Тґрхірі чеељд орсн тґрскн келін дасый!
Хальмг келн-улсин нерті шўлгч Кґглтин Дава эвріннь шўлгтін хальмг келиг эклі ідл дўњцўлљ ґрглі. « Хальмг келін єолсн кўн, экін єолснла ідл», - гисмн. Тедў мет тґвлљ ирлцўллєн хара биш тоот болљана эсий? Экин кииєір дамљулад, эдлсн уургар шимўлід, чеељд тґрхірі орсн тґрскн келін дасшго, медшго, нег ўлў єолшго зґв нег чигн кўўнд уга гиљ би тоолљанав.
Хальмг келін ґргљўллєні тґр зґвір чинврті болљ одснь нуувч биш. Болв тер бийнь хальмг келін, эвріннь сойлан, ґвкнрин авъясан арднь орљ дасхх кўслтієір сурєуль-эрдмин кґдлічнр болн сойлын ўўлдічнр шунљ йовна.
Тґрскн кел делгрўллєні аєуд зуг нег єоллгч болчкад, эклц девсњ ик зуудан оньг тату болљ ўлдні. Хальмг келні эклц болн єоллгч девсњгнь - ґрк-бўл. Тегід чигн бичкдўдт хальмг кел дасхсн саамд хамгин тўрўнд эдні эк-эцкнрлі ниилљ хамдан кґдлх зґвтівидн.
Эдн бичкдўдин садт кґдлљіх хальмг келні багшнрин тўрўн нґкднр болна. Кичіл болєна тґрір урдаснь бичкдўдин эк-эцкнриг соньмсулад, гертін ґрвід зірм ўгмўд олзлад, эвріннь кўўкдтієін кўўндх саам бўрдіхлі, цааранднь дасхд гиигн болх.Ўлгўрнь, «Мини ґрк-бўл» гидг тґр авад хілій. Эк-эцк хоорндан, эс гиљ аав-ээљ хоорндан кўўндљ, кедў кўн ґрк-бўлд бііні, ямаран эрдмір кўн болєн кґдлні, кедў наста болна, гиљ зааљ медўлід, ціілєід келхлі, бичкдўд давтад, ґгсн сурврмудын хірўєинь олљ авх. Кўўндвр хооран тогтаєад, зааєад ўзўлхлі, шулуєар тодлљ авхмн болљана.
Дікід нег сін эв-арє олзлљ болљана – ахр шўлг чеељір даслєн.
Эрт эндр босла,
Эрк амтта ціієін
Ээљ ґрўн чанла.
Ўлгўрлід иим нег шўлг келљ, ээљ кезі босла, ээљ ю чанла, ээљин ці ямаран амтта гиєід дамљулљ ґвкнрин авъяс дасхљ, хальмг ціієин чинрин тускар чигн ціілєљ болљана.
Ґдгі цагт баахн хальмг дуучнрин дуд дала бііні. Кемр гертін тер дуудыг хамдан кўўкдтієін соњсад, зірмдін айсинь, ўгмўдинь сорулљ авад, давтад дуулхла, бас бичкдўд соньмсхмн болљана. Зуг тўрўлід хальмг келні чинринь тодлулљ медўлід, бичкдўдт эрк биш заах кергті. Ямаран чигн кўн тґрскн келін дасч, дурлљ, эњкрлљ бііх зґвті.
БОЛДРА Єірін Антонина,
21-ч бичкдўдин садын сурємљлач