Кўўкд улс шин эрдм дасчана

11-08-2020, 09:35 | Таңһчин зәңгс » Эндрк ґдрин тґрір

Хальмг Тањєчин социальн делгрлтин, кўч-кґлсні болн кґдлмшір тетклєні министерств «Кўўкд улсиг кґдлмшір тетклєнд туслєн – єунн нас кўрід уга бичкдўдин тґлі дошкольн сурєуль-эрдмин таал тогталєн» гидг тањєчин тґсв біідл-љирєлд тохраљана. Эн «Демографь» гидг келн-улсин тґсвин медлд кўцігдљіні.
Эн тґсвір бичкдўдиг асрљах кўўкд улс мергљлтін ґґдлўлљ эс гиљ шин эрдм дасч чадљана. Эн кергт федеральн болн тањєчин шањє мґњг йилєні. Така сарин эклцір кесн то-дигір эн тґсвин керг-љљлдврмўд кўцілєнд 554,0 мињєн асрлњ олзлгдв. Терўніснь 542,9 мињєн асрлњ федеральн болн 11,1 мињєн арслњ тањєчин шањєас йилєгдсмн. Эн љилин тўрўн ґрілд тањєчин імтиг кґдлмшір тетклєні цергллтс 39 кўўкд кўўг мергљлтін ґґдлўлєнд болн шин эрдм даслєнд йовулв. Ода деерін тедніс єучн кўўкд кўн сурєулян тґгсісн бііні. Тиигчкід мергљлтін ґґдлўлсн кўўкд улсас арвнь кўч-кґлсні халхар ўўлдврін эклв.
Тањєчин ниигмин делгрлтин, кўч-кґлсні болн кґдлмшір тетклєні министр Ґлзітин Маринан келсір, сурєульд йовулгдсн кўўкд улс нурєлљ ўрін єунн нас кўртл асрлєна амрлєнд бііні. Эдн цаг зуур кґдлљіхш, тегід эн кемиг тустаєар олзлљахнь байрта. Коронавирус геміс ишті тогтсн эпидемиологическ таалд кўўкд улс алс-зіієин эв-арєар сурєулян сурв гиљ министр темдглв. Мергљлтін ґґдлўллєні болн шин эрдм даслєна керг-ўўлдврмўдиг 12 сурєулин бўрдіц кўців. Эдн тоочин, психологин, химин болн физкультурин багшин, медсестран, сурємљлачин эрдм дасхв. Кўўкд улс Б.Городовиковин нерті Хальмг ик сурєульд, Селіні эдл-ахун кґдлічнрин болн багшнрин мергљлт ґґдлўллєні институтмудт, Т.Хахлынован нерті медколледжд сурв.
Шин эрдм дассн кўўкд улс дунд Элст балєснд біідг Мампория Альбина бііні. Энўні отхн Милания кўўкнь хґ мґсті. Тўрўн эрдмірн Альбина Владимировна тооч болна. Зуг бичкн кўўкнь кўсдундур настадан бичкдўдин садт ордг болхлань эн сурємљлачин эрдм дасхар шиидв. Кўўкнь ууляд, бичкдўдин садт иљлдљ чадлго біів, тиигхлі эн тиим шиидвр авсмн. Кўўкд кўўні келсір, эн тґсвин тускар интернетд умшсна хґґн эн Элст балєсна імтиг кґдлмшір теткдг цергллтд одв. Тенд эвріннь ухан-тоолврарн хувалцљ, шин эрдм дасхд нґкд болхиг сурв.
- Экм Ольга Анатольевна Бальзурова Яшкулин района Улан Эрг селінд бичкдўдин садын залгч болљ єуч єар љилдін кґдлсмн. Наєц эгчм Кермен Анатольевна Мучаева сурємљлачар кґдлдг билі. Тегід би бичкнісн авн эн кґдлмшиг сіінір меднів. Тедніс ўлгўр авч ўнн-чик седклтієір кґдлхв гиљ санљанав. Эдні байн дамшлт олзлљ бичкдўдт сін сурємљ ґгхдін белн біінів. Кґдлмшір тетклєні цергллтд шин эрдм дасххар ирсн кўўкд улст цуг халхин дґњ кўрггдні. Би моєа сарас авн эклід сурв, пандемий учрснас ишті кичілмўд алс-зіієин эв-арєар давулгддг билі. Хальмг ик сурєулин багш Опан Ялман Борисовна маднд єурвн сарин эргцд гўн медрл ґгв. Мґчн сарин 20-д би сурємљлач болсна диплом авв. Ўрін асрљах кўўкд улст шин эрдм дасхин тґлі иим сін тґсв батлгдснь ик урмд ґгні. Би ґњгір сурлав, шањєас мини ормд сар болєн 25 мињєн асрлњ йилєгддг билі. Дікід би сар болєн 12130 арслњга стипендь авдг билів, – гиљ Альбина Владимировна келв.
Коронавирус гем учрсна ашт ода деерін бичкдўдин садмуд кґдлљіхш. Тер учрар Мампория Альбина шин эрдмірн кґдлмш олљ авад уга. Болв балєсна бичкдўдин садмудт сурємљлачнр кергті болљахас ишті эн дарунь кґдлмш олљ авх гиљ ицљіні. Кўўкд кўўні келсір, эн хойр кўўктієін олн зўсн марєаст орлцна, эн сул цаган тустаєар давулљ ке-сііхн хувц-хунр ґлгхдін, єуйрин зўўті хот болєхдан дурта. Эн тааста кергнь сурємљлачар кґдлхлінь эрк биш керглгдх гиљ эн тоолна. Сурємљлачин эрдм дассн деерін Альбина Владимировна тањєчин багшнрин мергљлт ґґдлўллєні институтд географин багшин сурєуль тґгсів.
- Ўрін асрљах кўўкд улс цаг зуур кґдлго гертін біісн цагиг олзтаєар болн тустаєар олзлхд эн тґсв туслна. Кўн болєн бийдін тааста эрдм шўўљ авч чадљана. Тиигчкід сурєульд кергті мґњгиг шањє дааљахнь болн стипендь ґгчіхнь эндрк кўнд цагла ик дґњ болна. Эн тґсвин керг-ўўлдврмўдт орлцљ љирєлин кўслін кўціљ болљана. Тегід мана тањєчин кўўкд улст дуудвр кељ, эн арєиг эрк биш олзлтн гиљ келхір седлів. Гертісн єарлго дистанционн эв-арєар шин эрдм дасч авч болљахнь нанд йир таасгдв, – гиљ Альбина Владимировна хувалцв.
Элст балєсна імтиг кґдлмшір тетклєні цергллтин єардач Конока Ирина болн специалист Кензін Валентина эн тґсвд орлцљах кўўкд улст килмљін тусхаљ, олн зўсн тґрмўд хаєллєнд дґњгін кўргні гиљ бер темдглід, эднд ик ханлт ґргхиг сурв.

ДООЉАН Наталья