдан, імтнд ач-тусан кўргљ йовсмн. Седвірті, шунмєа, кўњкл ухата кўўкд улс арє-чидлін нґґллго ўўлдљ, тањєчин делгрлтд болм тівцін орулсн болдг.

Барт белдснь АРЗАН Маргарита

Видео