Билгліні халхарн ончрсн шўлгч

30-10-2020, 14:35 | Таңһчин зәңгс » Сойл

Хальмг Тањєчин Бає Дґрвд селіні гимназьд Велимир Хлебниковин музей ўўлдні. Хґр єар љил хооран музейиг Валентина Бастаеван седвірір бўрдісн біісмн. Нер туурсн орс шўлгч Велимир Хлебников Хальмгин єазрт тґрід, теегин серўн аєар киилљ, эњ-зах уга теегт тўрўн ишкдлін кесн бичіч бичкндк цаган тодлљ кесг шўлгтін, нань чигн ўўдіврмўдтін болн тодлврмудтан бичснь умшхд йир соньн. Тер цагт орс утх-зокъялд Цаєан мґњгн зун љилин (Серебрянный век) ўўлдічнр болљ орсн кесг билгтнриг бидн зуг школын эс гиљ ик сурєулин кґтлвріс меднівидн. Зуг Велимир Хлебниковин нерн болн шўлглін хойр зун љилі цагиг єатлад, ґдгі улст чигн медгдљ, чинрін геељіхш. Акад юмн. Єанцхн Ірісід биш, цуг делкід эн нериг медні, олн орн-нутгин утх-зокъялын ик сурєульд эн шўлгчин ўўдіврмўдиг дасна, Хлебниковск нииціс чигн кесг єазрт ўўлдні. Хлебниковин ўўдіврмўдиг дасчах улс Хальмгт ирљ, Бає Дґрвдт кўрч, єарсн єазртнь санлынь темдглні.

Шўлгч иргч цагиг тааљ меддг билгті біісинь энўні ўўдіврмўдиг шинљлдг шалєачнр зааљ бичљіні. Тер бийнь билгліні олн халхарн ончрсн шўлгч ода кўртл кўцц сіінір шинљлгдід уга гисн тоолвр чигн бііні. Єанцхн ґґнлінь биш, йириндін тер эс гиљ біідллі, седклин зўткмљлі ирлцід, Хлебниковин ўўдіврмўдір соньмслєн икдні. Тер кемд нерті олн ўўлдічнр Бає Дґрвдт ирні. Иигід нег 1972 љилд Константин Симонов болн Хальмгин улсин шўлгч Кґглтин Дава Бає Дґрвдт ирсинь Валентина Бастаева, тиигхд бає наста багш, тодлна. Велимир Хлебниковин тґрсн гериг хіієід ирсн бііљ. Селіні імтні дґњгір терўг олљ авад, герин модн давшур деер суучкад нерті хойр шўлгч нег-негнісн ўг булалдад, Велимирин тускар келід, шўлгинь умшад, біірн улст тиим нег литературн байр белглснь ґврмљті болсмн.

Делкід єанцхн музей

Музейиг секх шиидвр авсн багшт амр болсн уга. Тўрўн авгтан Хлебниковин туск материал йир ховр билі. Бичк-бичкнір, умш-умшар олн зўсн біірмт цаасд цуглулгдад, музейин ўўлдвр эклсмн. Хальмг теегт тґрсн нерті шўлгчин ўўдіврмўдиг, терўні намтриг гимназин сурєульчнр факультативн кичілмўдт дасна. Эднд біітхі нерті олн шинљлічнрт болн ўўлдічнрт сіінір меддго гўн утхта ўўдіврмўдиг сурєульчнр тўрўн авгтан медљ авхш. Болв багшнр дамшлтын ашт йиртмљин, урємлын, ањ-адусна тускар бичсн Хлебниковин шўлгўд сурєульчнрт таасгдљахнь медв. Учрнь юундв гихлі, бичкдўдин хіліцір, ўзсін икір ґврљ ўзўлљіхнь сурєульчнрт йир ґґрхн болна. Эн туст экнь Екатерина Хлебникова кґвўніннь бичндк цагин тускар бичсиг тодлхмн. Велимир талдан бичкдўдіс йилєрдго билі. Зуг нег онч біісмн. Эн теегт єархдан дурта біісмн. Тенд єанцаран кесгтін шовудын нислт, урємлын ґслт, аєрусдын гўўдл, мґлкдг імті тоотын кґндрлєиг хіліљ хандго біісмн. Йиртмљин тускар бичкн кўўкдт медгдмір бичдгнь тер цагт уханднь батлгдсн тґлід кўўкд-кґвўдт медгдні. Тиигід ишкдл-ишкдлір Хлебниковин ўўдіврмўд бає наста кўўкдин љирєлд орад бііні. Тиигі йовљ эдн юњгад шўлгч бийін «Моєлцг єазрин Ахлач» гиљ нерідсинь медљ авад, эдні нег єазра кўн йоста ик билгт болљахарнь бахмљ кені.
Хлебников Казанск ик сурєулин математическ факультет тґгсісм. Дарунь эн Санкт-Петербургд біідг болсмн. Тенд шўлгўд бичдг болв. Билгнь тер дарунь медгдід, ґґрнь ўўдігч хіліцті баєчуд цуглрад біів. Маяковский цагтан нам дураљ бичхір седдмн, Иосиф Бродский бичсинь умшад, ўг хоорнд орулад, бірмт кељ олзлдг билі. Шўлгўднь ґврмљті гўн утхта біісн деерін Велимир бийнь чигн зањгарн акад кўн біісмн. Бііцин туст арє уга, нам терўні тускар ухалдго бііљ. Шўлгўдін бичід дуусхларн, зірмдін тедниг тараєад хайчкдг. Терўг тер дарунь цуглулад, килмљ єарєсн ўўрмўднь тиигід терўгинь олнд медўлдг бііљ. Ґґрнь кўн уга болхла, кедў шўлг тиигід геедрсн болх?!
Нег дікљ Велимир даальњган ўўрч авад, йовєар єарад, Иран тал темцв. Зуурнь мељі деер энўг зогсаєад, орс тагнул (шпион) гиєід, імнднь кўрн алдљ. Велимир даальњгасн шўлгўдін єарєљ авад, умшад бііхлінь, йовєн дервиш гиєід терўг тівчкљ. Тиигід Велимир йовєар, мґрн тергір, нань чигн харєсн кґлгір кесг єазр тґгілсмн. Хаалєднь тґрсн шўлгўдін дерин єадрт кеєід, хонсн єазртан дерлід унтад йовсинь бас тодлцхана.
Ірісін дундын сурєульд єанцхн болгч Бає Дґрвді гимназин музейд Велимир Хлебниковин туск соньн олн тоотла таньлдљ болхмн. Эврі єазрин нерті шўлгчин нериг ґґдін ґргід, гимназистнр болн багшнр седвірті болн кўцімљті ўўлдврірн Ірісін сін гисн дундын сурєулин тоод орсмн.

Теегт боссн бумб

Цагиг ивтлљ ўздг цецн билгинь деер темдглљ бичлівидн. Терўгинь медўлгч дікн нег ўлгўр. «Нанд теегт нег акад бумб тівх», – гиљ Велимир бичсн бііљ. 1992 љилд Бає Дґрвді ґґр теегт бумб тівгдв. Яєад теегт тівсм! – гиљ кесгинь эс тассн болна. Болв шўлгчин болн цецн ухата кўўні ўўдіврмўдиг болн намтриг арднь орљ дассн бірмлч (скульптор) Степан Ботиев тер бумбиг цутхљ тівсн болдг. Теегт тґрсн, медхд амр биш, гўн тоолврта шўлгўд болн цецн тааврта ўўдіврмўд бичсн Велимир Хлебниковин зањ-авцла болн ўўдіврмўдин ґвірцлі ирлцх, бумб мел тиигід теегт, шўлгч уха туњєаљ, дарани ўўдіврмўдін бичхдін белдљіхинь ўзўлљ зогсх зґвті біісмн. Ґндр, эццн цогцта шўлгч Бає Дґрвдин эргндк теегин нег ґґдміс моєлцг єазр деер болљах тоотыг харвљ хіліљіх болљ медгдні. Эннь тегід «Моєлцг єазрин Ахлачд» тівгдсн делкід ор єанцхн бумб болљана. Энўг ўўдісн Степан Ботиев Ірісін художествин Академин Цаєан мґњгн медаляр ачлгдсмн. Ірісін ачта зурач Степан Ботиевин нерн цуг делкід темдгті. Энўні бірмлин ўўдірвмўд, графическ зурцсин єііхўлмўд Іідрхнд, Москвад, нань чигн єазрт ўзўлгдні.
Хлебниковин ўўдіврмўдір Саратовск урн-билгин біієўлєд сурчахдан соньмссн Степан Ботиев – ода эн нерті шўлгчин тускар Японьд кўрч оютнрт лекцс умшљ, кўўндврмўд кесмн. Хлебников тґрсн Иљлин дорд кґвієіс эклід, Степан эн єолын эклцднь кўрід, Велимир ґњгрсн єазртнь одад, тенд єііхўл бўрдієід, алдр орс шўлгчин ўўділтд нерідсн керг-ўўлдврт орлцсмн. Эннь хара зґњдін учрсн йовдл биш. Билг билгўр татгдна гиєід, зууєад љилмўд давсн бийнь тиигід шўлгин, бірмлин, графикин, шинљллтин дґњгір нег билгтин ўўділт талдан билгтин ўўділтд орман олљ, ўйнрин залєлдаг билг-эрдмин кўчір батлв.

Цагин холван

Интернетин аєуд бичіч Татьяна Бадакова Велимир Хлебниковин ўўдіврт Степан Ботиев зурсн графическ зургиг ўзв. Велимирин шўлглін болн ўўділт тиигід ўўдігч хіліцті хойр кўўні харєлтд туслв. Аштнь Татьянан хойр дегтрт Степан зургуд зурљ, графическ халхар кеерўлв. Хлебниковин бийиннь зургудын авцтаєар зургдсн графическ зурцс умшачнрин, билг-эрдмин шинљлічнрин оньгиг тусхав. Делкін бичічнрин Ниицінд ордг Татьяна Бадакова эн љил тенд презентац кеєід, Хальмг шўлглініс эклід, Хлебниковин ўўдіврмўдір тґгсієід, орс келір бичдг делкід бііх олн бичічнрин оньгиг эзлв.
Хлебников йоста орс шўлгч болљана. Уњ-ўндсірн, ўўдіврмўдин учр-утхарн Ірісін кўчинь болн ґвірцинь медўлснь цаг давсн бийнь энўні ўўділтд делкін імтні оньгиг тусхаєад бііні. «Эвріннь толєан экні бурхн заясн кўчинь би Ірісід нерідлів» – гиљ келсн ўгмўднь бііні. Терўгинь умшхд, медљ авхд йир ґврмљті. Дікід болхла, «Тґрскн ўкліс даву кўчті» гиљ келсн гўн тоолврта ўгмўдиг дуудвр кељ авлго бііљ болхий!?
Велимир Хлебников тґрсн єазртан мадн дунд імд-менд йовсн болљ медгдні. Сурєульчнрин кичілмўдт, багшнрин номин соњсхврмудт, зурачин графическ ўўдіврмўдт, бичічин ахр келврмўдт алдр болн ґвірц билгті шўлгчин ухан-тоолвр мел біісн болљ медгдні. Велимир Хлебниковин 130 љилин ґґнлі бидн терўгинь йилєін сіінір медљінівидн. Коронавирусас кґлті олн орлцата керг-ўўлдвр эс кегдсн бийнь, хальмг кўн болєна седклд энўні нерн орсн бііні.

Галина ХЕЙЧИЕВА

Билгліні халхарн ончрсн шўлгч





Билгліні халхарн ончрсн шўлгч

Видео