Єаєа Ноєана ач-тус мартгдшго

04-06-2019, 09:15 | Таңһчин зәңгс » Бурхн-шаҗна төрәр

Июнь сарин 2-т Ик Буурла Хомутников селінд ончта болн тууљлгч чинрті керг-ўўлдвр болв. Эн ґдр селінд Ноєан Корнусовна Бочкаевад (єаєа Ноєанд) нерідгдсн бурхн - шаљна комплекс ірвслгдљ байрин біідлд секгдв. Ноєан Діркин мґргўлин сўмиг эргўлід босхгдсн долан бодь суврєн, Цаєан аавин кґші болн зулын ґргі эн комплекс тогтана. Бурхн-шаљна керг-ўўлдврт Ірісід, Моњєлд болн СНГ-д XIV Дала ламин гегіні кўндті элч, Хальмгин шаљн лам Тэло Тулку ринпоче, мана тањєчур баралхљ ирсн ик багш Кунделинг ринпоче, Цутхлњ хурлын ламнр орлцв.
Ноєан Бочкаеван нериг эн єазра біітхі, тањєчин болн хам-хоша біідг регионмудын імтн сіінір медљ, ач-тусинь мартлго санлынь ірўнір хадєлљ йовна. Кесг кўўнд эн дґњ кўргід, ямр нег геміс ідгіљ, ўр заяљ, тўрў-зўдў цагтнь ач-тусан кўргсмн. 2015 љилд нег єазра улс Ноєан Корнусовнад нерідљ эн комплекс тосхх седвір татад, Хальмгин шаљн ламас зґв авад, ірўн кергін эклід кўців. Тер љилин июль сарин 7-д дигті Тэло Тулку ринпочен ўрврір Ірісієўр тўрўн болљ баралхљ ирсн Кунделинг ринпоче бурхн-шаљна комплекс тосхх єазриг ірвсллєні Саланг мґргўл болн єал тіклєні йосрхл кўцісмн. Тер мет 2017 болн 2018 љилмўдт Цутхлњ хурлын ламнр энд шишлњ мґргўл кеєід, маань умшљ тосхлтын йовудт цуг кергті тоотынь кўців. Біірн імтн эн ірўн чинрті кергт шунмєаєар орлцљ, ик-бичкн уга тівцін орулв. Тањєчд нерті дўрсліч Петр Тазаев Цаєан аавин кґші кељ белглв. Тосхлтын кґдлмш тґгсхдін ґґрдљ йовсн цагт біірн улс комплексин эргндк єазриг цеврлід, олн модд суулєв.
Н.Бочкаева 1931 љилд угатя болн олн ўрті ґрк-бўлд тґрљ єарсмн. Эн отхн ўрн біісмн. Бичкнісн авн кўўкн талдан бичкдўдіс йилєрдг бііљ. Нег дікљ эн ахтаєан кеер мал хірўлљ йовад, ик хурт орна. Хур гииєід тґгссні хґґн ахнь бичкн Ноєана ээм деер ноєан альчур ўзчкід, энўгін альдас авсинь сурна. Болв кўўкн хірў ґгч чадхш. Малан тууєад, хотндан хірљ ирід кґгшдўдт медўлхлі, кўўкиг ик заян сікўсн хіірлљ гиљ ціілєљ. Хґґннь Сиврўр тусад, тўрў-зўдў ўзід, Ноєан кўўкні харань муурад бііхлі, Тюменск областьд біісн манљихні іімгі Данд зурхачд ўзўлхлі, Ноєан Діркин гегіні хіірнд кўртсн, олн імтнд ач-тусан кўргх зґвті кўн болљана гиљ тернь келљ. Тегід тууврт біісн цагтан єаєа Ноєан Сиврин біірн улст, Омск болн Тюменск областьст туссн хальмгудт дґњ-тусан кўргљ нернь єардг болв. Біірн улс энўнд хот-хол, хувц-хунр белглхлі Ноєан Корнусовна терўг тўрљіх болн ґлсчіх хальмг улст тўгіљ ґгід, біісірн хувалцдг бііљ. Тґрскн єазрурн хірљ ирхлірн єаєа Ноєан кесг улст дґњ болљ йовсмн. Сікўсті бийнь Ноєан Корнусовна йирин кўўкд кўн билі гиљ біірн улс келні. Эн олн ўрті эк болн ээљ билі, домбр цокдг, кесг хуучн ду болн «Љањєр» меддг билгті біісмн, района болн тањєчин марєаст болн билг-эрдмин хіліврт орлцљ йовсмн.
«Бурхн Багшин Алтн сўм» Цутхлњ хурлын багш Анља гелњ Ноєан Корнусовнан зе кґвўн болна, тегід комплексин тосхлтыг єардљ, эн ірўн керг кўцснд ик тівцін орулсн болљана.
- Кўндті нег єазра улс, селіні болн района біірн імтн, эн кергт орлцхар кесг єазрас ирсн улс, хамгин тўрўнд эн ик чинрті керг кўцілєиг єардсн Анља гелњд зўркни ханлтан ґргхір седлів. Мґргўлин сўм тосхлєн гиснтн амр керг биш. Иим комплексиг нег кўн тосхљ чадшго билі, селіні імтн цуєар арє-чидлін негдўлід, шунмєаєар орлцсиг би меднів. Тегід цуг таанрт бас ик ханлтан ґргљінів. Ик-бичкн уга эн тосхлтд орлцснь эн селіні тууљ болљ ўлдх, селіні імтні, эн єазрин тґлі хамцу ўўлдвр ик буйн болх. Июнь сарин 4-д Ўрс сар эклљіні, тегід эн комплекс ірўн сарин ґмн ґргнд секгдљіхнь темдгті. Энтн сін темдг болљана, тегід эн ґдриг зўркндін хадєлљ йовтн. Эндр бидн эн комплексиг ірвслљ ном умшад, шишлњ йосрхл кўціхвидн. Тер мет Анља гелњгин сурврар єал тіклєні йосрхл бас кўцігдх. Бидн ном умшад, олн бурхдыг эн єазрт бууљ ирхиг сурхвидн, тегід тадн бас дотран зальвртн. Мґргўл давулгдљ ном умшгдсна хґґн эн комплекс ірўн чинрті болн шўтдг єазр болх,- гиљ шаљн лам Тэло Тулку ринпоче келсні дару хувргуд ном умшв.
Мґргўлин хґґн ик багш Кунделинг ринпоче эн темдгті болн байрта ґдрлі йґрієід, ханлтан ґргв. «Нааран ирід, олн бурхдт мґргљ, бодь суврєсиг эргљ цаєан седклісн бурхн-шаљнд шўтхлі цуг таанрт энтн буйн болх», гиљ Кунделинг ринпоче келв. Цутхлњ хурлын Анља гелњд кўндті гиич Ноєан Діркин шўті белглљ, эн мґргўлин сўмд хадєлхиг сурв. Эн шўтіг Кунделинг ринпочед XIV Дала лам гегін єаран тівід белглсн бііљ.
Цуг кергті йослл кўцігдсні хґґн Хальмгин шаљн лам Тэло Тулку ринпоче, Кунделинг ринпоче болн Анља гелњ улан тасм керчљ, Ноєан Діркин мґргўлин сўмиг секв. Кўндті ик ламнрин хґґн цуг імтн мґргўлин сўмиг болн бодь суврєсиг зґв эргід, шаљн ламин болн Кунделинг ринпочен ідст кўрв.
Бурхн-шаљна ірўн чинрті керг-ўўлдвр тґгссні дару олн імтиг халун ці-боорцгар тооєад, района болн селіні коллективс билг-эрдмін ўзўлв.

Наталья ДАВАЕВА
С.Убушиевин цоксн зургуд

Видео