Хог-бог хуралєна тґр яєљ хаєлгдхмб?

05-08-2021, 12:50 | Таңһчин зәңгс » Зіњг

Эндр балєсн болєнд болн селін єазрт хог-бог уга келєні тґрт єол оньган ґгні. Тернь медгдљіні. Альд болв чигн кевтсн хог-бог уульнцин, талвњгин біідлд харшлна, селіг эс гиљ балєсиг бузрдална. Элстд болн селідт хог-боган хайдг йовдл олн, эн туст імтн эврін єазран бузрдадг му йовдлан медх зґвті, дікід болхла селіні эс гиљ балєсна йосн хог-бог хуралєна єазриг йилєљ авх зґвті.
Эн тґрмўдиг регионмудт біітхі Ірісін залврин кемљінд чигн єол оньгтан авна. Яєад гихлі энтн мана біідл-љирєлиг дигті-даратаєар бўрділєні, селіні болн балєсна біідлиг цуг орн-нутгар цеврллєні болн сііхрўллєні, кўн біідг єазриг цевр-цер таалд хадєллєна хурц тґр болљана. Ик бўрдіцс єарєдг хорта ўлдл імтні эрўл-мендд харшлтан кўргні, эргндк біідлиг чигн бузрдана.
Одахн Ірісін Президент Владимир Путині єардврт стратегическ делгрлтин болн келн-улсин кесг тґсвір біідг Хўўвин сўўр болв. Терўнд орн-нутгин залврин ахлач болн тўўні дарукс, министрмўд экономикин болн социальн салврин халхар юн кегдљіхин тускар тооцаєан ґгв. Тер тоод экологин болн хог-богас єазриг цеврллєні тускар кўўндвр єарв. Імтн эн тґрір тоолвран келљ некврін тівљіні гиљ келв.
Хог-бог, бўрдіцсин ўлдл уга келєні кергт оньган ґгх кергті гиљ орлцачнр темдглв. Хамгин тўрўнд хог-богин болн олн зўсн ўлдлин кемљіг болн терўг хадєлдг єазриг баєрулх кергті. Олн зўсн хог-богиг онц кевір цуглулх кергті. Дікід эргндк біідлиг бузрдадг бўрдіц эс гиљ компань тер єаруєан эврін дањцах зґвті.
Тер мет бўрдіцсин ўлдлиг эд-бод болн уга келєні ґдгі цага кергсл кергті. Дікід болхла тер ўлдлиг эд-бод кеєід хойрдад олзллєиг кўціх кергті.
Тиим керг-ўўлдвр «Экология» гидг келн-улсин тґсвин кемљінд болн тер мет «Хату коммунальн ўлдлиг хамцу кевір эд-бод келєн» гидг федеральн тґсвин йовудт кўцігдні.
ТКО-г эд-бод келєні шин бўрдіцд Ірісін 82 субъект орсн бііні, тер тоод мана Хальмг Тањєч бас, Ірісієір регионмудын 174 оператор кґдлљіні. Тиим коммунальн туслмљиг кўрглєні кемљін 94 процентд кўрв. Регионмудын оператормуд кґдлмшін яєљ кўціљіхин туст тасрхан угаєар бўрткх кергті, гиљ Ірісін правительствин гешўд темдглв.
Иигід, сар болєн регионмудын оператормудас болн субъектсин йосна органмудас зіњг орулљ авлєна таалд оператормудын кґдлмш ўнлєні болн тедні финансин біідл шинљллєні систем тогтагдсн бііні. Тиигљ коммунальн хату ўлдл тасрхан угаєар авч єарлєна туслмљиг цуг регионмудт, тер тоод Хальмг Тањєчд, сін чинртієір кўціљіні. Эн љил Ірісін правительствин онц бўртклєнд Саха (Якутин), Дагестана болн Ингушетин, Алтайск крайин, Вологодск болн Магаданск мўљсин региональн оператормуд бііні.
Эндр ўлдлиг бііршлўллєні, эд-бод келєні болн уга келєні цуг йовуд орн-нутгин залврин бўртклєнд бііні. Эн туст Интернет олзлгдна. Ут турштан эдні тоод хойр мињєн объект орљана. Эдн кесг сай тонн ўлдлиг эд-бод кені эс гиљ уга кені. Сўл єурвн љилд 100 шаху тиим тоот тосхгдв, тер кергт кесг љува арслњ єарєгдв.
Регионмуд, тер тоод Хальмг Тањєч, бас ода бііх шишлњ савин талвњгиг шин кергслір тетклєні эс гиљ шин талвњ тосхлєна кґдлмш кўціљіні. Мана тањєчд хог-богиг тал-талднь цуглуллєна кґдлмшиг ґргљўлх кергті. Орн-нутгт тиим туслмљар 25 процент імтн теткгдв, тернь бає болљахнь медгдљіні. 2024-ч љил кўртл орн-нутгар 753 тиим шишлњ сав хулдљ авгдх. Эн љил субъектсин тґлі эн кергт нег љува арслњ єарєгдв.
Ўлдлиг эд-бод келєні хўврлтсиг тґгсіхин тґлі цуг регионмуд ода деерін белн болад уга. 2024-ч љил кўртл тер кґдлмшиг бўклднь кўціх зґвті регионмуд йилєљ авгдх, талдан регионмудт дґњ кўргхмн. Регионмуд-нўўрлічнрин тоод 13 субъект орљана, тер тоод Москван, Нижегородск, Тюменск, Шартун, Мурманск, Тульск, Курск, Іідрхні, Калининградск, Сахалинск, Пензенск, Ярославльск мўљс болн Ханты-Мансийск автономн округ орв.
Љил болєн орн-нутгт 60 сай тонн коммунальн хог-бог болн промышленностин ніімн љува шаху тонн ўлдл цуглрна. Болв тер тоот кўцц эд-бод кегдхш, хірў экономикд орулгдхш.
Мана тањєчд тиим кемљіні хог-бог уга, тер бийнь бііх ўлдлиг эд-бод кехин эс гиљ энўг уга кехин тґлі таал тогтах кергті. Ґдгі цага кергсл хулдљ авх кергті, тернь ўнті болна, эс гиљ тиим кґдлмшиг кўн кехір седхш. Кесг бўрдіцс фермермўд, ўксн малан эн-тенд хайна, тўўніс кґлті іімшгті йовдл учрна.
Элстд олн давхр гермўдин шидр амрлєна ґдрмўдин хґґн дала хог-бог хурна, терўг цаглань хурах кергті, болв імтн коммунальн туслмљин мґњгін цаглань ґгхш, тегід цеврллєні кґдлмш кўцідг кґдлічнр љалв угаєар ўлдні.Тўўніс кґлті хог-бог чигн кесг ґдртін герин эргндк аєуг бузрдаєад цуглрна.

ЉААХАН Бадм

Видео