Љил-нас хойран ўнні кергт нерідсмн

05-10-2020, 14:37 | Таңһчин зәңгс » Күн болн җирһл

Нимя Хараевна Коваева – Хальмгин тууљд орсн нерн. Советин йосн теегт ирід, шин љирєл эклід тосхгдсн цагт терўнд шунљ орлцсн кўўкд улсин негнь эн біісмн. Хальмг АССР-ин Совнаркомин тўрўн ахлач біісн Пўрвін Анжурин аваль Нимя Коваева цааљллєна цагла кесг кўчр-кўнд тоотыг дааљ єарсмн.
Ўнні цаг ирхд
ХХ съезд ямаран ик ґргмљ ўўдісні тускар Нимя Хараевна келдг бііснь мартгдхш. Ямр нег тґрір кўўнджієід, хальмгудын нериг цеврдўлсн тер съездин чинринь темдглљ ўг хоорнд орлцуллго біідмн биш.
Бає наста маднд тиигхд кесгнь медгдлго, яєад тиигід халучрхљ келдг болхмн, гиљ ґврдг билівидн. Цаг давад, тууљин цаасиг оньган ґгч умшад, нань чигн ветеранмудла харєад тер цагин тускар нууєад келлго біісн тоотла таньлдхла, кесгнь медгдід біів. Цааљллєна цагиг ўнн біідлднь ўзўлљіх бірмт цаасд олнд темдгті болад, тер насна імтн кедў зовлњ ўзснь медгдв. Нег ўлў хар гґрір цааљла харєсн імтн тер тоотыг яєљ дааљ єарсн болхв, гисн ухан ода маднд амрл ґглго бііні. Тиигхд тер келсн тоотынь оньган ґгч соњсад, ухандан батлљ авсн болхла, гиљ сангдна.
Бичкнісн зґргті билі
Нимя 1906-ч љилд январин чилгч - февралин эклц алднд тґрсмн. Шуурєн шуурчасн цаг билі, гиљ эк-эцкнь келдг біісиг тер тодлв. Малан шин нўўдл єазрур єарєљ, ишкі герін темін деер ачад, бўўрлх єазртан ирсн бііљ. Ишкі герін цасн деер тівід, эцкнь хірў йовад, ўлдсн хош-хоран авч ирхір адєсмн. Экнь тер цасиг сіврдљ єарєљ чадсн уга. Кўўкнь тґрх цагнь ирчксн, хґв болад, экнь белн хувцта бичкн авдран ґґрін авсн бііљ. Терўнднь уєачксн діір ноосн болн теміні ноосн утцн, нань чигн тоот біісмн. Нилх кўўкніннь киисинь теміні утцар бооєад, хґґні нооснд ораєад, экнь тиигљ кўўкін тосч авсмн. Бичкнісн авн камзл ґмсдг кўўкд улст тавн хонгтан кґкнднь ўсн ордго бііљ. Тегід Нимяг тавн хонгтан хґґні сўўлин ґґк кґкўлљ асрсмн. Кўўкн тґрснд кўн байрлсн уга. Кезініс авн «кўўкн - «хірин халасн» гиљ тоолгддг біісмн. Ґсід, хірд єарад, кўўні тохм ґскід йовљ одх гиљ тоолдмн. Кґгшн аав Кова хамгин икір єундв. Эцкин нер дуудулх кґвўн эс тґрљіхнь терўнд зовлњ болљала.
Арєс тўўєід, туєл хірўлід ґссн кўўкн генткн эдні хотнд Бає Дґрвд селінд школд сурчасн кґвўн ирсиг медв. Тер Павлуев Санљ ирід, кґвўдт «Ўзглл» ўзўлсинь Нимя ўзв. Дегтр кўўкнд йир икір таасгдв. Эрк биш сурєуль сурхар эн шиидв. Экдін келхлі, тернь аавд келсн, хадм эцкнь уурлад, таассн уга. Хоша бііх кґвўг эцкнь тер школд авч одхар біісинь соњсад, Нимя тедниг дахљ йовхар белдв. Гертісн нуувчинар єарад, єаза ишкі гериннь нег захд ґвдглід суучкад, ґрўн болхиг кўўкн кўлів. Тер йовљах улсиг гетід, алдчквзав гиєід, Нимя тиигсмн. Ґр ціісн цагла кўўкн йовх хаалєд кўрід, тенд кўлів. Кова ґвгніс іієід, кўўкиг авшгоєар седсн бийнь, Нимя тедніс салљ ґглго, тергнднь наалдад, Бає Дґрвдт ирв. Кґвўд эвріннь школ-интернатд орв. Нимя болхла кўўкд сурдг интернатд орв. Энд Мария Степановна Мучулаеван єарт сурєуль сурад, дґрвн љилин хґґн, тер интернатдан кґдлв. Сурєульд авсн эн кўўкд кўўнд љирєлиннь туршарт Нимя Хараевна ханлтан ґргљ йовв. Сурєулин хґґн Нимя багштан болн интернатд кґдлљіх імтнд дґњ болад, аає-сав уєаєад, хот келцід, цугнь кедг билі. Энд сурн бііљ, Нимя юм уйдг-ґлгдгиг, герин ахуг сіінір кўцідгиг дасв.
Кўўкд улсин љисін
Эн йовдлыг тодлсм учрта. Нимян зањ-авциг тернь ўзўлљіні. Бичкнісн авн тиигід, нег уха зўўљ авхларн, терўгін кўцілго зогсдго зањ. Тернь љирєлднь туслљ йовла.
Дґрвн љил интернатд сурад, цааранднь яахм гиљієід, Нимя тер школдан кґдлв. Тиигљітл багш Мария Мучулаева Садовое селінд хойрдгч девсњгин школ секгдљіхин тускар соњсад, мґрн цанар кўўкиг тенд кўргід, школд орулв. Тернь 1920-ч љил біісмн. Школ удан кґдлсн уга. Тер кемлі Элстіс імтн ирід, хург кеєід, комсомол бўрдљіні гиєід, баєчудыг тўўні зерглінд ортн гиљ дуудв. Нимя Коваева тиигід комсомолд орв. Билетан зўркніннь ґґр бірљ, эн ўўлдврт шунљ орлцв. Хотн болєнар йовад, кўўкд-кґвўд дунд ціілєврин кґдлмш кељів. 1921-ч љилд Бає Дґрвд селінд кўўкд улсин улусн негдгч хург болв. Терўн деер олна ўўлдврт шунљ орлцљасн комсомолк Нимя Коваеваг тањєчин кўўкд улсин негдгч съездин делегатд суњєв. Тиигід Нимя кўўкні љирєл комсомолын, кўўкд улсин болн олна љирєллі залєлдата болв.
1923-ч љилд Нимя Коваева Іідрхнд педтехникумд сурхар ирсмн. Энўнлі хамдан Бає Дґрвдіс ирсн кўўкд-кґвўдиг белдлєні іњгд орулљ авв. Шўўврин хґґн Нимяг хойрдгч курст сурх гиљ шиидв. Нимя іієід, мини сурєуль тату, яєљ сурхмб гиєід, багшнрла кўўндснд, тедн кўўкиг тґвкнўлід, сін белдвртієін медўлід, гўн медрл авсан ўзўлвт гиљ келсмн. Техникумиг Нимя єурвн љил сурад тґгсів.
Сўл курстан сурчаєад, Бає Дґрвдт кўўкд улсин љисі толєалтха гиљ Нимя Коваева йовулгдсмн. Тендін бичкдўд дунд чигн кґдлмш кеєід, пионерск љисі делгрўллєір шунмєа кґдлмш кељ йовсмн. Бає Дґрвді нутг ик єазр эзлљісмн. Ода тернь дґрвн района єазр. Нимя ўўрмўдтієін мґр унад, хотдар йовад, шин љирєлин туск ціілєвр кеєід, кўўні эрўл-мендд харшлт болљах тоотас, тер дотр камзл ґмслєніс кўўкд улсиг гетлгхір, Нимя шунљ йовсмн.
Тернь єањ икті љил біісмн. Теегт цугнь ґгрід шатсн, цонсн аєан кўртлін кў хіірід біідмн. Дањгин хаалєд йовдг Нимя нарнд чґтл хар болљ шатсмн, ўснь бас нарнд шатсмн. Болв чигн імтн тедниг дґњнід, біідл ясрљахнь байрта болдмн. Іімшгті цаг біісмн. Хуучна цаг эврієін амрар ґгшгоєар, шин љирєл батрхд харш болљасмн. Олна љирєлд шунљ орлцад йовсн бийнь Нимя Хараевна багшин эрдмін хайлго йовв. РСФСР-ин сурєуль-эрдмин нарком энўг «Коваевой Н. Х. За коммунистическое отношение к труду» гидг бичмрті єарт зўўдг часар ачлсмн. Эн ўўдігч љирєлин гўргўд йовсн Нимя Хараевнан тускар бичхд йир дала цаг кергті. Тууљин олн йовдлын імд герч болсн кўўні тускар зуг ахрар тодлулљанавидн.
Энд Іідрхнд ирхлірн Нимя тўрўн болљ Пўрвін Анжуриг ўзід медв. Комсомолын кґдлмшір дару-дарунь харєад, терўні заавриг кўцієід, Анжур ямаран кўцц кўн болљахинь, ямаран даавртаєинь медљ авв. Кесн кергін тґгсітлін зогсдго, медрл дасхдан єавш зањгинь Нимя ўнлв, таасв. Комсомольск, партийн љирєлин гўргўд йовсн эн хойр кўўні љирєлин тускар шишлњ дегтр бичх кергті. Ик дурн, хґв, єурвн кґвўн тґрлєн, ўўділтір дўўрњ љирєл, цааљла харєлєн … цугинь тодлљ бичх кергті.
Цааљллєнд эс даргдсн …
1956-ч љилд партин ЦК-н дуудврар Нимя Москваєур ирв. Залунь Пўрвін Анжур нернь цеврлгдљ. Анжур партяс єарєгдсн уга билі, партийн билетинь хадєлљ йовлав, гиљ Нимя Хараевна кесг давтљ келснь тодлгдна. Тедў дўњгі эдн йоста партийцнр біісмн. КПСС-ин зерглінд шиніс босхгдад, Нимя Хараевнад Москвад бііх ўрвр кегдсмн. Тиигід партин ветеран хотл балєснд біів. Ленинск проспектд хойр ґріті патьр энўнд йилєљ ґггдсмн.
Нимя Хараевна олна кґдлмшт шунмєа кевір орлцдг болв. «Дассн юмн сурар бооввчн болдго» гисн чик біісиг энўні ўўлдвр медўлљіні. Імтнд дґњ болхар зўткдг, олна нўўрт йовдг Нимя Хараевна ханцан шамлад, Москван олна љирєлин гўргўд орлцв. Біісн гериннь домком болљ ўўлдв. 1958-ч љилд Нимя Хараевнаг Ленинск проспектын 57-ч герт біісн агитпунктын заведующин дарукд шиидсмн. СССР-ин Деед Советин суњєврт эдн шунмєа кевір белдвр кев. Партин Октябрьск райкомин олн-імтн дунд кґдлмш кедг Хўўвиг толєалљ, Нимя Хараевна шунљ ўўлдљ йовла. Энўні седвірин нилчір олн зўсн кружокд, нииціст ик-бичкн уга орлцљ, дўўрњ љирєлір біісмн. Ленинск уул деер бііх пионермўдин Біішњд Нимя Хараевнан єардврт «Бііцд коммунистическ хіліц бірљ ўўлдхмн» гисн дуудвртаєар района тавн слет кегдсн болдг. Советск Союзин хойр дам Герой генерал-полковник А. Родимцев єардљасн 13-ч Сталинградск гвардейск стрелков дивизин дііч туурмљин музейиг Нимя Коваеван седвірір сексн билі. Москва балєсна 14-ч тойгта дундын сурєульд секгдсн эн музей сурєульчнр дунд тґрскнч сурємљ ґглєні кґдлмш делгрўллєнд ик чинр зўўсмн. Эн музей олнд туста ўўлдврірн нер єарад, Москвад біітхі цуг орн-нутгт темдгті болв.
Москван Октябрьск районд кегдљіх олна ик кґдлмшин дамшлтын тускар кесг телесоњсхвр белдгдсмн. Газетмўдт Нимя Хараевна Коваеван керг-ўўлдврин тускар бичгдсмн. Олн імтн дунд ик туста болн хамцулгч кґдлмш кесинь ўнлід, Нимя Коваевад ВДНХ-н Алтн медаль бірўлљ ґгсмн.
Ямаран чигн ўўлдвр кўціљ йоввчн Нимя Хараевна тањєчиннь тускар мартдго билі. Хальмгин сурєульмудыг даслурмудар болн дґњцлмўдір олар теткхин тґлі бає биш кґдлмш эн кесмн. Ик сурєулин біієўлєст орљ сурхд кесг баєчудт Нимя Хараевна дґњ болсмн. Хальмг автономин 100 љилин ґґнлі шин љирєл тосхлєнд орлцљ йовсн, тањєчд кўўкд улсин болн пионерск љисі делгрўллєнд ик тівцін орулсн Нимя Хараевна Коваеван тускар зірм тодлвриг бичвидн.

ХҐҐЧИН Галина

Видео