ХУУЧИГ ШИНЛІ ЗАЛЄЛДУЛЉАДГ ТОД БИЧГ

22-01-2020, 09:54 | Таңһчин зәңгс » Сойл

Єундл тґрхд, ґдгі цагт тод ўзгір соньмсдг, терўг сіінір меддг улс ховр. Тедні негнь «Хамдан» телеўзлин шишлњ зіњгч 31-ті Геннадий КОРНЕЕВ мґн. Терўнлі мана зіњгч кўўндљіні.

- Геннадий, альк цагас авн та тод ўзгір соньмсдг болвт?
- Яшалта селіні школд сурхдан мадн эврі тод бичгтівидн гисн зіњг соњсад, энўгір соньмсад хіієід йовлав. Тер цагт, 1995-1998-ч љилмўдт, «Хальмг ўнн» газетд тод бичгин ўзгўд барлад єарєдг билі. Би тендіс материалмуд шўўєід, тод ўзгт сурлав. Терўніс цааран улм седклин зґрлєті болад, тод бичгиг сіінір сурх, медх, умшх кўсл ґмнін тівід, ґдрин даранд зав єархла, тод бичгиг сурдг болув. Сурад йовљ, 2006-ч љилд Элстд школан чилієід, университетд орхд улм эвріннь медсн медрлін гўўдўлід, тод бичгті болув.
Келхд, эн туст нег шогта йовдлын тускар келхір біінів. Би селіндін гем уга хальмг келін меддг билів. Тегід 90-ч љилмўдт «Сарин герл» гидг Бадмин Андра багшин дегтр єарла. Тер дегтриг мини нег нііљ нанд авч ирв. Цуг юмн хальмг келір бичіті біісн бийнь, бичсн юмна утх-чинр медгдхш. Тегід терўг ўзсні хґґн хар кўўндіни келніс талдан, утх-зокъялын келн біідгинь медўв. Тер цагас эн келиг сурад авх сана зўўљ йовлав.
- Тод бичгин тууљар бас соньмсдг биліт?
- Мел чик. Нер алдршсн мана багш Зая-Пандит орсин тооєар ўзхлі, 1648 љилд, Авла хаана ўвлзсн єазрт Цаєан Сарин алднд тод бичгиг зокасмн. Эн ўзгір мана эрт цагин олн ном-судр, зурха, эмнллєні дегтр, тууљ-тўўк мет олн дегтр бичіті бііљ. Тер цагас авн ода кўртл тод бичг мана хуучиг шинлі залєлдулад йовљ бііні. Эврі уњган медхір седхлі, советин йосна утх-зокъялар ханлго, эрт цагин дегтр умшхла – ўлў сін болх юмн. «Хуучнд худл уга гисн нег цецн ўг біідг биший? Тегід эн тод бичгін эс медхлі, эс сурхла, мадн кезіњк йовдлын эндўг эс медід, хґґтндін энўг шиніс сергієід, бўтієід йовсн цагт бидн эндўрсін медх арє уга болхвидн.
- Бичкндін би «ўзг-маань уга кўн» гидг ўгмўд соњслав. Эн ўгмўд тод ўзглі залєлдатай?
- Мел тиим. Муњхг-харњєу саната, харњєу чеељті кўўг «ўзг-маань уга кўн» гиљ келдг біісмн. Тегід «ўзг-маань» гисн юмб гихлі, ўзг гидгнь – ўзг-бичг, тод бичгін эс меддг кўн ўзг-маань уга кўн. Маань гисн юн ўгв гихлі, «Ом маань падме хум» гидг мана тірн, шаљна єол болдг юмн. Тегід бурхна чигн юмн уга, эрдмин чигн юмн уга, харњєу седклті дуту юмн болхгов. Тиим учрар тод бичгин тускар келхлі, ода юуєан нуухв, мана хамгин ик зґґр болљана.
Бас мана тод бичгин омг болљах нег керг: арвн ніімдгч зун љилд мана келн, мана ўзг-бичг Тґв Азийин улс тґрин хірлціні келн-бичг бііљ. Хасгин Аблай хан хар китдин богд хаанд мана келн-бичгір заквр йовулдгинь номтнр медні. Хірў болхла, Богд хан ідлір бичід илгідгин туск герчллєн бас бііні. Терўг медсн Америкин номт Бенджамин Леви «тод бичг арвн ніімдгч зун љилд Тґв Азийин улс тґрин lingua franca (олн улсин хірлціні келн) бііљ» - гиљ темдглв.
- Келхд, Зая-Пандит мана хальмг теегўр ирсні тускар оютни цагт умшлав. Юн учрар алдр багш нааран ирлі?
- Зая-Пандит хойр дікљ мана ґвкнрлі харєла. 1645 љил тўрўн болљ Иљл-Зіієин хоорнд нўўєід йовљасн хальмгудур залљ ирід, мана хаанла харєад кўўндід, номан іілдід, медсн номарн хувалцад, бурхна-шаљнд орулв.
Дарунь 1655 љилд Худай Шўўкр-Діічин хаана ўрврір Хальмгт ирід, эвріннь ўзг-бичгін нааран авч ирід энд ўзўллі.
Тер цагас авн мадн, улан залатнр, эрміл орс - дґрвхн келн-імтн эн ўзг бичгті біілі. Ода СССР тарад одсна хґґн хойрхн улс бііні, орсмуд болн хальмгуд эвріннь ўзг-бичгті. Тер учрас тод бичгір эс сурхла, эс бичхлі, мадн бийін кўцц хальмг гиљ келх арє уга болљанавидн.
- Шидрхн, Геннадий, тод ўзг медхір біідг соњсачнрт кичілмўд давулсиг Интернетіс медўв. Энўні тускар нег хойр амн ўг келљ ґглт.
- Ода болхла тод бичг меддг улс ховр. Тер учрас мана Демч лам Йодн гелњгин зірлгір эн љил Бурхн Багшин Алтн Сўмд хальмг келні болн, тод бичгин курс секгдід, би эн тод ўзгин курсин багш болад соњсачнрт Цаєан толєаг заалав.
Тегід Цаєан толєаг зааљ ґгід, Тод бичгір умшх арє ґгхин кергт теднд Ик делгр Тод бичгин зурєан-ніімн ўзгиг зааєад ґглів. Тегід мини соњсачнр одахн тод бичгір шўўврін ґгід, сурсн медрлін ўзўлід, сін кевір даалєвран кўців.

Василий ШАКУЕВ

Видео