Нина БАДЕНОВАН зун насна љирєл

07-10-2020, 15:07 | Таңһчин зәңгс » Күн болн җирһл

Хальмг Тањєчин болн Ірісін улсин артистк Нина Петровна Баденова 100 насна ґґнд кўрв. Хальмг автономин 100 љилин ґґнлі цацу кўндті болн тоомсрта эн кўўкд кўн, билгті артистк, килмљті эк, олна ўўлдіч тањєчин сойлын љирєлд ик тівцін орулсмн.
Дііні ґмн ГИТИС-ин хальмг студь тґгсісн артистнрин негнь болљах Нина Петровна Баденован љирєл хальмг театрла бат залєлдата. Театрин тііз деер билгті артистк 100 єар олн – зўсн дўр бўрдіљ театрин ўўлдврт болн улсин љирєлд мартгдшгоєар тодлгдв.
1920-ч љилд Ик Дґрвді нутгт Нина тґрсмн. Ик Чонса сурєуль тґгсієід, тањєчин тўрўн олимпиадт Элстд ирљ орлцв. Хґвті кўўкн бііљ. Тер кемлі Элстд ГИТИС-т сурх баєчудын шўўвр болљасмн. Нина зґрглід, терўнд орлцад, шўўвриг сіінір ґгв. Артистк болх кўслнь тиигљ кўцхдін ґґрдв. Бичкнднь эк-эцкнь кўўкін орс селінд болсн яармд авч одсн бііљ. Тенд йовдсн артистнр наад тівљісиг кўўкн тўрўн болљ ўзв. Эднлі ідл иигід, олн-зўсн дўр бўрдісн болхнь гиљ тиигхд ухандан батлљ авсмн. Сурєулин љилмўдт Нина эрдмін арднь орљ дасв. Театрин халхар ик медрлті багшнрин заавриг хавлад, нерті театрмудт одад, тенд билгті артистнр яєљ наадљахинь оньган ґгч хілієід, Нина ўзсн-соњссан тодлад біів. 1940-ч љилин ноябрин 30-д єарсн «Ленинский путь» гидг газетд ГИТИС-ин хальмг студь тўрўн нааддан яєљ белдљіхин тускар бичсмн. Тирсо де Молино бичсн «Благочестивая Марта» гидг наадыг тедн белдљіхиг, терўнд Люсин дўриг Нина Баденова наачахин тускар бичсмн. Терўні хґґн љил болад, хальмг студь сурєулян тґгсієід, театрт ирљ кґдлв. 1941-ч љил эклсн цаг билі. Дін эклв. Нина Петровнан аваль Монгол Харцхаев фронтд мордв. Театрин артистнр концертн бригадмуд бўрдієід, тањєчин селідір йовљ, цергі іњгўдт кўрч, госпитальмудт одад, концертмўд ўзўлљів. «Кенз байн», «Экин туск частр» гидг нааддын зірм іњгнь, хальмг болн орс ду-би, шўлгўд болн хґкр ахр дун тер концертмўдин кґтлврт орљасмн. Эдниг єардљ йовсн Нарма Цеденович Эрендженовин тодлврт келгдљіні: «Концертн багд 13 артист йовла. Тедн дунд бає наста актрис Нина Баденова».
Тиигід дарани концертмўдін ўзўлід, гертін ирхлінь ґрк-бўлнь Сиврўр туулєгдсиг Нина Петровна медв. Зўркинь шарклулсн эн зіњгин хґґн Сиврўр яєљ кўрсін. Красноярск крайд эвріксін яєљ олљ авсна тускар мартхш.
1945-ч љилин май сарин 7-д офицер Монгол Харцхаев ґрк-бўлін хііљ ирв. Новороссийскиг сулдхлєна біір бірлдінд шавтсн зґргті офицер келн-улсиннь хґв-зовлњгиг хувалцад, Широклагд тусад, зовлњган эдлљ єарсмн. Тер цагас авн Монгол Солганчиевич энкр аваль Нина Петровнан, эврі ўрдін нег чигн агчмд ўлдісн уга. Ґґрхн улстан эн цань уга дурта біісмн.
Тууврас хірљ ирід, Нина Петровна тґрскн театртан кґдлв. Ўўдігч љирєлин хамгин хґвті цагнь театрин тііз деер давв. «Кенз байнд» Агда, «Кўмн ґврљ ханшго йовдлд» Буува, «Иркутская история» нааднд - Валя, «Бешеные деньги» нааднд Лидия, «Любовь Яровая» нааднд Любовь, «Сариг араха бірсн сґ» гидг нааднд Танкабике … эннь Нина Петровна тііз деер бўрдісн зуг зірм дўрмўд. Љирєлин ідл биш хіліцті болн олн-зўсн зањта кесг кўўкд улсин дўрмўдиг Нина Баденова билгті кевір ўзўлљ, театрт дурта улсин седклд тодлгдв. Театроведмўд, ўўрмўд артистнр болхла, дўр болєнд Нина Петровна ончлгч нег тоотыг теднднь олљ, иткмљті кевір ўзўлсинь шинлљлљ хілідг билі.
«Хамгин дурта дўртн ямаран?» - гиљ седкўлчнр сурснд Нина Петровна иніљ келдмн. «Дўр болєн ідл болхш, дотраснь зањ-авцинь ўзўлхлі, тер соньн болна. Дўрмўд ўрнлі ідл. Кенд икір дуртаєинь экіс сурљ болдв? Экд ўрднь ідл энкр болдмн».
Нина Петровна профессиональн ўўлдврін олна кґдлмшлі хамднь кељ йовсиг ўўрмўд-артистнр тодлна. 1959-ч љилд Нина Баденован седвірір хальмг театр Цугірісін театральн нииціні ханьд орсмн. Хґґннь эн ВТО нернь сольгдад, театральн ўўлдічнрин ниицін болљ тохрсмн. Хальмг эн іњгин тўрўн ахлачнь болљ Нина Петровна ўўлдљісмн. Элст балєсна депутатнрин Советд хойр дікљ артистк Баденова суњєгдсмн. Энўні артистическ ўўлдврнь Хальмг Тањєчин, Бурятск болн Тувинск АССР-ин Кўндллєні єашгудар темдглгдсмн. Тґрскін харсгч Алдр дііні љилмўдт шунмєа кевір кґдлљ йовсндан ґґнин медаляр эн ачлгдсмн. Кўч-кґлсні ветеран «Мать-героиня» гидг медалиг ґрчдін зўўні. Нина Петровна аваль Монгол Солганчиевич Харцхаевла тавн ўрін ґсксмн. Ода йисн ач-зееєін таалљ бііні. Імтнлі ээлті, єартан ґґті энўні герт дањгин імтн хурна. Седклин таалмљ болдг кўўндвр кесн деерін нааран ирсн ўўрмўднь Нина Петровнан болєсн імтіхн хотар тоогддмн. Нина Петровна шарсн боорцгуд болхла, театрин кесг ўйин артистнрин хамгин дурта хот болљ йовсмн.
Йирн насна ґґнлінь Нина Петровнаг «Улан Зала» тањєчин мґрін «Сойлын зґґр» гидг номинацд ачлсмн. Сойлын йоста зґґр болљах энкр аваль, килмљті эк, билгті актрис, олна ўўлдіч зун љилин туршарт мана ґґр цугтад билгин, љирєлин сурємљ ґгч йовна.

ХҐҐЧИН Галина

Видео