Зґрмг кўўкн Утбалла

11-03-2021, 15:33 | Таңһчин зәңгс » Зіњг

Бичіч Елена Ган ўўдісн «Утбалла» гидг тўўкин єол дўрнь – хальмг кўўкн. Елена Андреевна олн дунд тоомсрта кўн бііљ. «Ірісід урднь тиим ик билгті, гўўнір ухалдг кўўкд кўн уга билі… Орс утх-зокъялд энўні ўўдіврмўднь омгта, бахмљта болна», – гиљ тер цагин шалєач Г.Белинский бичлі.

1838-ч љилд «Умшлєна дегтрин сањд» тўрўн болљ эн тўўк барлгдла. Тўўрвічнь – Зинаида Ржищева гиљ бичіті. Энтн Елена Андреевнан нуувчин нерн (псевдоним). Ржищева селініс хол биш эн тґрљ. Єундхас, эн бичіч 1842-ч љилд 28 настадан сіієін хіісмн.
Елена Ган уйн цагтан Іідрхнд эцкиннь ґрк-бўлд біілі. Эцкнь А.Фадеев – нерті кавказск ўўлдіч, нўўдг хальмг улсин теткіч (попечитель) билі. Тиигхд кўўкн хальмгудын біідл-љирєл, бііц болн авъяс-зањшалмуд ўзљ медљ авсмн. Эн «Утбалла» гидг тўўкдін тер цагиг тодлљ бичсмн.
Эндр бидн эн тўўкин тасрхас хальмг келнд орчулад, мана умшачнрин оньгт тусхаљанавидн.
«…Зірмдін нўўдг хальмг улсин бўўр ґргн Иљлўр ґґрддмн. Зуни цагт єол кґвієісн єарад, йоста тењгс болљ одна. Энўні дольган урєа модн заагур орљ, цаарандан гўўні. Мињєід керм усна деегўр дошсн болљ медгдні, ут шуургт (на мачте) ґлгіті олн зўсн тугмуд делсні. Єолын кґвід арєлачнрин уйдад дуулсн дуд соњсгдна. Генткн ўўлн тењгриг хаана, ик салькн кґдлні. Иљл єол догшн болна, харлна. Кґвід біісн элсиг хў салькн эргўлід, босхад, деегшін ґргні. Імтн инідті-наадта дууєан дуулдган уурна. Эдн іієід, чањєар хіікрні. Кесгнь тўњшід кевтні, зірмстнь энтн сўл імсхлєні і болна
Утбалла оєтрєу ду єархла, єал ціклхлі, хур орхла, эн серўн аєар киилід, икір байрлна. Минь одахн болсн Иљл єолын ик дольгана ўўмін бас энўнд таасгдна. Тер саамд кўўкн зуни бўтў теегіс зулљ єарад, тедниг дахад йовхар седні. Зуг серлті кўўкн бийін бірні. Эњкр Иљл єолнь усан шулуєар асххар седні. Энтн кўўні єазрт бірінд бііх ўр-иньгтін адєљ йовх кўўкн мет болна.
Утбалла эврі хальмг улсин шуугата нўўлєнд дасх зґвті біісмн. Энтн дањгин байрта болсн деерін зґвір іімшгті біідл-љирєл мґн. Генткн учрдг љисін кўўкнд таасгдна. Улусин ахлачин закврар хальмгуд біісн єазрасн кґндрні. Эдн хувц-хунран цуглулад, авдрмудтан дўрні. Бичкн кўўкдін шишлњ савд суулєна, терўг темін деер углљ тівні. Медітнр болн баєчуд мґрдін унад довтлна. Тедн довтлн йовљ, махлаєан деегшін хаяд, терўг аєарт хаєад наадна. Эс гиљ эдн шовудын ардас кґґлдні…».
Хальмгудын нўўљ біідг єазрур орс ахлачнр оддг бііљ. Эдн нойна єол ставкд ирдмн. Энўні тускар «Утбалла» гидг тўўкдін бас бичіті бііні. «…Зун шаху ишкі гермўдиг эргндін тґгрг мет тівсмн. Эн дуњєра дунд хурлмуд болн нойна ишкі гер бііні. Зірм тиим біірні ўўднь секіті билі, дотрнь єал шатљахнь болн хальмг медітнр єанз татљахнь ўзгдні. Утан ишкі герин орад бііх оњєрхаєар єарад бііні. Залус болн кўўкд улс герин мґрі деер баг-багар сууна. Зірмнь нег ишкі геріс талдан біірнўр йовљ йовна. Бичкдўд нам нўцкн, эдн нааран-цааран гўўні, эс гиљ нохаста наадад, ноєан деер кґлврні.
Болв нойна шатрин ґґр наадн болн шууган уга. Эгл улс тедниг тевчні. Улан хувцта болн тґгрг махлата гелњгўд арєул йовн бііљ кўр кўўндні…
Љирєл нойн дўўтієін ирсн улсиг бііриннь ґґр тосад, тедні єаринь чањєар атхад: «Менд! Менд!» – гиљ келід, теднд герт орх ўрвр кені. Орн-нутгин дотр-дундын кергўдин министерствин ўўлдіч, зерг Зерков орчулачин дґњгір баахн ўўрін нойнла таньлдулв. Дарунь эдн нойна ишкі герт орцхав.
Нойна ишкі гер зґвір ик, дотрнь эргндін ўнті кевсмўд ґлгіті. Пол деер намчта нірхн хату девскр делгљ. Герт улан ґњгті торєн кґшгір хааєата ик орн бііні. Орнас зўн бийд авдр деер бурхн-шўтін залгдљ. Тенд Бурхн Багшин зург ўзвидн. Бурхна ґмн зул тавлљ. Ґґрнь цецгўдлі цаєан мґњгн ааєс ўзгдні. Бурхн-шўтіні ґмн хот болн ундн чигн бііні. Эн ірўн ормд Дала ламин зург ґлгіті…
Љирєл нойн гиичнриг кўндті ормд суулєв, энтн орна ґргн давшур болв. Терўн деер ўнті кевс делгіті, килњ дермўд бііні. Нойн гиичнриг йґрієід, теднд итклтієін медўлв…Зерг Зерков моњєлмудын авъясмудыг медні, тегід эн герин эзнд бас бўлін ўгін келв. Тер кемд ишкі герт хойр хальмг орљ ирв. Эдн гиичнрт унд ґгв. Дікід эдн бурхн-шўтіні ґмн шињкін чансн хальмг ці тівв. Дарунь ишкі герин эркиг алхад єарад, ўўдні ард цацл цацв. Авъяс кўцісні хґґн модна уњгас чадмгар кесн ааєст ці кеєід, ширі деер тівв. Энтн ўсті, тоста, давста хальмг ці билі. Хальмг залу ґвдглід сууєад, тўрўлід эн ундыг ишкі герин эзн – нойнд, дарунь терўні дўўд болн гелњгўдт бірўлљ ґгв.
…Эгл улс серв. Хальмгуд зунын эклц темдглхір бііні. Залус ке-сііхн бўшмўдін ґмсв. Энтн тедні йирин хувцнас йилєрхш, ґргн шалвр, ик, ут кґк киилг, толєа деернь дґрвлљн шар махла, деерк ирмігўднь ноосар кеєіті, эс гиљ унєна гилгр арсар. Махласнь улан залата. Кўўкд улс ўсін шиврлгўдт дўрні. Залус болхла ўсін гиљгтін гўрні. Эдн зірмдін терўг хіічлні.
…Байрин наадн эклв. Залус болн кґвўд чигн эмнг мґрд бірљ авхар цалм хайв. Бичкдўд мґрні дел батар атхад, шовуд мет шулуєар мґр унцхав. Эмнг мґрд тедниг бийісн хайхар седні. Тедниг нааран-цааран эргўлід бііні. Мґрд бичкдўдиг шўдірн хазхар чигн седні. Болв кґвўд тедниг унад, тегш єазрар довтлв»...

Белдснь БОСХМЉИН Валентина

Видео