Бурхн Багшин сурєаль делгртхі!
Урљ ґдр «Бурхн Багшин Алтн сўм» гидг Цутхлњ хурлд Бурхн Багшин гегін тґрљ єарсн, гегірлтин хаалєд орсн болн амулњта таралњгин орнд залрљ єарсн єурвн ик ірўн керг-ўўлдврнь учрснд нерідсн байрин керг-ўўлдврмўд болв. Ґрўн эрт 4 часла Цутхлњ хурлд ніімн цер авлєна йосрхл кўцігдв. Терўні хґґн 9 часас авн ик мґргўл болв. Ўрс сарин кемд цаєан седклісн кўцісн керг, бурхн-шаљна йосрхлд орлцсн йовдл кўн болєна буйиг кесг сай дікљ икдўлљ туста болна гиљ Ірісід, Моњєлд болн СНГ-д XIV Дала ламин гегіні кўндті элч, Хальмгин шаљн лам Тэло Тулку ринпоче келв.
Мґргўлин ґмн шаљн лам бурхн-шаљна, эрўл-чик авг-бірцір біілєні болн нань чигн тґрір сурєаль ґгв. Сўл цагт зірм імтн бийін лам болљахан зарлад, імтніс мґњг авад, олн зўсн йосрхл кўціљ, бийиннь сі хііљ ўўлдљіхин тускар шаљн лам бас келв. «Би удан цагтан эн тґр босхсн угав, болв імтиг меклід, олна организац бўрдієід, Цутхлњ хурлас салу ўўлдвр кўціљіх йовдл намаг ўўмўлљіні. Нег тиим организац Бурхн Багшин тґрљ єарсн ґдриг «Элст» гиичлўрин ґґр сар хооран давулв. Эндр бидн мана Багшин єарсн ґдр темдглљінівидн, цер авх улст шишлњ йосрхл кўцігдх. Эндр олн імтн нааран ирснь мини седкл байрлулљана. Мана Цутхлњ хурл олн зўсн конференц, «тґгрг ширі», семинар, марєа болн нань чигн керг-ўўлдвр бўрдіљ давулна. Эндр мана мґргўлд Германь орн-нутгас ирсн журналистнр хальмг улс Ўрс Сариг яєљ темдглдгин, бурхн-шаљн яєљ делгрљіхин туск фильм цокљ авчана. Мана хурл Ірісід біітхі, Европд хамгин ик хурл болљана, тегід мана тањєчур кесг туристнр ирні. Эндр болљах мана мґргўл мана Багш Дала лам гегіні тґлі, кґрсті єазр деер бііх цуг імті-кииті юмна тґлі, тањєчин цецгірлтин тґлі кўцігдљіні»,- гиљ Тэло Тулку ринпоче келв.
Хальмг Тањєчин Толєачин ўўл дааљадг Бату Хасиков мґргўлд орлцсн улсиг Бурхн Багшин тґрљ єарсн ґдрлі йґрів. «Бурхн Багшин љирєл болн ўлдісн ном-сурєальнь маднд ўлгўр болна. Бурхн келсн ўг гиљ иткхмн биш. Хамгин тўрўнд бийдін итктн, гиљ Бурхн Багш келсмн. Тегід кўн болєн келсн ўгдін эзн болтн, кесн кергтін дааврта болтн, бурхн-шаљна сурєалиг делгрўлтн. Эндр шаљн лам маднд келсн ўг чик гиљ санљанав. Цуєар чик авг-бірцір бііљ, цевр ухата, сін седвірті болх зґвті. Ґґрін бііх улст бидн ґр-ґвч болљ, мана љирєл ясрхин тґлі бийісн эклх зґвтівидн. Бидн нааран цевр уха зўўљ, цаєан седклісн ирнівидн, хурлд бидн цуєар эгл улс болљанавидн - гиљ Бату Сергеевич йґрілин ўгдін келв.
Эн мґргўлд Шри Ланка орн-нутгас авч ирсн Бодхин модна урєц болн Бурхн Багшин ірўн шўтін олна оньгт тусхав. Шри Ланка орн-нутгин ламнр мґргўлд орлцљ ик кезіњк ном умшв. Эн ламнр КалмГУ-д сурчана гиљ шаљн лам келсиг цуєар байртаєар тосв. Хуучн авъясар мґргўлин ґмн мацг бірдг ээљнр болн «Тилопа» цутхлњгин гешўд шаљн ламд цецгієір, цаєан идієір, зер-земшір деељ бірўлљ ґгід, хадг татв.
Мґргўлин хґґн хурлын библиотекд Муутл гевш ірк уушго болн тімк татшго улст цер авлєна йосрхл кев. Нег сардан, цґґкн сардан, љилдін болн насн-љирєлиннь турашрт цер авсн улс чик авг-бірцір бііх ўгін ґгв. Хґґннь Муутл гевш цер бірлєні тґрір сурєаль ґгв. Тер ґдрин бийднь асхар Цутхлњ хурлын эрст Бурхн Багшин шўтіг залљ, ламнр терўг ірвслљ, олна оньгт тусхав. Олн імтн шўтінд мґргљ, Бурхн Багшин гегіні сурєаль делгрљ йовтха гиљ зальврв.
Наталья ДАВАЕВА