СУВРЄ ЭРГХИН БУЙН

07-07-2020, 16:48 | Таңһчин зәңгс » Бурхн-шаҗна төрәр

Сўўлин хґрн љил мана Хальмг Тањєчин селідт сўзгті хальмгуд ик-бичкн олн суврє босхсн мґн. Тер суврє босхх кґдлмшт селіні імтн орлцсн болв чигн, ик зунь «буйнта керг-ўўл» гихіс юм медсн уга. Тегід суврєна гўн ірўн чинрин тускар эндр энд бичід ціілєљ ґгий!
Ик кезінієіс нааран бурхна шаљ бірљ йовх улан залата хальмгуд суврєна буйнта ик чинр медід, аль чадсарн терўг бірдг бііљ. Хўвсхлин (революцин) ґмн ціівр-цаєан суврє хурл-сўмин ора деер, хаша дотр, імтні йовдг хаалєин хаљуд, лам-гелњ, нойн-зіісњгин чиндрлсн єазрт чигн босхдг бііљ. Орс номтнрин бичсір, хальмг кўн кеер теегт мґрірн довтлад йовљ, суврє ўзм цацу мґрнісн бууєад, кґлгін кґтлн, кґлірн ишкљ терўнд ґґрдід, єурв-дола эргід, мґргљ зальврад, эрк биш бірцін тівљ ўлдідг біісн мґн. Тер цагт хальмгудын суврєнас бірц хулхалх гидг ухан кўўні толєа-чеељд тґрдго бііљ. Ода цагт эн хуучн зањшалыг сергіљ авхла, ик сін болх билі. Хілієід бііхнь, зірм му йорта імтн суврєна ґґр біісн хіірцг задлад, дотрнь орљ мґњг хулхалад авх сана зўўљ йовцхана. Тедн килнціс ііљіхший?
Мана ґвкнр, хальмгуд, яєад суврєан иигтлін тікч, єурв-дола эргљ йовдг біісмби гихлі, учрнь «Дорљ Љодв» гидг нерті судрт иим тіілвр бііні: «Тенд олн гелњ Бурхн хама бііні, тенд одад, бурхна ґлмід толєаєарн мґргљ, бурхиг єурв эргід, нег тал авв». Эн медіг шинљлхлі, Бурхна імд біісн цагт, цуг шевнрнь кўндллін медўлљ, ґлмієіснь толєаєар ідс авч, єурв эргдг бііљ. Мана Бурхн-багш єаслњгас нґгчљ, нирван болсна хґґн (ґњгрсні хґґн) терўні бий-цогциг чиндрлід авч, чиндр-ўмсинь гидм болхла, Бурхнд туслљ, гелњ-хурвгинь тетксн Энткгин ніімн ик хаанд хуваљ ґгв. Тер ніімн ик хан эврі орн-нутгт ніімн ик суврє босхљ, чиндр-ўмсинь дотрнь тівсн болдг. Иим йовдлын кўчір Суврє гисн – Бурхн-Багшин седклин белг-темдг (символ) болв. Тер цагас авн Энткгин ніімн ик суврє болн бурхна ном делгрсн олн орн-нутгудын суврєиг сўзгті імтн бурхнла ідл тікч, мґргід, эргід йовдг болв.
Суврєн дўњгіљ зогссн єазр-орнд олн бурхн-сікўсн хурљ цуглрад, ноолдан-дін уурад, гем-ґвчн номєрад, уга-яду ірлід, кўўні насн утдад, санснь бўтід, мал-адусна кишг-ору икдід чигн ирні. Імтн болхла, суврєнд одад, толєаєарн терўніс ідс авч, зґв эргід йовх йоста. Эргхлірн, му юм санх биш, цуг імті-тоота юмст, хорха-меклієіс авн, яман-темін кўртл сі кўсч эргх кергті. Бас хара зґњдін кўўндх, дуулх, ду соњсхас цеерлід, тірнь умшад йовхла, тоолш уга ик буйн хурна. Тер суврє эргљ хурадг буйна тускар иим эрт-урд цагин домгуд бііні: «Ик эрт-урд цагт нег кўн бурхна шев болхар біів. Эврі санан-седклін гелњгўдт ирід медўлхлінь, урдк олн тґрлин ач-ўр ўздг нег чадвр икті гелњ тер кўўні урд тґрл хіліхлінь, гелњ болх буйнта арє уга гиљ ўзв. Кўўні седклнь зовљ, гейўрід одхлань, генткн Бурхн-багш залрљ ирв. Тер гелњ болхар біісн тер кўўні єурнисн біідлиг ўзчкід: «Седклин килісін келљ ґг, Герин эзн», гихлінь, одак кўн учран ціілєљ ґгв. Бурхн-багшин кўчн-чидл цуг гелњгўдіс деер болсар, бурхн диянд (медитац) орад, эврін єііхч авхлань, бурхнд иим юм ўзгдв: ґмнк єалвт гелњ болхар біісн тер кўн бас кўўні дўрті болљ, нег дікч йовљ йовад, эвдрљісн суврє ўзв. «Ірўн юмна чолун тґгілњд бичі тарад біітхі», гиљ, тер кўн нег чолу ґргід, суврє тулєад тівв. Тегід Бурхн тер диянасн єарад, олн шевнртін эн йовдлын тускар ціілєљ келід, тер кўўг гелњ болєв».
Бас нег домгт иигљ келгдљіні: «Кезіні цагт нег єаха дулахн чальчаг-бальчгт орад, тенд сунад кевтљ, амрад біів. Иигід љирєљісн єахаг нег уурта догшн зууєач ноха ўзід, єуйіснь зууљ авсв гиљ санад, гўўљ хуцад ўргів. Нўдін аньчкад кевтчісн єаха чочад-сўрдід, ноха намаг бірљ авад идхір бііні гиљ іієід, чишкн-чичрід, зулад орєв. Нохаєас зулхларн, медл уга суврє нег эргід авв. Ўўд-тўўд уга одак єаха імнісн хаєцад, шин тґрлін хііхлінь, Эрлг номин хаана зірлг иим болв: «Чи єаха біісн цагтан нохаєас зулад гўўхлірн, бурхна суврє нег эргљ аввч. Тер буяр му заята орнд тґршгоч, Єучн єурвн тењгрин орнд тґрід йов!» Тегід тер єахан сўмсн Єучн єурвн тењгрин орнд хўвлід тґрљ».
Бас талдан нег иим домг бііні: «Кезіні Балв орнд (Непалд) нег кґвўд-кўўкд уга гергн бііљ. Нег дікљ бурхнд зальврад суухлань, иигід зальврљ: кемр нанд кґвўд біісн болхнь, би суврє бірх билів, гиљ. Бііљієід тер гергн єурвн кґвўті болв. Тегід тернь Балвин хаананкинд кґлс-мґњг авлго наснаннь турш кґдлљ, кґгшрід ирхлі, олн љил кґдлсні кґлсін негт авчкад, шавр-чолу хулдљ авад, хамг імтні тікч зальврх, эргід буй хурах суврє єурвн кґвўтієін хамдан босхв. Зуг, наснь ґндр болсар, тер гергн бірлє дуусад уга біітл ґњгрід, сііхн дагнь болад хўвлљ одв. Єурвн кґвўнь экиннь эклсн суврєна бірлєиг дуусхад авхла, олн бурхд нисід ирљ, суврєиг імлўлід, імтнд бийін ўзўлљ, ґргсн хот зооглад суув», гиљ урд цагин домгт келгдні.
Бурхна суврєна тоолш уга буйнта чинр медід, суврє эргід, тірнь-маанян умшад йовдг кўўг кезі чигн гем-шалтг, ґвчн-тахл авшго, ґшітн-діісн диилшго, му йорта шулм-чґдкр чигн зоваљ чадшго гиљ тод бичгір бичіті мана хуучн номд йовна. Тиим учрар, улан залатнр минь, ґвкнрін уха татута болєлго, тедні эртин йос-зањшал сергієід, чик кевір бийін бірід йовљ, кўўні хар келір келўллго, седкл-зўркндін бурхна номан бірљ, суврє эргід, зальврад йовый. Буйнта ўўлір арвн цаєан буй хураљ, ўннч номин седклір худл-хуурмг, хомєлзхиг оркад бііхлі, йиртмљ мана тогтнад, терўніс ўлў сін юн бііхв?
Сетін Дорљ Ик кезінієіс нааран бурхна шаљ бірљ йовх улан залата хальмгуд суврєна буйнта ик чинр медід, аль чадсарн терўг бірдг бііљ. Хўвсхлин (революцин) ґмн ціівр-цаєан суврє хурл-сўмин ора деер, хаша дотр, імтні йовдг хаалєин хаљуд, лам-гелњ, нойн-зіісњгин чиндрлсн єазрт чигн босхдг бііљ. Орс номтнрин бичсір, хальмг кўн кеер теегт мґрірн довтлад йовљ, суврє ўзм цацу мґрнісн бууєад, кґлгін кґтлн, кґлірн ишкљ терўнд ґґрдід, єурв-дола эргід, мґргљ зальврад, эрк биш бірцін тівљ ўлдідг біісн мґн. Тер цагт хальмгудын суврєнас бірц хулхалх гидг ухан кўўні толєа-чеељд тґрдго бііљ. Ода цагт эн хуучн зањшалыг сергіљ авхла, ик сін болх билі. Хілієід бііхнь, зірм му йорта імтн суврєна ґґр біісн хіірцг задлад, дотрнь орљ мґњг хулхалад авх сана зўўљ йовцхана. Тедн килнціс ііљіхший?
Мана ґвкнр, хальмгуд, яєад суврєан иигтлін тікч, єурв-дола эргљ йовдг біісмби гихлі, учрнь «Дорљ Љодв» гидг нерті судрт иим тіілвр бііні: «Тенд олн гелњ Бурхн хама бііні, тенд одад, бурхна ґлмід толєаєарн мґргљ, бурхиг єурв эргід, нег тал авв». Эн медіг шинљлхлі, Бурхна імд біісн цагт, цуг шевнрнь кўндллін медўлљ, ґлмієіснь толєаєар ідс авч, єурв эргдг бііљ. Мана Бурхн-багш єаслњгас нґгчљ, нирван болсна хґґн (ґњгрсні хґґн) терўні бий-цогциг чиндрлід авч, чиндр-ўмсинь гидм болхла, Бурхнд туслљ, гелњ-хурвгинь тетксн Энткгин ніімн ик хаанд хуваљ ґгв. Тер ніімн ик хан эврі орн-нутгт ніімн ик суврє босхљ, чиндр-ўмсинь дотрнь тівсн болдг. Иим йовдлын кўчір Суврє гисн – Бурхн-Багшин седклин белг-темдг (символ) болв. Тер цагас авн Энткгин ніімн ик суврє болн бурхна ном делгрсн олн орн-нутгудын суврєиг сўзгті імтн бурхнла ідл тікч, мґргід, эргід йовдг болв.
Суврєн дўњгіљ зогссн єазр-орнд олн бурхн-сікўсн хурљ цуглрад, ноолдан-дін уурад, гем-ґвчн номєрад, уга-яду ірлід, кўўні насн утдад, санснь бўтід, мал-адусна кишг-ору икдід чигн ирні. Імтн болхла, суврєнд одад, толєаєарн терўніс ідс авч, зґв эргід йовх йоста. Эргхлірн, му юм санх биш, цуг імті-тоота юмст, хорха-меклієіс авн, яман-темін кўртл сі кўсч эргх кергті. Бас хара зґњдін кўўндх, дуулх, ду соњсхас цеерлід, тірнь умшад йовхла, тоолш уга ик буйн хурна. Тер суврє эргљ хурадг буйна тускар иим эрт-урд цагин домгуд бііні: «Ик эрт-урд цагт нег кўн бурхна шев болхар біів. Эврі санан-седклін гелњгўдт ирід медўлхлінь, урдк олн тґрлин ач-ўр ўздг нег чадвр икті гелњ тер кўўні урд тґрл хіліхлінь, гелњ болх буйнта арє уга гиљ ўзв. Кўўні седклнь зовљ, гейўрід одхлань, генткн Бурхн-багш залрљ ирв. Тер гелњ болхар біісн тер кўўні єурнисн біідлиг ўзчкід: «Седклин килісін келљ ґг, Герин эзн», гихлінь, одак кўн учран ціілєљ ґгв. Бурхн-багшин кўчн-чидл цуг гелњгўдіс деер болсар, бурхн диянд (медитац) орад, эврін єііхч авхлань, бурхнд иим юм ўзгдв: ґмнк єалвт гелњ болхар біісн тер кўн бас кўўні дўрті болљ, нег дікч йовљ йовад, эвдрљісн суврє ўзв. «Ірўн юмна чолун тґгілњд бичі тарад біітхі», гиљ, тер кўн нег чолу ґргід, суврє тулєад тівв. Тегід Бурхн тер диянасн єарад, олн шевнртін эн йовдлын тускар ціілєљ келід, тер кўўг гелњ болєв».
Бас нег домгт иигљ келгдљіні: «Кезіні цагт нег єаха дулахн чальчаг-бальчгт орад, тенд сунад кевтљ, амрад біів. Иигід љирєљісн єахаг нег уурта догшн зууєач ноха ўзід, єуйіснь зууљ авсв гиљ санад, гўўљ хуцад ўргів. Нўдін аньчкад кевтчісн єаха чочад-сўрдід, ноха намаг бірљ авад идхір бііні гиљ іієід, чишкн-чичрід, зулад орєв. Нохаєас зулхларн, медл уга суврє нег эргід авв. Ўўд-тўўд уга одак єаха імнісн хаєцад, шин тґрлін хііхлінь, Эрлг номин хаана зірлг иим болв: «Чи єаха біісн цагтан нохаєас зулад гўўхлірн, бурхна суврє нег эргљ аввч. Тер буяр му заята орнд тґршгоч, Єучн єурвн тењгрин орнд тґрід йов!» Тегід тер єахан сўмсн Єучн єурвн тењгрин орнд хўвлід тґрљ».
Бас талдан нег иим домг бііні: «Кезіні Балв орнд (Непалд) нег кґвўд-кўўкд уга гергн бііљ. Нег дікљ бурхнд зальврад суухлань, иигід зальврљ: кемр нанд кґвўд біісн болхнь, би суврє бірх билів, гиљ. Бііљієід тер гергн єурвн кґвўті болв. Тегід тернь Балвин хаананкинд кґлс-мґњг авлго наснаннь турш кґдлљ, кґгшрід ирхлі, олн љил кґдлсні кґлсін негт авчкад, шавр-чолу хулдљ авад, хамг імтні тікч зальврх, эргід буй хурах суврє єурвн кґвўтієін хамдан босхв. Зуг, наснь ґндр болсар, тер гергн бірлє дуусад уга біітл ґњгрід, сііхн дагнь болад хўвлљ одв. Єурвн кґвўнь экиннь эклсн суврєна бірлєиг дуусхад авхла, олн бурхд нисід ирљ, суврєиг імлўлід, імтнд бийін ўзўлљ, ґргсн хот зооглад суув», гиљ урд цагин домгт келгдні.
Бурхна суврєна тоолш уга буйнта чинр медід, суврє эргід, тірнь-маанян умшад йовдг кўўг кезі чигн гем-шалтг, ґвчн-тахл авшго, ґшітн-діісн диилшго, му йорта шулм-чґдкр чигн зоваљ чадшго гиљ тод бичгір бичіті мана хуучн номд йовна. Тиим учрар, улан залатнр минь, ґвкнрін уха татута болєлго, тедні эртин йос-зањшал сергієід, чик кевір бийін бірід йовљ, кўўні хар келір келўллго, седкл-зўркндін бурхна номан бірљ, суврє эргід, зальврад йовый. Буйнта ўўлір арвн цаєан буй хураљ, ўннч номин седклір худл-хуурмг, хомєлзхиг оркад бііхлі, йиртмљ мана тогтнад, терўніс ўлў сін юн бііхв?

Сетін Дорљ

Видео