Хойр иньг нииті болхла

30-04-2019, 11:04 | Таңһчин зәңгс » Күн болн җирһл

Элст балєснд біідг Иван Санджиевич болн Екатерина Дорджиевна Убушиевихн Хальмг Тањєчин эрўл-менд харлєна делгрлтд ик тівцін орулсн улс.
Герин эзн мана тањєчд залу улс дундас тўрўн провизор болсмн, СССР-ин болн КАССР-ин эрўл-менд харлєна йилєін сін кґдлічин ґґдін нер зўўні. Екатерина Дорджиевна болхла олн љилдін Кґтчнрі района больницд, Элст балєсна поликлиникд болн тањєчин эрўл-менд харлєна министерствд кґдлсмн. Эн хаврар медітнр 80 љилин ґґнін темдглв, єурвн љил давад, эдн хамдан тівн љилдін бііхин ґґнд кўрхмн.
И.Убушиев уњг-тохмарн Ик Чонса іімгі кўн болна, болв Ик Буурла района Кґвўд селінд тґрљ єарсмн. Хальмг улсиг хар гґрір тууврла харєулад Сиврўр йовулхла, эдні ґрк-бўл Кґвўд селініс нўўлєгдсмн. Эдн Омск областин Полтавск районд туссмн. 1956 љилд экнь ґњгрхлі, кґвўн эцкиннь хіліврт ўлдв. Эцкнь, Санљ Убушиевич, олна мал хірўлдг біісмн. Єањ халунд болну, шуурчах шуурєнд болну, эн кеер малын ард йовдг біісні ашт хойр кґлнь зовадг болв. Тґрскн єазрурн хірљ ирсні дару эцкнь больницд тусв. 10-ч класст сурчасн Иван аптекіс эцкдін кергті эм хулдљ авдг билі. Аптекин кґдлічнр эмчин заасн эмиг бийснь кедг біісмн. Аптекд орљ ирхлірн эн энд кґдлљіх улсар бахмљ кељ, цевр-цер біідлд дуран ґгч, бас эм кедг эрдмті болхар шиидв. Тегід сурєулян тґгсісні дару Пятигорск балєсна фармацевтическ институтд орв.
- 1963 љилд би сурєулян тґгсієід, Элстин цутхлњ аптекд кўч-кґлсні хаалєан эклсн билів. Аптечн заллтын директор Галина Цебековна Джиджикова болн 1-ч тойгта аптекин фармацевт Лидия Пюрвеевна Бембеева нанд кўч-кґлсні хаалєан эклхдм дґњ-тусан кўргљ, дамшлтарн хувалцљ, тґлљід сін специалист болхдм нилчін кўргсмн. Балєснд 20-ч тойгта шин аптек секгдхлі, намаг терўні єардачд тівв. Тенд кергті эм бийсмдн кедг билівидн. Кґдлмштін дааврта болдг тґлідм намаг 1974 љилд Цутхлњ аптечн складын єардачин ўўлд батлв. Бидн тањєчин эмнлєні учрежденьсиг болн цуг аптексиг эмір теткдг билівидн. 1979 љиліс авн 2000 љил кўртл балєсна 35-ч тойгта аптек єардлав. Ут тоодан дґчн хойр љилдін би аптечн заллтд кґдлід, ачта амрлєнд єарлав,- гиљ Иван Санджиевич келні.
Тер љилмўдт эмиг эрк биш эмчин рецептар хулддг біісмн, зірм эмиг аптекд фармацевт гемті кўўнд кедг билі. Дікід эмин чинриг шишлњ лабораторь шинљлдг біісиг Иван Санджиевич тодлна. Эндр ґдр чигн энўнлі імтн харєхларн кесг љил хооран терўнд эс гиљ ґґрхн-элгн-саднднь кергті эм дарунь кељ, дґњ болсиг тодлљ ханлтан ґргні.
Екатерина Дорджиевна бас йир номєн, єольшг, сііхн седклті медіт болна. Эн хойр кўн нег-негін тўрўн хіліціс медні гиљ келљ болхмн. «Та яєљ таньлдвт?»- гиљ сурхла, герин эзн бає цаган тодлв. Нег дікљ Иван Убушиев санаторьт амрчаєад, Приозерн (ода Кґтчнрі) районас ирсн баахн залу кўўнлі таньлдв. Тер района больницд кґдлљіх сііхн Катя кўўкні тускар келід, эрк биш таньлд гисн селвг ґгв. Тиигід амрлєнас хірљ ирсні даруєан Иван Катя кўўкиг хіієід Кґтчнр орв.
Тер цагт Екатерина Буринова района больницд ах медсестра болљ кґдлљісн билі. Нальчик балєснд медучилищ тґгсісні дару эн Приозерн района Чкаловский селіні больницд болн Сараха селіні фельдшерск пунктд кґдлсмн. Кґдлмштін дааврта, чањє некврті болдг тґлідін Екатерина Дорджиевна райсоветин депутатд суњєгдљ, олна біідл-љирєлд шунмєаєар орлцдг біісмн. Хґґннь Е.Убушиева Элст балєсна поликлиникд ах медсестра болн статистикин эмч болљ кґдлв. Кґдлн бііљ эн КГУ-д биофак болн Ставропольд мединститут тґгсів. Хамдан кґдлљіх ўўрмўд дунд кўндллє олад, Екатерина Санджиевна тањєчин дунд медицинск кґдлічнрин олна совет єардљ йовла.
Кґдлмштін дааврта, ўнн-чик седклті улс болсн деерін Иван Санджиевич болн Екатерина Дорджиевна Убушиевихн эњкр эк-эцк хойр болна. Эдн Надежда кўўкндін чик сурємљ ґгв. Эндр медітнр хойр зе кўўкніннь кишгт багтљ, тедніннь кўцімљд байрлна. Кўўкнь ґрк-бўлірн Франц орн-нутгин Париж балєснас хол биш бііні. Айса болн Маша зе кўўкднь аав-ээљдін љил болєн ирљ энд амрхдан дурта. Медітнр чигн тедндін гиичлљ одна, єазадын орн-нутгт єііхмљті єазр хілієід, цаган сергмљтієір давулна.

Наталья ДАВАЕВА
Авторин цоксн зург