Тањєч ґдрин даранд

15-08-2019, 12:58 | Таңһчин зәңгс » Зіњг

Мґњгін хірў авч чадв
Імтн тівц мґњгін орулљ тосхсн герт олн зўсн учрар патьран эс авч чадљах йовдлмуд сўл цагт хара биш учрна. Аштнь герин тосхлтд мґњгін ґгсн улс зовљана.
Элстд імтн олн давхр герин тосхлтд тівц мґњгін орулад ґгчкід патьр уга ўлдв. Юњгад гихлі зірм тосхлтын организацс гер эклід тосхљаєад, тосхлтыг зогсаєад ўлдічкљ. Тегід імтн мґњгн уга, патьр уга чигн ўлдљ. Тањєчин єардвр меклгдсн улст дґњ болх шиидвр авв. Тегід тосхлтын кґдлмшин ик зууєинь кечксн гермўдин тосхлтыг шањєа мґњгір дуусад эдлврт орулсмн. Болв зірм эклід тосхсн герин тосхлтыг шиніс сергіљ тосххд дашката болн олз-тус уга болна. Тегід тиим гермўдин тосхлтд орлцсн улсин хўв мґњгинь теднд хірў ґгчіні. Келхд, одахн Элстд Ленині уульнцар тосхгдљасн 239-ч тойгта герт патьр авх зґвті улст єаруєинь дањцаљ, мґњгинь ґгв.
ФСС-ин специалистнр ціілєвр ґгчіні
Шидр Ірісін социальн даатхлєна сањгин региональн іњгин специалистнр Лагань балєснд болн Комсомольск селінд одад, біірн імтиг соньмсулљах тґрмўдір харєлтс давулв.
Харєлтсин йовудт эдн льготникўдин сурврмудт хірў ґгв, учрежденьсин єардачнрла семинар-селвлці давулв. Імтнлі болсн харєлтд ФСС-ин специалистнр реабилитацин техническ эв-арєар тетклєні тґрір тодрха ціілєвр ґгв. Тиигід, шалтгта улс протезн-ортопедическ кегдлмўд, коляск, шишлњ аппарат авхин тґлі ямаран документс белдхин, «Гемті-шалтгта бичкдўдин тґлі социальн ПИН», «Эмнлє авх єазрт кўрхин тґлі электронн тало авлєн» гидг тґсвсин тускар специалистнр келљ ґгв. Учрежденьсин єардачнрт болхла гемин учрар цаг зуур эс кґдлсн улст болн саата кўўкд улст демин мґњгиг чикір бичўлљ ґглєні реестр тогталєна туст сўв-селвгўд ґггдв.
Иим харєлтс љил болєн тањєчин райодар бўрдігдні. Сентябрь-октябрь сармудт ФСС-ин специалистнр Сарпан, Октябрьск болн Кґтчнрі райодт одхмн гиљ зуралгдљана.
Нилхд эцкнрин хіліврт
Ірісін социальн даатхлєна сањгин Хальмг Тањєчар ўўлддг региональн іњгин зіњглсір, мана тањєчд 2155 кўн нилхдін кўсдундур љил кўртл асрљах тґлідін демин мґњг авчана.
Тедніс долань залус, наадкснь кўўкд улс. Сар болєн эднд демин мґњг ґглєнд 12 сай арслњ олзлгдна.
Эн љил 586 кўн тўрўн ўрін асрљах тґлідін демин мґњг авчана, 1573 кўн - хойрдгч эс гиљ єурвдгч ўрндін. Сўл љилмўдт хойр болн терўніс ўлў ўр єарєсн ґрк-бўлмўдин то ґсід йовна. Нидн йисн сарин туршарт мана тањєчд 1195 кґвўн болн 1114 кўўкн тґрљ єарв, тер тоод 27 икр.
Темдглхіс, кўсдундур љил кўртл ўрін асрх амрлєнд кўўкд улс чигн, залус чигн єарч чадљана. Тиигчкід, ўрін асрљах залу цаг зуур эс кґдлсн цагтан кўўкд улсла ідл льгот олзлх зґвті.
Балєсна цутхлњ сііхрљіні
«Балєснд сін кец-таал тогталєн» гидг региональн тґсвір Городовиковск балєсна цутхлњ парк сііхрўллєні керг-ўўлдвр кўцігдљіні.
Городовиковск ГМО-н толєач Сергей Середан келсір, программин тўрўн девсњгір паркд хуучн плитк тіілід, модд керчід, ясврин кґдлмш эклхин тґлі таал тогтагдв. Нидн энд бордюрн чолу болн шин тротуарн плитк углљ тівв, келн-улсин кев-янзта композиц келєні орм белдв. Эн љил болхла хойрдгч девсњд батлгдсн керг-ўўлдврмўд кўцігдљіні. Намртан энд 124 олн зўсн модн суулєгдх гиљ зуралгдљана. Тер мет «Бадм цецг» гидг композиц тогталєна кґдлмш бас кегдх.
Эн љил программин хойрдгч девсњгір кўцігдх керг-ўўлдврмўдт федеральн болн региональн бюджетіс 4 сай 265 мињєн арслњ йилєгдљіні. Балєснд сін кец-таал тогталєнд муниципальн бюджетд бас мґњгн батлгдсн бііні, эннь 1 сай 341 мињєн арслњ болна.
Бичкдўд музейд одв
Городовиковск района імтні социальн теткврин комплексн Цутхлњгин специалистнр љирєлин кўнд таалд туссн бичкдўдт Н.Пальмовин нерті Келн-улсин музейин филиалд экскурсь бўрдів.
Музейин филиалын заведующ Владимир Артеменко бичкдўдиг Ик Дґрвді улусин болн Городовиковск балсєна тууљла таньлдулв.
Эн улус болн Башанта балєс бўрділєнд болн делгрлтд ик тівцін орулсн зіісњ Михаил Гахаевин тускар бичкдўдт келљ, олн зўсн хуучн экспонатмуд ўзўлљ, экскурсь соньн кевір давулгдв. Эн єазра улс Тґрскін харсгч Алдр діінд залу-зґрмг кевір діілдљ йовсна тускар бичкдўд оньган ґгч соњсв. Хальмг улсин тууљд єашута 13 љилин туувр учрсна тускар бас эдн олн экспонатмудас медв. Бичкдўдт экскурсь туста болснь маєд уга. Эдн В.Артеменкод олн сурвр ґгч, дііні болн тууврин цага бичгўд, зургуд, біірн імтні хувц-хунр, ґлг-эд ўзсндін ґврв.

Мана зіњгч

Видео