Эцкин зург эклцнь болв

22-01-2020, 09:54 | Таңһчин зәңгс » Сойл

Давсн љилин декабрь сарин 28-д «Родина» кинотеатрт документальн хальмг кино ўзўлв. Тернь «Прощай, земля калмыцкая» гиљ нерідгдсмн. Ґріл часин дунд болсн кинозургт хальмг нег ґрк-бўлиг яєљ Сиврўр туулєсна кемиг ўзўлљіні. Арлтан Бембеев белдљ тівсн фильмиг олн элстихн эн ґдр хілів. 1943 љилин декабрь сард хотл балєснд біісн хальмгудыг «Родина» кинотеатрас авч єарсинь тодлсн кґгшд, эк-эцкнрісн медсн імтн эн єашута санлын Ґдр фильмиг хілієід, кинотеатрин ґґрк санлын біірнд цецгўд тівв.
Ахрар эн фильмин сўл кадрмудт хальмгуд Сивріс ирхин ґмн радиоєар хальмг ду соњссн зургудар тґгсні. Герўрн ирсн эдниг нурад тарсн гермўднь, эс гиљ эцкин герин ўлдлмўд тоссмн. Арлтана эцк зурач Григорий Бембеев эцкиннь герин ормин тускар бичсн шўлгнь болн зургнь кґвўні зўркнд тодлгдљ, фильм цокљ авх седкл зўўлєсмн. Эн шўлгиг умшачнрин оньгт тусхаљанавидн.

[b]Эцкин герин орм
(Бембеев Г.И.)[/b]

Эљго теегин булњгд
Эцкин герин орм
Гарі ээљин тґрл
Герим зааљ ґглі.

Харєсн зовлњгин ўлдл
Хар љирмўдин герч
Унтрсн бешин єулмтт
Улаєад чолуд ўлдљ.

Тер чолуд ўзчкід,
Тесч бийін ядад,
Элс атхљ ґвдглўв
Эцкін санљ шуукрув.

Мини седклиг ўўмўлсн
Мини зўркиг хорсулсн
Даљрлєна цагин темдг
Дікљ бичі ўзгдтхі!

Цагин селгін ирљ
Цаєан љилмўд ирўлв
Ўкшго ўнн батрљ,
Улст иткмљинь бірўлв.

Хірљ ирсн хальмгуд
Хіірті бурхндан зальвртн,
Імдрсн хґвдін барлљ
Іісн, зовсн мууєан
Хорєлљар цутхљ єарєљ
Іідго тохман босхтн!


Эцкиннь эн шўлгиг кґвўн кесг дікљ умшсн болх. Шўлгин мґр болєнд єашута тууврин цагин темдгўд орман олснь ўзгдні, медгдні. 13 љилдін тґрскн теегтін ирх иткмљті біісн улст, хірљ ирхлінь ик зууднь иигж «эцкин герин ормсан» ўлдлнь тоссмн. Зірм єазрар бўкл селід уга болсмн. Тедниг зуг хуучн картд болн кґгшдин уханд болн тодлврт олљ болхмн.
Сиврин тууврин єашута цаг тиигід кўн болєна љирєлд ик ґвдкўр болљ ўлдв. Ўўдігч эрдмті імтн тер тодлвран ўўдіврмўдт хўвріхір зўткні. Хальмг Тањєчин ачта зурач Григорий Бембеев 1995 љилд эн тґрт нерідсн зурган зурв. «Прощай, земля калмыцкая» гиљ тер нерідгдні. Кесг єііхўлд ўзўлгдлі. Эвріннь зургудын каталогд эн зургин ґґр Григорий Инджиевич хальмг келір бичсн эн шўлгін дањгин орулна.
Љилмўд давад, кґвўнь Арлтан Бембеев эцкин зургас эклц авад, документальн кино белдв. Терўндін кґвўн эцкин зургин нериг ґгв. «Прощай, земля калмыцкая» гидг документальн фильмиг 2019 љилин декабрин 28-д «Родина» кинотеатрт олн улс ирљ хілів. Фильм 12 часла ўзўлгдх гиљ зарлгдла. Болв терўг хіліх улс дегд олн болад, фильмиг дікн нег 13 часла ўзўлв. Ґрўн санлын митингд одад, Сиврт ўлдсн ґвкнртін зальврад, зулан ґргсн імтн цугтан иигірін ирцхів.
Кинематографичек халхас соньн олвр болсн дўрмўдин ухан-седклинь медўлгч кадрмудыг Арлтан сін кевір ўзўлљ чадв. Дўр болєнд ирлціті імтиг олљ авсинь бас сін халхаснь темдглљ болхмн. Таисия Боваева эн дўриг тогтав. Санљ Чалеевин тогтасн дўр бас тодлгдв. Цаста бўўрл ґрієір хальмгудыг авч єарч йовх єурвн салдс чигн зањ-авцарн ідл биш. Эрк шилті цагт чик эс гиљ хаљєр йовдл єарєљахан йилєх кем эднд бас учрна. Заквр тиим гиљ бийін гемшілго догшар ўўлдљіх салдсиг Василий Лодянов ўзўлљіні. Талдан салдснь генткн учрсн єашута йовдлын ґмн арє уга ўлдсн кґгшн-бичкнд шулуєар бийін белдхд дґњ болхар седні. Эн дўриг Элстин искусствин колледжин оютн Семен Цыкалов ўзўлв. Єурвдгч салдснь болхла, юмиг тґрт авдго кўн, кўўні зовлњ болну, байр болну, терўнд тґрўц керг уга. Эн дўриг Артем Велигурин ўзўлсн болдг.
Москваєас радиоєар Улан Лиджиева хальмг ду дуулсинь соњсчах улс фильмин чилгчд ўзўлгдні. Тагчг суух улсин чирієинь хіліљ, хуучн гимнастеркта, терўнднь медаль зўўгдсинь ўзљ, тер залу кўўні дўрт хілієічнрин оньг тусна. Тґрўц мартгдшго зґвўр-зовлњ нўднднь шињгрсн хіліц, юунд чигн даргддго чидл терўні цогцд ивтлгдсн болљ эн кадрмуд хілігдні.
Арлтан Бембеев белдврин ик кґдлмш кеснь, цуг тоотыг цагин біідлиг медўлљ ўзўлхин тґлі кергті ґлг-эдиг, тер кемд ирлціті шавр гер (землянк) болн барак олхд чигн амр болсн уга. Театрин артистнр болн кґдлічнр біісірн хувалцљ дґњ болсиг Арлтан ханлттаєар темдглљ келні. Нег кўўкд кўн Сиврўр туухд ґмсљ йовсн пальтоєан авч ґгв. Тиигід эгл улс фильм белдхд дґњ болв. Эн ик тґриг ўзўлх фильмс хґґннь чигн тівгдід бііхмн. Зуг єундл болхд, документальн кинод кергті тоот уга болљахнь, тер цагиг ўнн кевір біідлин болн ўўлдврин цуг ирлцњгў кевір ўзўлхд амр биш.
Хальмг баєчуд зґрглід, олн-імтні тууљд учрсн тоотыг ашлад, эврі шинљллт кељ ўзўлхір зўткљіхнь йир сін болљана. Хальмг кино уга, терўг тівні гисн дала мґњгн кергті гиєід кесг давтад келід біітл келні арсн љульєрљана. Болв иим баєчуд бііхлі, хальмг кино чигн тґрхмн.

[b]Галина ХЕЙЧИЕВА