Селіні імтнд дґњ болна

23-10-2019, 10:22 | Таңһчин зәңгс » Эрўл-менд харлһн

Яшкулин района Привольный селінд эмчин офис ўўлдні. Арвн љил хооран энд «Улан Хґґч» акционерн нииціні дґњгір капитальн ясвр кегдід, пациентнрин тґлі сін таал тогтагдсмн. Тер цагт эдл-ахуг єардљасн П.П.Менкнасунов селіні социальн тґрмўдт ик оньг ґгч, эрўл-менд харлєна болн сурєуль-эрдмин учрежденьсиг цуг халхарн дґњндг біісмн.
Эн чадмг єардачин нилчір эмчин офист стационарн эмнлєні, тірлє келєні, шўдні эмчин, лабораторин хорас бііні. Капитальн ясвр келєнд эдл-аху кўсдундур сай арслњ йилєсмн. Харм тґрхд, сўл љилмўдт энд эмч уга, тегід фельдшер Людмила Тюрбеева селіні імтні эрўл-менд харна.
- Эндр мана селінд 640 бґдўн кўн болн 170 бичкн бііні, би цугтаєинь хіліљ, тўргн дґњ кўргнів. Тер мет мана эдл-ахуд 65 малын хош бііні, тегід тенд кґдлљіх малчнр бас мини хіліврт. Імтн Яшкуль селінд одад района больницд эмчнрт бийін ўзўлід, ямаран эмнлєн кергтієинь медљ авна. Мана офист ґдрір ўўлддг стационар бііні, тегід эмнлєн керглгдљіх улс нааран ирні. Біірн улс нурєлљ тів єарсн улс, тегід эдн олн зўсн хуучта болдг учрар эднд хойр дам оньг кергті. Темдглхіс, мана селінд нилхд тґрлєн баєрљахш. Эн љил арвн негн нилх тґрљ єарв, дікід хойр бер саата. Бичкдўдин садт єучн кўўкн-кґвўн орна, селіні дундын школд 82 сурєульч сурчана, тегід тедні эрўл-мендин біідл бас хілінів, - гиљ Людмила Николаевна келв.
Селіні ВОП «Эрўл-менд харлєн» гидг келн-улсин тґсвір ЭКГ аппаратар, шўдні эмчин кабинетин болн лабораторин тґлі оборудованяр тетнгдв, нидн «Тўргн дґњ кўрглєні» шишлњ кґлгн-кўчн йилєгдв. КТК-Р давулљах буйнч седклин программар эдн реанимобильта болв. «Сулда» гидг шишлњ медицинск дґњ кўрглєні Цутхлњгин болн тањєчин больницин специалистнр нааран ирљ диспансеризац давулна. «Валента» гидг программар гемті улсин ЭКГ района больницин болн П.Жемчуевин нерті тањєчин больницин кардиологическ іњгин специалистнрт йовулгдна. Специалистнр дарунь гемті кўўнд эмнлє келєні туст сўв-селвгін ґгні, кергті болхла зўркні-судцна Цутхлњгур йовулна. Эмч уга хол селінд біідг улсин ім аврлєнд эн программ туста болљахнь маєд уга гиљ фельдшер темдглні.
Селінд эмч уга болљахас ишті фельдшерин даавр ґсні, энўнд кех-кўціх кґдлмш олн болна. Ўлгўрнь, ода намрин кемд эн гриппіс тірлє кељіні, садв геміс хґрлєні вакцинац сурєульчнр болн бичкдўдин садт ордг кўўкд-кґвўдин дунд кўціљіні. Саата кўўкд улсин, нилхдин болн медіті улсин эрўл-менд харлєнд єол оньг ґгх кергті. Диспансеризацд орх улсиг специалистнрур йовулх, тедні шинљллт бас кех кергті болна.
Намаг Людмила Николаевнала кўўндљіхлі Дагестанас ирсн залу кўн эрўл-мендин біідлін шинљлхір орљ ирв. Тиигн гихнь эн цґґкн ґдр хооран элгн-садн талан гиичлљ ирсн бііљ. Залу кўўні цусна дарлтнь ґґдлід энўнд тўргн дґњ керглгдв, тегід Людмила Николаевна энўнд тірлє кеєід, уух эминь зааљ ґгв.
Людмила Николаевна энд хґрн тавн љилдін кґдлљіні. Т.Хахлынован нерті медицинск училищ тґгсісні хґґн эн нааран авальтаєан ирсмн. Алексей Степанович олн љилдін «Тўргн дґњ кўрглєні» машині љолач билі, ода малд кґдлљіні. Эдн дґрвн ўрті, долан ач-зееті. Олн љилдін селіні эрўл-менд харлєнд ўнн-чик седклтієір кґдлљ йовх тґлідін Л.Тюрбеева РМО-н болн тањєчин правительствин Кўндллєні єашгудар ачлгдсмн. Эмчин офисин єаза олн зўсн модд болн цецгі урєљахиг ўзід, Людмила Николаевна бийнь эргндк єазриг кеерўлљіхиг медўв. Кўўкд кўн кґдлмштін дурта, кергін даавртаєар кўцідг, біісн єазртан эзн кевір бііљіх тґліднь біірн улс энўг кўндлљ тевчні.

Наталья ДАВАЕВА
ЗУРГТ: фельдшер Людмила Тюрбеева кґдлмштін
Авторин цоксн зург

Видео