Дууч шар хґґчин нернь бґкшго

20-04-2019, 10:44 | Таңһчин зәңгс » Сойл

Медірсн наста бийнь Эрнљіні Константин шулун-дулун біісинь бидн тодлнавидн. Элстин уульнцар эн бичіч адєм угаєар йовљ йовхинь ўзхд ховр йовдл біісмн.
Таньл кў ўзхлірн маасхлзад инієід, мендинь медід, серглњ йовдгнь йирин билі. Ода чигн зірмдін Горькийин нерті эс гиљ Ленині нерті уульнцар йовхларн Константин Эрендженович мадна ґмніс тўргн ишкљ єарч ирх біідл єарна. Тернь орта. Базр орхар єарчкад, эн кўн зууран редакцд, эс гиљ телеўзлд орљ ирід, шин зіњг медљ авад, імтнлі мендлід, єарад йовљ оддгинь маднд даслт болсн билі. Нег дікљ хаврин сарла бичічлі Ленині бумбин ґґр харєад, зурган цокулсн йовдл мартгдхш.
Цаєан седклті болн імтнлі ээлті Эрнљіні Константин Хальмг улсин бичіч, олн мґрін лауреат болљахарн імтніс деерлкхір седдмн биш. Ямаран чигн тґрір терўнлі кўўндљ, селвгинь соњсљ болхмн билі. Тегід энўг цугтан ик-бичкн уга кўндлдг билі. Дањгин ґґрнь імтн цуглрсн, шуугљ инілдсн біідмн. Љирєлд, ґґрнь біісн улст дурта кўн эн билі.
Кезі эн шўлгўдін бичдг болхмби? - гиљ сандг билів. Ширін ард уха туњєаљ сууснь хая ўздг билів. «Дууч шар хґґч» гидг тўўк, шўлгўдин тавн хурањєу, «Єалан хадєл» гидг роман, «Цецн булг» гидг дегтр болн нань чигн олн тоотыг бичљ эн маднд ўлдів.
«Эрнљіні Константиниг ўзх болєнд хамгин тўрўнд «Дууч шар хґґч» гидг тўрўн тўўкнь мини сананд ордг билі,- гиљ Инљин Лиљ бичічин тускар бичсинь тодлгдна. - Константинлі таньлдхасн урд би тер тўўкинь умшлав. Эн тўўкд келгдсн, ўзўлгдсн тоот нанд йир таасгдла». Шин цагин эклцд хальмг улс, хґґчнр болн ўкрчнр, ялчнр болн даљрачнр ямр біідлд біісинь, хальмг хотна нір, наадн, хўрм, дуучнр, биичнр, домбрин љињнлєн болн домбрчнр іврті иткмљтієір тўўкдін бичіч ўзўлсинь Инљин Лиљ таасљ келдг бііснь тодлгдна.
Тиигід бийиннь бає цаган ўзўлсн тўўкірн імтнд таасгдљ, Эрнљіні Константин литературт орсмн. Бає цагтан хґґч болљ кґдлљ йовсн энўні єазр - Овата єол. Шорвин болн Манцин Кецин хоорндк теегин Бає Чонса нутгин Овата хотнд 1912 љилин мґрн сарин 10-д эгл улсин бўлд кґвўн тґрсмн. Хґґннь тер нерті шўлгч болљ, єазран туурулх гиљ кўн санљасн уга болх. Љирєлднь басл ик зовлњ ўзгдх гисн ухан кенд чигн орсн уга болх. Болв цаг селгіті гиєід, шин цаг ирід, ялч болљ баячудт заргдљ йовсн кґвўн кесг кўнд тоотыг дааљ єарад, дадмг кўн болљ ґсв. Бає цагтан ўзсн зовлњгин тускар, тер цагин біідлин тускар бичсн «Дууч шар хґґч» гидг тўўкнь латин ўзгір барлгдљ 1934 љилд єарсмн.
Тер љилд бає наста тўўрвічд ик љивр ґгсн Цугсоюзн бичічнрин тўрўн сьездд орлцх хґв энўнд учрсмн. Бичічин билгнь љил ирвіс кўч авад, кґгнь орљ љињнід біів. Дііні ґмн Эрнљіні Константині шўлгўдиг баєчуд дурлљ умшдг, дасдг біісмн. Дууєинь чигн дурлљ дуулљ йовсмн. «Цаєанд - Костяс» гидг шўлгірнь ду єарєад, терўг тањєчин олимпиадт Бає Дґрвді баєчуд дуулснь басл ґргмљті йовдл болсмн. Імтн дунд нернь пард гиљ тарад, амлгдљ йовсн, билгнь урмд авч делгрід, ўўдіврмўдин кґгнь чањєрљ кўњкнљісн цаг.
Элстин уласдын туск поэминь умшх болєндан ода университетин герин ґмн урєљах уласдын ґґгўр йовхларн, тиим нег модна кґрснд «Цаєанд - Костяс» гиєід зорљ бичсн ўгмўднь тодлгдна. Бає цагин дурна герл єарсн болљ кўн сергні, ґдрин шууган мартгдна.
Хар гґрір цааљлгдсн цагиг, зовлњта олн љилин туршарт ўзсн тоотас зірминь Эрнљіні Константин эвріннь сўл ўўдіврмўдт орулсн билі. Иигід тедн дундас «Мини уласн» («Мой старый тополь») гидг поэмнь ончта орм эзлљіні. Терўнд билгті кевір бичгдсн єашута кўчр бадгуд кўн болєна седклиг кґндіні.
Сўл љилмўдт єарсн зокъялмудас «Цецн булг» яєљ бичгдсинь, яєљ терўг дахулсн зургуд белдгдсинь бидн журналистнр тодлнавидн. Ода йир ховр болсн бичкн дегтрт хальмг улсин амн ўгин зґґріс, урн єарин эрдміс, авъясмудас болн зањшалмудас кесгинь тодлулљ, Константин Эрендженович маднд зґґр болєљ ўлдів. Бамб цецгўд теегт єарсн, цевр аєарта апрель - мґрн сард дууч шар хґґч Эрнљіні Константиниг бидн тодлнавидн.

Галина ХЕЙЧИЕВА

Видео