Бичкдўдт – сансрин тускар

22-04-2021, 15:24 | Таңһчин зәңгс » Сурєуль-эрдм

Одахн Хальмг Тањєчин Толєачин зірлгір Элстин болн райодын бичкдўдин садмудт йирин диг-дараєар кґдлх арє ґггдв. Болв эдн тўгдг геміс харлєна цуг керг-ўўлдвриг кўціх зґвті. Эн туст бидн «Бадм цецг» нерті 16-ч тойгта келн-улсин ДОУ-н єардач Эрднин Гилінлі кўўндвидн. «Бидн урднь чигн кґдлљ йовлавидн. Болв тер саамд зуг дежурн багмуд кўўкдиг авчала. Ода болхла цуг садмуд, школмуд мет, йирин диг-дараєар кґдлљіні. Цуг неквриг бидн кўціљінівидн, эк-эцкнрт чигн кґдлхд таалта болљана», – гиљ Гиляна Цябдировна тоолвран келв.

Келн-улсин ДОУ-д тґрскн кел даслєнд єол оньг ґггдні, шишлњ баг энд ўўлдљіні, бичкдўд чеељір шўлг келні, хальмг ду болн нань чигн тоот дасна. Болв балєсна цуг садмудт мет энд орн-нутгин тууљин єоллгч йовдлд нерідсн керг-ўўлдвр болна. Иигід љирн љил хооран 1961-ч љилин мґрн сарин 12-т «Восток» кермір делкід тўрўн болљ космонавт Юрий Гагарин сансрт ончта нислєін кев. Цуг делкід эн йовдлыг темдглв. «Бадм цецг» ДОУ-н бичкдўд сансрт нерідсн зургуд, видеофильм хілієід, хґґннь эн тґрір зургуд зурв, дегтр умшв, керм тосхад наадв.
Кермс тосхдг, спутникиг сансрур нисўлсн алдр номтнр-конструктормуд, инженермўдин тускар эдн кесг тоот медљ авв. «Сансрин тускар бичкдўдт келљ ґгнівидн» гидг мультфильм кґвўд-кўўкдт икір таасгдв. Космонавт болхар цугтан седв, тегід наадар дамљад, цугтан сансрт нисљ єарв. Дікід бичкдўд космонавтикин аллейин тґлі зургуд зурх даалєвран кўців гиљ садын єардач келљ ґгв.
Ах багмудын кўўкд-кґвўд орчлњгин аєуєар виртуальн зуульчллє кев. Сансрт нерідсн кесг тіілврті туульсин учр-утхинь медљ авад дигті хірўєін ґгв. Дунд багмудын кўўкд-кґвўд Юрий Гагарині болн Алексей Леоновин тускар кесг соньн тоот медљ авв. Тер мет М. Познанская бичсн «Белка и Стрелка», дегтрин тасрха эднд икір таасгдв гиљ Гиляна Цябдировна темдглв. Эк-эцкнртін чигн бичкдўд тер соньн наадна тускар ДОУ-д дассн шўлгўдін келљ ґгв.
– Мана бичкдўд келн-улсин садт тґрскн келін, кесг соньн тоотан медљ авна. Тегід мана «Бадм цецг» сад шиніс кґдлмшін йирин таалд эклсн йовдл маднд ик байрта болн туста юмн болљана. Садт кергін меддг мергљлтнр кґдлљіні, эднд бидн кўцімљ дурдљанавидн,- гиљ эк-эцкнр тоолвран келні.
Ода келн-улсин сад кґдлмшін шиніс эклсні хґґн хальмг келнд, сойлд нерідсн керг-ўўлдврмўд улм икір бўрдігдх, бичкдўдт тґрскн кел дасхлєна кґдлмш энд ґргнір кўцігдљіх тоот эк-эцкнрт икір таасгдљана, тиигљ бичкнісн авн тґрскнч сурємљ авчах кґвўд-кўўкд иргчдін йоста иргнмўд болљ ґсх, эвріннь ўрдтін чигн чик сурємљ ґгхнь лавта.
Тиим кевір садмудын кґдлмшиг шиніс бўрдісні тоот бичкдўдин цагинь дигті-даратаєар зураллєнд, теднд чик сурємљ ґглєнд ик нилчін кўргід бііх. Нег ўлў ода тањєчин єардвр, сурєуль-эрдмин болн номин министерств, олна бўрдіцс тґрскн кел дасхлєнд єол оньган ґгчіні. Тґрскн келін даслєна љисін баєчуд дунд бас ґсід ґргљід йовна.
Тиим таалд ДОУ-ст кґдлмшиг ґргљўллєн ик чинр зўўљіні. Тґрскн келін кезі чигн дасљ болљана, болв хамгин тўргір болн амрар терўг бичкндін дасљ авна, аавнр-ээљнр тер кергт нґкд болх зґвті. Зуг ода кесг ґрк-бўлмўдт эк-эцкнр келін медхш, тегід аав-ээљин ормд садын сурємљлач, хальмг келні багш тусан кўргцхіні, тегід кергін даавртаєар болн сін чинртієір кўціхір шунна.

ЉААХАН Бадм

Видео