Илизаровин клиникд кґдллі

28-02-2019, 12:21 | Таңһчин зәңгс » Күн болн җирһл

Курган балєсн мана орн-нутгт біітхі, цуг нарт-делкід ортопедийин болн травматологийин Цутхлњ гиљ тоолгдна. Ик холд нернь єарсн номт болн эмч Гавриил Илизаровин єардврт ўўлдљ йовсн клиникд Советск Союзин болн єазадын орн-нутгудын булњ болєнас гемті улс ирљ эмнлє авч йовсмн. Эндр чигн клиникин специалистнр академик Илизаровин эв-арєс ґргір олзлљ шалтгта болн мґч тату улст ґґдін чинрті медицинск дґњ кўргљ кўцімљтієір ўўлдљіні. Эн медицинск Цутхлњд мана тањєчас імтн бас эмнлє авна. 80-90-ч љилмўдт эн клиникд мана єазра кўн Таисия Лукьяновна Надвидова функциональн шинљллтин іњгин заведующ болљ кґдлљ йовсмн. Хґр шаху љилдін энд кґдлсн эмч Хальмг Тањєчин імтнд дґњ-тусан кўргљ, профессор Илизаровин єарт тусхд нилчін кўргсмн. Эндр Таисия Лукьяновна ачта амрлєндан бііні, нидн 80 љилин ончта ґґнін темдглсмн.
Арвн доладгч ўрн
Басановихні ґрк-бўл дііні ґмн Ростовск областин Мечетинск кўўтрт билі. Герин эзн Лука Иванович хазгудын полкд церглљ йовла, гражданск дііні цагт эн шав авад, ґрк-бўлтієін тўрўлід Тўрг орв, тендіс талдан єазадын орн-нутгудт нўўсмн. Александра Манцыновна Мечетинск кўўтрин одмна кўўкн біісмн. Гражданск дііні цагт эк-эцкнь тґрскн єазрасн салад, єазадын орн-нутгудт йовсна тускар эдні ґрк-бўлд дала келдго билі. Кўўні єазрт эдн удан біісн уга, гертнь кґгшн эцк болн гемті эгчнь ўлдсн билі, тегід тедндін зовад эдн хірљ ирсмн. Зуг 30-ч љилмўдт эдні ґрк-бўл цааљла харєшгоєар Ростовск областин єазрар нўўљ нег ормдан удан бііхісн іідг біісмн. Тиигід эдн нўўєід бііљ Хальмг єазрт тусад, Ик Дґрвді іімгі Башанта, Яшлт болн Эсто-Алтай селідт біів.
Эдні ґрк-бўл ґнр-ґсклњ билі. Отхн Тася кўўкн арвн доладгч ўрн билі, зуг тедніснь тавнь імд ўлдв. Бичкндін Тася талдан кўўкдиг дахад, єарудас тарвс зґґєід, нойн Гахаевин суулєсн садас зер-земш цуглулад ґрк-бўлдін тељіл олљ авдг билі. Тер цаг кўнд болв чигн сііхн бичкндк цаг билі гиљ Таисия Лукьяновна тодлна. 1943 љилин декабрь сард генткн хальмг улсиг цааљла харєулад тґрскн єазраснь нўўлєхір салдсмуд ирхлі, энўні хґвті љирєл тґгсв. Ик машинд хальмгудыг ачад, хол єазрур авч єархла тавта бичкн кўўкн гемті єаєань гертін ўлдсиг медід, гер талан гўўв. Терўг ўзсн салдс бууєан єарєад гўўљ йовсн кўўкиг хаєад алхар шиидні, зуг Тася генткн бўдрід унна. «Адєад гўўљ йовад унад, імд ўлдвч», - гиљ экнь тер єашута ґдриг тодлљ кўўкндін келдг біісмн.
Басановихн Красноярск крайин Рыбинск района Заозерн балєснд тўрўлід тусв. Хґґннь эдниг Бородинск зерносовхозин 2-ч іњгд нўўлєні. Тенд Тася школд орв, 7-ч классан эн Рыбное селінд тґгсів. Арвн хойр дуунад біісн селініс бичкдўд амрлєна ґдрмўдт герўрн хірдг біісмн. Дулан цагт йовєар эс гиљ велосипедір, ўвлин кемд болхла лыжар йовдмн.
1956 љилд Таисия Басанова Рыбинск медучилищд орв. Дигті љилдін сурсна хґґн хальмг улст тґрскн єазрурн хірх зґв ґгв. Тиигід 1957 љилд эдні ґрк-бўл Элстўр йовхла, Тася тўрўн болљ нааран ирв. Зуни амрлєна кем тґгсхлі, кўўкн сурєулян тґгсіхір хірў Сиврўр одв.
Эмч болхар шиидлі
1959 љилд Хальмг Тањєчин эрўл-менд харлєна министерствин дуудврар баахн специалист Т.Басанова Элстўр ирід, Бургуста селінд фельдшерск пунктд кґдлдг болв. Тенд кґдлљісн цагтан эн эмчин эрдм дасх кўсл тівід, 1961 љилд Аєш балєснд мединститутд орв. Тер цагт Таисия Виктор Бондаренкола харєад, хірд єарсн билі. Виктор селіні эдл-ахун институтын оютн билі, тегід бає наста ґрк-бўл бийін тељіхин тґлі кґдлдг біісмн.
- Би сурєуль сурчаєад Аєш балєсна больницд кґдлдг билів, Виктор болхла асхнднь вагонас аца зґґєід мґњг олдмн. Зуни амрлєндан єархларн эн тірі хуралєнд комбайнер болљ кґдлдг билі. Виктор ґнр-ґсклњ ґрк-бўлд ґссмн, эн йисн ўрніс ууєн билі, мини кґгшн эк-эцк бас маднд дґњ болхд арє уга біісмн. Бає наста болад, бидн муурдган медлго сурєулян сіінір сурад, бийін дааєад йовлавидн,- гиљ Таисия Лукьяновна тодлна.
Сурєулян тґгсіљіхлінь генткн Надя эгчнь кўндір гемтв, тегід Тася терўгін хіліхір цаг зуур амрлє авад, Элстўр хірљ ирв. Зуг эгчнь гемин уршгар сіієін хіієід, кўўкдін ґнчрўлв. Тиигхлі Тася ґдрин дуусн ўўлддг бичкдўдин садт хойр зееєін болн Алла кўўкін орулад, тенд бийнь заведующар кґдлдг болв. Ґрк-бўлин шиидврір ґнчн зеенриг талдан эгчнь асрлєнд авад, Таяг сурєульднь йовулв. Фельдшерин эрдмтієинь болн Аєшин больницд кґдлід дамшлт хоршаљ авсинь учртан авад, энўг 6-ч курст орулв. Сўл курст сурчаєад Т.Басанова Аєшин эмнлєні учрежденьст функциональн шинљллт кўцілєні эв-арєсар соньмсљ, терўні халхар мергљлт ґґдлўлв. Тер учрар эн Элстд садв геміс хґрлєні тањєчин диспансерт (РПТД) кўч-кґлсні хаалєан эклхлінь шишлњ специализац угаєар функциональн шинљллт кўцілєні халхар кґдлх зґв ґгв.
1968 љилд эн Казань балєснд мергљлт ґґдлўлід, медрлін гўўдўлв. Тер цагт диспансерт хирургическ іњг секгдв, оошкд месллє кедг болв, тегід гўн шинљллт кех кергті біісмн. Казаньд мединститутд хоршаљ авсн шин медрл, ґдгі цага эв-арєс эн кґдлмштін ґргір олзлдг болв. РПТД-д єурвн љилдін кґдлсні хґґн Таисия Лукьяновна Москвад 2-ч мединститутд ординатурт орад, анестезиологийин болн реанимацин халхар мергљлтін ґґдлўлдг болв. Тенд медицинск номин доктор профессор В.Гологорскийин болн садв гемин НИИ-н реанимацин заведующ медицинск номин доктор И.Савоничеван єардврт кандидатын цол харсхар материалмуд цуглулв.
- Ирина Павловна цаєан седклті сін кўн билі, бидн ґґрхн ўўрлдг болвидн. Тер цагт би Викторла салад, єанцарн кўўкін асрљалав. Эн нанд сўв-селвгірн, бўлін ўгірн урмд ґгч, килмљін тусхадг билі. Кґдлмшин халхар эн дамшлтарн хувалцљ, кандидатск кґдлмшиг белдхд ик гидгір дґњгін кўргсмн. Эн кўўкд кўўні селвгір би баахн цагтан таньљ йовсн И.Надвидовд хірд єарад, кґвў єарєв. Харм тґрхд, кґвўм шалтгта тґрљ єарв, тегід энўнд ґґдін чинрті эмнлєн кергті болв. Кандидатск кґдлмшин тґлі материал цуглулљ Цутхлњ медицинск библиотекд кґдлљіхдм нанд профессор Г.Илизаровин статья харєв. Тер статья умшсна хґґн кґвўєін нерті профессорт ўзўлхір шиидлів. Тегід Москваєур тер ирхлі, мини єардач профессор В.Гологорский Г.Илизаровиг сурад, мини кґвўг хіліхин тускар ўгцв. Кґвўні эрўл-мендиг шинљлсні хґґн 5-6 настаднь эмнлє эклх кергті гив. Тер цагас авн би номин шинљллтин кґдлмшін хооран сааєад, кґвўніннь гемин тускар Цутхлњ библиотекд материал хііљ соньмсдг болв,- гиљ Таисия Лукьяновна келні.
Нерті профессорин єардврт
Илизаровин клиникд эмнлєнд тусхин тґлі кесг љилдін чеерўдін кўліх кергті біісмн. Болв эдн ицлін геелго, кґвўєін эдгіљ авх саната билі. 1978 љилд Таисия Лукьяновна профессор Г.Илизаровла урдаснь телефоєар кўўндід, клиникд ирљ эмнлє авхин тускар ўгцід, Курган балєснур єарч йовна. Эмнлє кесгтін авх кергті біісмн, тегід Т.Надвидовад тенд анестезиологар цаг зуур кґдлх зґв ґгні. Тиигід ніімн сардан тенд кґдлсні хґґн кґвўнднь цааранднь кесгтін эмнлє кергтієинь медід, Таисия Лукьяновна клиникд ўлдхір шиидні. Удан боллго эн функциональн шинљллтин іњгин заведующ болв.
1983 љилд шин корпус эдлврт орулгдхла, клиникд біісн диагностическ аппаратур функциональн шинљллтин іњгд ґггдв. Іњг тер цагас авн функциональн шинљллтсин болн нейрофизиологин лабораториймудын номин ул болв. Эн іњг ґдгі цага йилєін сін оборудованяр теткгдсмн, тегід энд эмнлє авчах улсин гўн шинљллт кедг билі.
Т.Надвидован тодлврар, энўні єардљасн іњгд гемті улсиг месллєні ґмн болн хґґннь шинљлљ, эмнлєн туста болсн угаєинь илдкљ авдг билі. «Мини єардљасн іњгин специалистнр эмнлє авчах улсиг цуєараєинь хілієід, эрўл-мендин біідлинь шинљлсні хґґн аштнь номин шинљллт белддг біісмн. Советск Союзин республик болєнас біітхі, єазадын орн-нутгудас імтн ирдг біісмн, тегід кўціх кґдлмш дала билі»,- гиљ Таисия Лукьяновна тодлна.
Хальмг Тањєчас імтн бас Илизаровин клиникд ирдг біісмн. Тенд хальмг кўўкд кўн кґдлљіхиг медід, клиникд эмнлє авхд дґњ-тусан кўргхд эдн сурдг билі. Тиигчкід, месллє кехин ґмн цуєар энўні єардљасн іњгд ирљ шинљллт кех зґвті біісмн, тегід Таисия Лукьяновна цугтаднь килмљін тусхасмн. Зірм улс клиникд орхиннь ґмн эдні герт хойр-єурвн ґдртін хонад гиичлдг билі.
- Эдн мана тґрскн єазрас ирсн улс гиєід бидн байрлад, ґґрхн элгн-садан кевті тосдг билівидн. Мана ґрк-бўл єурвн хората сарул патьрта билі, тегід цугтан манад гертін бііснлі ідл біідмн. Клиникд эмнлє авхин тґлі чеерўдт хойр-єурвн љилдін зогсх кергті билі, тегід дарунь эмнлє авхд нег єазра улст дґњгін кўргдг билів. Мана тањєчас хальмг, орс, даргин, чечен улс ирдг билі, кўн болєнд оньган тусхалав. Хґрн єурвн љилдін би Илизаровин клиникд кґдллів, тегід эн љилмўдин эргцд кедў кўн энд эмнлє авсиг тоолхд берк. Мана клиникд эмнлєн ґњгір кегддг билі. Профессор Гаврил Абрамович Илизаров чадмг кевір клиникиг єардљ, ўўдіљ єарсн эв-арєар гемті улсиг эмндг біісмн, цуєар эмір ґњгір теткгддг билі. Бийнь профессор ґдр-сґ уга кґдлдмн, амрлєна ґдрмўдт чигн гемті улсиг хілідмн. Эндр кўртл энўні эв-арєс ґргір олзлгдљ йовна, - гиљ Таисия Лукьяновна келні.
Хґр шаху љилдін Илизаровин клиникд кґдлсні хґґн Т.Надвидова Москва балєснд гемті-шалтгта улсин шинљллтин федеральн Цутхлњд кґдлв. 2011 љилд гемин уршгар эн ачта амрлєнд єарад, эндр Иван залутаєан Алла кўўкніннь болн Джагрун кґвўніннь, зеенриннь болн зеенчнриннь кишгт багтљ љирєљіні.

Наталья ДАВАЕВА

Зургт: Г.Илизаровин клиникин функциональн шинљллтин іњгин эмчнр. 1985 љил

Видео