Чехословакийд церглсн хальмг салдсмуд

21-07-2020, 17:58 | Таңһчин зәңгс » Күн болн җирһл

Одахн гилті цергіс бууљ ирсн болнав, зуг тер цагас нааран дигті дґчн тавн љил давв. 1973-ч љиліс авн 1975-ч љил кўртл Чехословакия орн-нутгт Чешка Требова балєсна алднд йовєн ротд церглљ йовлав. Келхд, йовєн цергт церглхд амр биш. Ґдр болєн зерглінд біієід йовх, гўўх, бульчњган чањєах кергті билі. Мини хґвір, дунд сурєульд сурчасн цагла би спортд ик оньган тусхадг билів. Дунд сурєулин хамцу командын гешўн болад футболар олн-зўсн марєаст орлцад, сурєулин нериг дуудулљ йовлав. Тер мет бґк бірлдієір соньмсдг билів. Тиигхд мана бґкнрин секциг ґґдін мергљлтті сурємљлач Бўўрчін Владимир єардљасмн.
Келхд, би терўні єардврт йисдгч класст сурчахдан района бґк бірлдіні марєанд орлцад хойрдгч орм эзллів. Тегід чигн іірмд спортын халхар нўўрт йовлав гиљ келхлі чик болхмн.
Тиигхд нанла цергі іњгд Орєахна кґвўн Очра Николай церглљілі, ташр эн хувц-хунр уєадг комбинатд кґдлсмн. Коля нанд бііљ-бііљієід дґњгін кўргдг билі. Нег дікљ мини шин єосим хулха авад, тедні ормд шуурха-буурха ик гидг 45-ч кемљіті хуучн єос ўлдісн бііљ. Яєљ зовсан ода юуєинь келхв. Яєад гихлі љилд нег дікљ салдст єос ґгдмн. Мини єосиг хґн сард хулха авла. «Тегід яєљ эн єостаєан намрин кемд бальчгар болн усар йовхв, шуурха-буурха єоста ўвлзхв?», – гиєід тењкін уга зовлњта билів. Ташр хулха ўлдісн єосн нанд ик билі, яєад гихлі мини шин єосн 42-ч кемљіті біісмн.
Тер ґдрин бийднь асхар сул цагтан Коля тал одад єундларн хувалцлав. Мана кўн: «Вася, бичі сана зовад бі! Ода чини тґриг хаєлљ ўзнів. Энўнд бііљі, би ода тўрд гиљ ирнів», – гиєід йовљ одв. Тер дарунь гилті хірў гўўљ ирід дотран нег юмта даальњ ґгчіні. Терўнд айта гидг 42-ч кемљіті арсн єосн бііљ. Келхд, цааранднь чигн Коля нанд дґњгін кўргдг біісмн. Бііљ-бііљієід мини элљ одсн салдсин хувц-хунриг эн шинрўлдг билі. Цергин хґґн Элстд бидн дару-дарунь харєад салдсин цаган бўлінір тодлдг билівидн. Харм тґрхд, хґґннь Николай зеткрлі харєад сіієін хіісмн.
Мана цергі іњгин алднд мана дивизин ханьд ордг 265-ч тойгта полк бііршлљілі. Тенд бас нег цґґкн хальмг кґвўд церглљілі. Арє бііхлі, би теднлі бас харєдг билів. Тедніс негнь Элст балєсна кґвўн Басњга Олег мґн. Эн тер полкд саперн дивизионд церглљілі. Хая-хая тедні рот мана іњгин ґґр біідг Семаня нерті поселкд ирід тґвір хадг мергљлтін ґґдлўлдмн. Тегід бидн тенд зірмдін харєад кўўнддг билівидн.
Тер іњгд дікід нег хальмг кґвўн Валерий Петров радистір церглљілі. Харм тґрхд, би тиигхд терўнлі харєљ чадсн угав, яєад гихлі тедн, радистнр, оньдин нуувчин даалєвр кўцієід єазаран єарлго гилті радиостанцдан суудмн. Болв цергин хґґн ма хойр йоста иньгўд болвидн. Ода Валерий Борисович Ірісін Банкин Хальмг Тањєчин Келн-улсин банкин єардачин дарукар кґдлљіні.
Тер мет 265-ч полкд йовєн ротд Антона Павел гранатометчикір церглљілі. Келхд, эн мини таньл біісмн. Яєад гихлі ма хойр нег єазра улсвидн. Урднь терўнлі бґк бірлдіні нег марєанд орлцдг билівидн. Келхд, Павел йир сін бґк біісмн, района марєаг кесг дікљ шўўєід, тањєчин дґрлдінд чигн нўўрлгч орм эзлсн бґк мґн. Цергт ма хойрин харєлтын ґмн иим инідті йовдл учрсмн. Нанла хамдан Талды-Курганск мўљіс хасг Бейсбек Конусбаев церглљ йовсмн. Ма хойр ўўрлдг билівидн. Эн намаг хасгар, би болхла терўг хальмгар дасхдг билів. Нег дікљ бидн цергі сурєульд орлцхар дивизин Либава гидг полигонд ирввидн. Мини хасг-нііљ 265-ч полкас ирсн эврі хасгуд талан одсмн. Тедн хоорндан кўўндљісн кемд казармд хасг біідлті салдс орљ ирід эвріннь орман эзлв. Тиигхлі Бейсбек эврі ўўрмўдтін арєул «Яєад эн хасг маднла мендллго, мадн тал ґґрдлго йовљ одсмн?» гиљ сурхла, тер салдс хальмг болљ єарв. Тиигхлі Конусбаев нііљнртін, – тер хальмг тал одад шоглнав гиєід Антона Павел тал ґґрдід: «Менд!», – гив. Мана кўн чочад: «Менд!», – болна. Цааранднь тедні хоорнд хальмгаєар иим кўўндвр болв: «Чи хальмг?», «Э, би хальмгв», «Чи альдасвч?», «Би Троицкое селінісв. Чи альдасвч?» гихлі хасг кґвўн инієід, нанла хамдан церглљісн хальмг кґвўн хальмг кел дасхв гиљ Антона Павелд хірў ґгв. Тиигід бидн Антона Павелла тенд харєлавидн. Тер ґдрин бийднь асхар кинод одад (полигонд кино єаза ўзўлдг билі), єазрт кґнљл деер кевтн кинон дуусн кўўндід біілівидн. Келхд, мел тиигхд Хальмг ик сурєулин хальмг келні іњгд орх шиидвр авад, аштнь тер кўслдін кўрід, ода кўртл ўўрлнівидн.

ШААКУН Василий
Зургт: Чехословакийд церглљ йовсн тањєчин салдсмудын харєлтын кем
2013-ч љил

Видео