ДҐРВН ЗУН ЉИЛИН БАТ ХОЛВА

07-07-2020, 16:45 | Таңһчин зәңгс » Бурхн-шаҗна төрәр

Мана улан залата хальмгудын Богд багш Данзн Љамц XIV Дала-ламин хўвлљ мендлсн 85 насна ґґнд зґрўлсн ик байрт немр кељ, дґрвн ґґрдин Дала-ламла дґрвн зун љилин бірлдсн бат холвана тускар аль медсн-соњссарн тодрха бичід, цуг умшачнрт медўлх саната біінів.
Мана ґвк-деедс болсн Дґрвн Ґґрд Ик Моњєл улсас XVI зун љилд салљ, эврі нутгтан бийін даасн эзн болхар ик зўткљ йовсн мґн. Тер цагин шўтлєір єазр-нутгин эзн нойн болхин тґлі зґрг-чидл биш, эрк-арє биш, Чињєс-хаана тохмин ўлдл – Алтн ургт (Золотое семейство) тґрљ, тўўнд тґрсірн эзлдг бііљ. Тер тґлід дґрвн ґґрд Чињєс-хаана болн Алтн ургин худнр болхас нань арє уга болад, эврі єазран эзлхіс биш, Суут Богдын цаєан туг тікхд ґґрддго біісн санљ. Тегід мана ґвкнр бийін даасн нутг болхларн, эркшл авх шин арє хііљ, Тґвдин шар махлатна (гелугбан) шаљна ик лам – Дала-ламд бат тўшг-тулг олљ. Тер йовдлын тускар хуучн ґґрдин домгар дамљад келхлі, медхд ик соньн болх гиљ санљанав.
Чињєс-хаана хґґт ўйин ўлдл болсн моњєлын Алтн хан бурхна шаљнд орад, Цаста орна нег ик багш Соднам Љамц гидг ламыг залхар шиидљ. Ґндр цолта номин багшиг сіінір тосхин тґлі Алтн хан онц сііхн Цавчл гидг нерті нег сўм босхад, олн дахуль дахулсар тенд ирід, ламиг тосад авч. Тер цагт моњєл келті імтн тґвд кел мууєар меддг болсар, орчулач керглљ кўўнддг біісн. Алтн хан Соднам Љамц хойрин кўўндсинь орчулсн Ордсин хун-тііљ гидг нег мергн ухата кўн болв. Тернь Соднам Љамц лам гидг нериг орчулхд тґвд келні «љамц»-иг молњєчулад, «Дала-лам» гиљ келв. Терўг соњссн Алтн хан ик багшд моњєлчудын номин багш гидг цол ґргхлі, «Дала-лам болтн!», – гиљ зарлв. Тер цагас авн цуг моњєл келті улс Дала-лам гидг багшиг Дала-лам гиљ дуудад, эврі ўндсн багш болєад йовна.
Эн тууљ-тўўк деер алдршсн харєлтд ґґрдин элчнр бас орлцв. Нег ґґрд кўн Дала-ламд ґґрдљ ирід, авч ирсн ном-судран ўзўлв. «Юн номви?» – гиљ Дала-лам сурхд, «Алтн герл судр» – гиљ ґґрд кўн хірў болв. Терўг соњссн Дала-лам байрлад: «Эн болхла, тана моњєл кўўні номин хўв, маш ховр судр юмн. Таанр эн судриг шўтін болєљ йовтн. Эн болхла, таанрин шўтін-судр мґн», – гиљ зірлг болв. Тер цагас авн ода кўртл цуг моњєл келті імтн, тедні тоод орљах ґґрд чигн «Алтн герл» судриг гем-зовлњ бичі иртхі, зеткр-єі бичі учртха, аль сансн керг-ўўл бўттхі гиљ умшад, тер судриг икір тікід йовна гиљ кезіњк домгт келгдні. Келхд, «Алтн герл» судриг моњєл келтнр ик олн дікљ єарарн буулєљ бичід, барар чигн барлад бііљ. Мана Хальмгт чигн Дондв-Даш хан эн судриг тґвд экті тулєад, шиніс ясад авч, барын кевір барлад тўгісні тускар номтнр темдглні.
Дґрвн Ґґрдиг сіінір таньдг болад, эврі шевнр болєад йовсн III дўр хўвлєін Дала-лам тўрўн болљ ґґрдиг эзлсн хан Эслвін Сін-Каад цол-тамє хойриг ґргљ бірўлв. Тер цагас авн Дґрвн Ґґрдин нойдуд хурад, дотрасн хамгин тоомсрта кўўг єарєљ, олна хан болєад, тер кўўні цол-тамєинь Тґвд орнас, Дала-ламас авдг бііљ. Дґрвдгч дўр хўвлєін Дала-лам моњєлын Алтн хана ач болад, моњєл кўн болад хўвлсн мґн. Тер кґвўн кўчті насндан орад уга біітл гемтід, бурхн болхлань, шин Дала-лам Тґвдт тодрад єарч. Тавдгч дўр хўвлєін Дала-лам Дґрвн Ґґрдлі бат холвата бііљ. Тер цагт мана ґґрдин Зая-пандит Тґвдин орнд сурєуль сурч суусн. Тегід, тенд дін босчасн цагт бає наста Дала-ламин ім аврхин тґлі Зая-пандит терўг дахад бултљ, іминь аврсн. Бас Дала-лам гелњгин санвр авсн цагт мана Зая-пандит сікл кўртісн арвн лам-багшин тоод орсн бііљ. Тер цагас авн ода кўртл негн чигн моњєл яста кўн Дала-лам гелњгин санвр авхд орлцсн уга. Богд багш Зая-пандит насан барсн (бурхн болсн) цагт V Дала-лам иим зірлг болљ: «Рављамба хутгт нанд єурвн ачта бііні. Урдкнь – долан наста цагтм ўкліс аврч авч, хойрдгчнь – мини тґлі моњєл орнд бурхна номыг делгрўлсн, єурвдгчнь – олн юм олв чигн, хіірлго Тґвдт авч ирљ ґглє ґргсн».
Тавдгч Дала-лам Єалдн Бошгт хан гелњ болсн цагтнь багш болад, тер кґвўг номин хаалєар кґтлљ йовсн мґн. Гелњгин санвр оркљ, хар кўн болсн цагтнь бас чигн номин багш болљ йовсн. Зўн єарин нутгт ик буйнта керг-ўўлірн тоолш уга тус кўргсн, діілљ йовх Дґрвн Ґґрдин дііні сікўсн бурхн – Дііч тењгриг чигн зааљ залсн болдг. Тер цагт мана ґґрдин сўзг-бишрл ик болсар, Зууєин Алтн деевр гидг сўмиг ґвкнрмдн алтар бўркљ. Тер імтні хґґт ўйин ўлдл ода кўртл Хальмг Тањєчд бііні. Бийін магтхларн, «Зууєин Алтн деевріс унљ єаран авсн кўўні тохм бидн» гиљ келцхіні. Дала-лам уга болхла, бидн, ґґрд, тиим ик буйнта керг кенд зґрўлљ кех билі? Зурєадгч Дала-лам болхар єурвн кўн тодрсна тускар хуучн ґґрдин номд бичіті йовна. Тўрўњкнь – тґвд гелњгўдин олад авсн Цаньян Љамц, хойрдгчнь – ґґрд нойна кґвўн Еше Љамц, єурвдгчнь – Кґк нуурин нойдын Єалсн Љамц. Эн єурвн кґвўніс тўрўњкнь Дала-лам болсн болвчн, гелњгин сіклін сіклго, нууц ном бўтіљ йовад, Китдин Богд-хан уурлад дуудсар Кґк Нуурин кґвід кўрч уга болљ. Зірм імтн – бурхн болљ гині, зірмснь – нег моњєл кўўні герт бултад йовљ, ар моњєлд орєад, тенд удан біієід, хґґннь Алашанд одад, торєуд кўўні герт 1755 љилд далн єурвн насн деерін бурхн болљ, гиљ ўлгўр-домг болад біів.
Доладгч Дала-лам номєн, љґґлн, ґр-ґвч кўн бііљ. Тер Дала-ламд мана хальмгудын хан Дондв-Дашин элчнр 1757 љилд одад ирлі. Одсн учрнь юундв гихлі, Дондв-Даш Дала-ламас хаана бичг-тамє авхар седід эврі элчнрін йовулсн болдг. Зуг, Дала-ламин наснь бає болсар, тер сурсн єашг угаєар хірід ирљ. 1771 љилд хальмгин Увш хан нег ґріл алвтан босхљ, Орсин хаана ґлмі дорас єарад, тґрскн нугтан нўўєід йовсн мґн. Иљлин кґвід ўлдсн хальмгуд болхла, шаљна орн – Тґвдин єазрла холвань тасрад, зўн ўзгт йовдган уурад 200 шаху љил Дала-ламиг тууљ-тўўк дотран бичід эс гиљ номин судрин зірлгір медљ, зўркндін хоршаљ бірід суусн болдг. Ўўссн юмн тарна, хурсн юмн эвдрні гидг ўг Бурхна номин зірлгт біідг. 1891 љилд Бає Дґрвді Дунд хурла Бааза багш гидг кўн тўрўн єарч, Тґвдин орнд одсн. Тер цагт мана бурхна номин ширіг XIII Дала-лам шињкн эзлід сууљаљ. Бааза багш Дала-ламд кўрч, мґргід, ідстнь кўрч хірід ирсніс хооран хальмгудын Тґвдт кўрх хаалє секгдід, манахс Дала-ламин єазрт оддг болљ. Тедні тоод Боован Бадм, Бає чонса Љамбл гелњ, Тўгмд єављ, Норзуна Овш, Ульяна Дамб, Ушана Бадм болн нань чигн.
Улана йосн ирід, хальмгуд олн тўрў-зўдў ўзљ, Иргні дін, Иљлин ківідк ґлслт, Тґрскін харсгч ик дін, Сибирьт тууєад кґґгдснд чигн мел номан умшад, бурхндан зальврхла, «Дала-ламин заян сікўсн мадниг хіірлх болтха», - гиљ мґргдг бііљ. Харєнад, ґлсід йовсн бийинь хальмгуд ик хол єазрт біісн Дала-ламан мартлго, седкл-санандан бірљ, зальврх цагтан тўўніс ім аврхиг сурч йовсар учрсн олн мууєас імд-менд єарч ирљ. Улана йосн эвдрід одсн цагт чигн шаљн-номан сергіљ авхар бііх хальмгуд Дала-ламан мирд бурхн метір бірљ, харњєу сґґни цагт кеерин ґмн ўзгдсн герл мет зґрн йовсар 1991 љил болн 1992 љилд залад авч ирљ, єазр-нутган ўзўлљ, хурл-сўмін босхв. Келхд, III Дала-ламас авн, XIV Дала-лам кўртл иим нег соньн юмн ґґрд-хальмгуд темдглід бііні: III Дала-лам Кґк нуурт залрљ ирхлі, ноєан-ґвсн ґндр болљ, хґн-ўкр тарєлљ, «нурєндан нег хурєн кўчті болв» гиљ судрт темдгліті бііні. Тернь – нурєндан нег хурєн ґґк хурасн тарєн болљ гисн ўг болљана. 1991, 1992, 2004 љилд мана Богд багш Хальмг Тањєчд ирхлі, тењгрин біідл тґвкнљ, ґлзі-кишг кўрч ирљ.
Бас нег ик ўўл болдгнь – Бурхн Багшин Алтн Сўм гидг мана хурл Дала-ламин ідсір дўњгієід босч. Эн хурлд делкід нань уга нег онц юмн бііні: хурлыг кўрілід, кезіњк Энткгин (Индин) орна арвн долан пандит багшин ірўн шўтін сўр-љивхлњті біідлір дўњгіљіні. XIV Богд Дала-ламин келсір, эн хурлыг кезі нег залрљ ирід, хіліх дурнь ик. Зуг, харшлх юмн біісір, эннь ода кўртл таарлго бііні. Ода болхла, мана сўзгті хальмгуд арєлад, љил болєн Энткг Европ хойрт одад, Дала-ламин іілдсн ном соњсад, седклдін сіінір тогтаљ авад, ідстнь кўрід ирцхіні. Эннь сін темдг гиљ ўзгдні. Бурхна номин кўчн ик болхла, єазр-нутг амрч-љирєљ, імтн номєн тґвшўн болхла, ўлў сін юн біідв? Бурхна номиг бийдін авч, Дала-ламас ўндсн багшан кељ йовсн урдк цагин сіідўдиг уха татута болєлго, ґвкнриннь мґргсн шўтіндін мґргн-зальврн йовхла, хальмг минь чигн тарад бутршго.
Товчлад келхлі, Богд багш Дала-лам эн мана насн деер найн тавн нас зўўљіні. Бидн эдў мет єііхмшгті цагт бііљісн улс сін хґвті гиљ келхлі, буру болшго. XVI зун љиліс кедў кўн бурхна номд орад, хґґннь терўгін мартад, єіілід, талдан сўзгт доляд чигн йовсмби? Мадн, ґґрд-хальмгуд тедн биш! Мана мергн ухата ґвкнр Дала-ламла тер эрт урд цагт холва тогтаєад, терўг љил болєн батрулад йовљ, ода эн ўйд дўњцўлш уга эн багшин шевнр болљ єарввидн. Эннь ик сін хґв. Ода болхла, амрад суух биш, Дала-ламла холваєан урдас улм батрулљ, хормавчиннь хормаєас атхч, заасн номарнь йовљ, алтн делкі хамгарн ґлзі-кигшт багтый! Богд багш мана эрўл-менд, ут наста, бат кишгті болљ, іілдсн номарн цуг мадниг хањєаљ йовтха! Бас чигн эн сањср-орчлњ кезі болтл, тер цагт мадла хамдан бііљ, ґлмін бадман батрулљ бііх болтха!

Цаста уул кўрілн эргсн таралњгин орнд
Тус-љирєлын хоцрл уга єарх орн
Нўдір Ўзгч Эркті Данзн Љамцин
Сањсрин эцс кўртл ґлмін бадм батрх болтха!


Геннадий КОРНЕЕВ

#ДалайЛама #Духовность08 #ПраздникиКалмыкии

Видео