Хальмг автономийин 100-ч љилин ґґнд. СИВРИН ХҐҐН СУРЄУЛЬ-ЭРДМИН ХАЛХИГ ЄАРДЛА

15-04-2020, 15:48 | Таңһчин зәңгс » Күн болн җирһл

1957-ч љилин моєа сарин 3-д мана тањєчд тўрўн болљ дііні хґґн областин болн біірн кўч-кґлсчнрин депутатнрин Советин суњєвр болсмн. Моєа сарин 7-д болхла Элстд Хальмг автономн областин кўч-кґлсчнрин депутатнрин Советин тўрўн сессь болсмн. Терўнд областин кўч-кґлсчнрин депутатнрин Советд 79 кўн суњєгдв гиљ зарлсмн. Облсоветин ахлачд Утнасна Дорљ суњєгдсмн. Депутатнрас олн зўсн халхсин єардачнр шиидгдлі. Хальмг автономн областин сурєуль-эрдмин єардачд 49-ті филологин номин кандидат Илишкині Иван шиидгдсмн. Дііні ґмн эн РСФСР-ин Наркомпросин Цутхлњ номин болн шинљллєні институт тґгсієід, хальмг улс дунд тўрўн болљ кандидатск диссертац харсад, цґн љилин туршт темдгті номтнр Б. К. Пашковин, В. М. Чистяковин, Ф. Ф. Советкині єардврт кґдлсн болдг.
Сиврин тууврт Илишкині Иван Красноярск крайин, Хакассин, Узбекистана сурєуль-эрдмин болн номин учрежденьст кґдлљ йовла, 1956 љилд конкурсин ул деер Киргизин госуниверситетд доцентин ўўлд орад кґдллі.
Хальмг автономн областин эрдм-сурєулин ўўлд орн Иван Кузнецович шунмєа ўўлдврін эклсмн. Тер тўрўн сессьт областьд Багшнрин медрлиг ґґдлўлєні институт, Кел, литератур болн тууљ номин -шинљллєні Хальмг институт секхин туск шиидвр батлљ авгдсмн. Иван Кузнецович эн тґрір кґдлід, дунд сурєулин халхд бас ик оньган ґгід, ґрўніс авн сґґнь ґріл кўртл кґдлмштін біідг біісмн. Дигті тер цагла Хальмг автономн областьд эрўл -менд, сурєуль-эрдм, социальн халхс делгрўлхин тґлі Москваєас 9 сай арслњ ирсмн. Эн мґњгиг чикір олзлх кергті билі.
Тер цагт автономн областьд 189 дунд сурєуль ўўлдљілі, тенд 15361 сурєульч сурчала. Ташр негдгч классин бичкдўд хальмг келір сурдг біісмн. Сурєулин шин љилин ґмн ґргнд Илишкині єардврт ик кґдлмш кўцігдсмн: сурєулин зура белдгдсмн, хальмг кел даслєна программ тогтагдсмн, хальмг келні букварь Хальмг дегтр єарєачд илгігдсмн, негдгч классин эсвин дегтр хальмг келнд орчулгдсмн. Тер мет 2-4- ч классмудын сурєульчнрин тґлі хальмг келні грамматик болн умшлєна дегтр барас єарсмн.
Тиигхд дунд сурєульд багшнр икір дутчала. Эн хурц тґриг хаєлхин кергт Черкесск багшнрин училищд 1-4-ч классин багшнр белдхір тиигірін хальмг баєчуд сурєульд йовулгдсмн. Тенд хальмг хойр баг сурчала, бає болєнд 30-д оютн дасла. Сарпулин багшнрин институтд болхла хальмг баєчуд 5-10-ч классин багшнрин эрдм авхар сурдг біісмн.
Дунд сурєулин біірн бас эс кўртчілі. Энўніс кґлті сурєуль хойр селгінд давулгддг билі. Эн тґриг хаєлхин тґлі 1957-ч љилд областьд 2920 ормта арвн шаху дунд сурєулин гер, дунд сурєулин -интернатин тґлі 300 ормта общежить, 100 ормта дунд сурєуль-интернат, 100 ормта бичкдўдин сад біргдсмн. Цуг эн тосхлтд 3,5 сай арслњ йилєгдсмн. Тиигхд Приютна района Доценг болн Кґвўд поселкст эклц, Воробьевка селінд болхла долан љилі сурєуль секгдсмн. Хґґннь эн дунд сурєуль болсмн. Приозерн районд эклц дґрвн сурєуль секгдлі, Сарпан болн Сальск долан љилі сурєуль дунд сурєулин нер зўўсмн.
Болв дуту-дундс бас харєла. Тегід 1957-ч љилин зунар болсн сессьт Иван Кузнецович йир хашњгар сурєулин гермўдиг тосхдг балєсна организацсиг, Элстин єардвриг йир шўрўтієір шалєсмн.
Илишкині єардврт сурєульчнриг тўрўн болљ кабинетн эв-арєар сурєдг болв. Школмудт политехническ эрдм ґгхин тґлі сурєулин мастерскойс секгдід біів.
Иван Кузнецович бичкдўдин зуни амрлєнд ик оньган тусхаддг кўн билі. Зуни кемд пионерск лагерьмўдт ирід, кўўкдин бііцин болн амрлєна біідлір соньмсад, дуту-дундс илдкхлі, лагерин єардврт терўг уга кех даалєвр ґгдг билі. Келхд, бичкдўд дару-дарунь концерт хілієід, йовєар теегт одад, тенд дендрт хотан болєад, олн зўсн наад наадад, амрлєна асхд бўрдієід, йир соньнар амрлєна цаган давулдг біісмн.
Дунд сурєуль болєнд тимуровск отрядмуд ўўлдлі. Кґвўд болн кўўкд медіті болн гемті улст гер-дотркнь ахулад, уснь авч ирід, єаруднь хілієід, эмнднь одад, зґвір ик дґњ теднд кўргдг біісмн. Келхд, ода тер цага ўлгўрір тиим ґр-ґвч љисі дікніс сергіхлі, сін болхмн билі гиљ санљанав.
Илишкині Иваниг меддг улсин тодлврар, эн йир шулун-шудрмг, ямаран чигн тоотыг чеељдін батар хадєлдг, ґдр болєн арвад нірн тґриг хаєлдг єардач билі. Оњданар болшго біісмн. Тиигхд зуг Илишкині ідл сурєульта, дааврта, шунмєа єадрдачнр тањсг тањєчан шиніс тосхљ чадхмн билі.
Илишкині Иван дегц оњдан чигн ўўлдвр кўцієід, автономн областин єардврин даалєврар Сиврт одад, тенд сурєуль-эрдмин халхд кґдлдг хальмгудла харєад, теднд тањєчурн ирх ўрвр кесмн.
Дару-дарунь Иван Кузнецович Москвад одад, РСФСР-ин сурєуль-эрдмин министерствин єардачнрт шињкін ґвдгісн босчах областин сурєуль-эрдмин хахд ямаран немр дґњ кергтієинь ціілєљ медўлдг біісмн. Аштнь дарук сурєулин шин љилин ґмн ґргнд Москваєас областин сурєуль-эрдмин халхд немр нег сай арслњ ирсмн.
Илишкині Иван йир цаєан седклті, ґр-ґвч, инідті ўгд дурта кўн біісмн. Зањгиннь тускар темдгті хальмг номт Љамбині Раиса иигљ бичлі: «Терўнлі кўўндх сін билі: ээлті хіліцті, чикні хуљр байрлулдг номєн дуута єардач билі. Оньдин цевр-цер, сііхн костюмта, ґдр болєн сін гидгір сахлан хуссн залу кўўніс мана баєчуд ўлгўр авдг. Ууртаєар хіікрснь, му нўдір улсур хіліснь би терўг кезід чигн ўзід угав.
Зуг Хальмг автономн областин сурєуль-эрдмин єардачин ўўлд Илишкині Иван удан кґдлсн уга. 1957-ч љилин хулєн сард болсн облсоветин сессьт эн шин кґдлмшт шиидгдсні учрар урдк кґдлмшісн сулдхсмн. Дарунь Иван Кузнецович 12 љилин туршт Кел, литератур болн тууљ номин-шинљллєні Хальмг институтын директорар кґдлід дарани кўцімцљ бірсмн. Эн кемд институтд цолта номтнрин то кесг холванд ґссмн, КНИИЯЛИ-н залєлдан орн-нутгин темдгті номин учрежденьслі батрсмн, барлсн номин дегтрмўдин болн статьясин кемљін икгдсмн, институтын седвірір бўрдігдсн конференцсин, «тґгрг ширін» сўўрмўдин болн нань чигн номин керг-ўўлдвр зокал мет болсмн.
Илишкині Иван Хальмгин сурєуль-эрдмин толєачар удан эс кґдлсн бийнь дала туста юм кесмн. Тиигхд хальмгуд Сивріс тґрскнўрн шињкін нўўљ ирљілі. Тер йир нірн кем біісмн. Імтнд біідг біірн уга билі. Тўрўн авгтан зірсмнь нам катгт, сарад, пґґгрт біідг біісмн. Халх болєнд тґрмўдас дала юмн уга билі. Сурєуль-эрдмин халхд болхла сурдг біірн эс кўртчілі, дунд сурєульд багшнрин то икір дутчала. Болв цуг эн тґрмўдиг Илишкині Иван кўцімљтієір хаєлад, даавран кўцц кўцієід, оњдан кґдлмшт одсмн. Бидн терўнд ик гидг ханлтан ґргљінівидн.

ШААКУН Василий

Видео