Тґрскнч седклті Мучирін Сергей

06-08-2020, 10:06 | Таңһчин зәңгс » Сойл

Дурта эрдмин ґґдмд
Алдр Диилврин 75 љилин ґмн эн тоот бичгдљіхіс ишті дііні тґрт нерідсн нааднд артист йир иткмљті дўр бўрдісинь тодлый. Љирєлин болн актерск ўўлдврин ик байн дамшлт хоршасн кемд эн дўр артистыг хііљ ирсмн гиљ болхмн.
Хальмг театрин «Израненная судьба» гидг нааднд Мучирін Сергей дііні ветеран, Мергн ґвгні дўриг тогтав. Урднь болсмн йовдлмуд ґдгі цагла хольгдљ, семрљ ўзўлгдсірн наадн йир соньн. Дікід болхла, наадна єол дўринь зањ-авц болн ухан-тоолвр хілієічнрин оньг авлна. Кґгші Мергн кўсдундур љилдін ўг келлго бііхлінь ґнчн кґгшдўдин герин санитарк Харла (Хальмг Тањєчин улсин артистк В. Нимяева) зовлњ кељ келні. Давсн цагиг тодлад, мел тер тодлвртан ґвгн бііні. Бає цаган, тўрўн дуран тодлад, яєљ дііллдљ йовсан эн санна. Дііні кемд ўўрін Сергей Журдаг эс харсљ чадсан дањгин ухалљ, бийін салвлад, ухалад бііні. Тер ўўринь дііллдіні єазрас орєљ єарч гиєід гемшієід, хаљ алсиг мел ода болсн метір эн ухандан бірні.
Мергн ґвгні уханас дііч ўўрмўднь єархш. Тодлврин дўўрінд тедн ґґрнь ирљ суусн болна. Зовлњдан авлгдсн кґгші бає наста бийін чигн тедн дунд йовхиг тўрўн авгтан медљ чадлго біів. СМЕРШ-н капитан керг хоорнд генткн єар дорнь тівљ ґгсн цааснд єаран тівід, ўўрін харсљ эс чадсндан эн бийін тасрхан уга гемшієід бііні. Діінд учрдг олн-зўсн іімшгиг, імтні зањ-авц зеткрті цагла яєљ илдљ ўзгддгинь ўзўлсн наадн йир кўнд, хіліхд чигн, терўні тускар бичхд чигн. Ґрк-бўл болєна љирєлд сґрв ўлдісн, кўн болєна уханас єардго дііні тиим нег халхинь эн нааднд Мучирін Сергей йир иткмљті кевір ўзўлљ чадв.
2006 љилд Воронеж балєснд Цугірісін театральн фестивальд эн наадн ўзўлгдснд Мучирін Сергей «Залу кўўні дўриг хамгин сіінір тогтасн тґлі» гидг номинацд негдгч девсњгин дипломар ачлгдсн билі.
Хґв-љирєлднь орлцсн улс
Бичкнісн авн љирєлин амр биш хаалє дављ єарсн кґвўн хґвті болад, 1958 љилд театрин, кґгљмин болн кинон Ленинградск институтд орљ сурад, 1963 љилд тґгсісмн. «Би – хґвті кўмб. Мини љирєлд билгті, медрлті олн улс харєла. Болв дґрвн кўўкд кўўні нердиг би ўкн ўктлін амлљ йовхув. Экн тўрўнд экдін би икір ханнав. ЛГИТМИК-д Хальмг студиг єардљасн мини тўрўн багш болн сурємљлач Ода Израилевна Альшиц ўўдігч хаалєд батрхд дґњ болсн кўн. Дікід болхла, интенсивн эв-арєар кел дасхлєна тањєчин цутхлњгин єардач Бадмин Санљин Нана. Мини аваль Мария Музгиновна. Љирєлдм кўнд біідл учрсн цагт эдн нанд йоста тўшг болад, дґњ-килмљірн намаг уралан йовулсн эн кўўкд улсин ач-тусиг мартшгов», – гиљ Сергей Гучинович келні.
«Љирєлдін чик хаалєд орсан би теднлі хамдан біієід, кґдлід, кўўндід, хірлцід, дамшлтаснь, медрліснь дасад медљ авув. Заячин зуралсар тедн мини љирєлд учрсн бііљ», – гиљ Сергей Гучинович ухан-тоолврарн хувалцна.

Хальмг келндін хару кўн
Нерті артист болн сурєуль-эрдмин халхар Ірісін кўндті кґдлічин нер зўўљіх билгті багш хальмг келндін йир хару кўн.
Тґрскн келірн кўўнддгін уурчах, баєчуд келін меддго йовдлар зовлњ кељ келхлірн, Сергей Гучинович мана ик номт Кичгі Тґлі иим йовдлын тускар «Оратад одхла, хальмг келін ґргхд кўнд болх» гиљ келсинь тодлна. Тер цаг ода ирчкв. Школ чилісн кўўкд эврі келін медхш, зірмнь нам келхір, дасхар седхш. Эк-эцкнь бас хоосн. Юн гидг юмн болљахмб – гиљ эн саначрхна.
1990 љил Сергей Гучинович театрас єарад, багш Бадмин Санљин Нанала хамдан кґдлх саам учрв. Тиигхд Нана Санджиевна Ик сурєульд романо-германск факультетд толєач билі. Хальмг келні багшнрт дґњ болхар курсмуд секхір бііхін келід, багш болљ терўнд кичіл заах кергті гиљ Мучирін Сергейд ўрвр кев. Багшин эрдм уга тґлідін ііљіхін Сергей Гучинович медўлв. «Гем уга. Би чамаг профессор Г. А. Китайгородскаян курст йовулнав» – гиљ эн тґвкнўлв. Кел дасхлєна интенсивн эв-арєла тиигљ таньлдсан тодлад, «МГУ-д 3-4 сард дасад ирв. Эклід кґдлв. Тўрўн болљ эн интенсив гидг курст Киргизіс ирсн 8 кўўкд кґвўд дґрвн сарин дотр му биш келід єарв. Тер цагас авн 30 љил давв. Тер кўўкд-кґвўдіс зірмнь Хальмг Тањєчд ирні. «Хальмг келті, ирід, ханлтан ґргні, белгін авч ирні» – гиєід Сергей Гучинович келні.
Кел дасхлєна хаалєд орад, Сергей Гучинович 30 љилдін кґгљмин училищд бас кґдлљ йовла. Оютнрт тґрскн келинь заахларн, интенсивір кичілін йовулдг билі.
Сергей Гучиновичин тоолврар, тиигд Бадмин Санљин Нана эклсн сурєулин эв-арєиг дґњнід, келін даслєиг деегшін ґргхмн билі. Тер курст орсн багшнр терўг таасад, цааранднь яєљ дасххинь медљ авсан келдг билі. Тґрскн келін дасхин кергт хоорндан кўўнддг, ухан-седклін медлцљ дасх кергті. Багш кичілд заасн тоотыг гертнь эк-эцкнь батлад, хоорндан хальмгарн кўўндід бііхлі, керг невчк кґндрх гиљ артист болн багш, хальмг келнд кесг наад орчулсн, олн сурєульчиг дасхсн Мучирін Єучна Сергей тоолљана.

ЉИРЄЛИН Кермн

Видео