Шин љирєлин тґлі шунљ йовсмн

24-10-2019, 10:30 | Таңһчин зәңгс » Күн болн җирһл

Октябрьск хўвсхлин ґмн хальмг келн-улс у-ґргн теегір орчлњгин аюлла харєад, кир-нуєудтан даргдад, кесг геміс кґлті хорад, тўрў-зўдў ўзід нўўљ йовсн цагтан туслњ бийнь йос бірх, эвріннь тањєчта бііхин туск ухан ордго біісмн. Эврі тањєч бірх шиидвр єарєлєн энтн ик байр біісмн. Хальмгуд цуєар эн байрт бахтљ йовсмн. Эврі тањєч хальмг келн-імтні біідл-љирєлд ик чинр зўўљісмн. Тегід чигн XX зун љилин 20-30-ч љилмўдт тањєч эклљ ўўдљ, делгрљ батрљ йовх кем йир љигті, ґврмљті цаг бііснь лавта. Эвріннь цаглаєан ирлцљ, шин љирєлин тґлі гўљрљ, олна тґлі шунљ йовсн улс бає биш билі. Тер цагин баєчуд гегін-герлўр, сурєуль-эрдмўр шўлтљ йовснь мґн. Тедні негнь Ўлдчні іімгі кўн Эрднин Нимі біісн болдг. Тањєчин Келн-улсин архивин коммунистическ партин Хальмг обкомин сањд энўні документс бііні. Тегід терўгинь умшљ, энўні намтрла таньлдљ, энўні љирєлин тускар медљ аввидн.
Нимя Эрдниевич Эрдниев 1902 љилин март сарин 15-д Манцин улусин Ўлдчні іімгі Ґгрсн Нур гидг хотнд угатя кўўні ґрк-бўлд тґрсмн. Эцкнь Эрдни Очирович Эрдниев насн-љирєлиннь туршарт баячудын мал хірўлљ, заргдљ йовла.
Нимі бичкн цагтнь эцкнь Манцин Заллтын медлд пошт бірдг байн кўўні зарц болад, 1908-1912-ч љилмўдт мґрн тергір імт болн аца зґґдг билі. Тегід угатя ґрк-бўлин кґвўн Нимі ніімтідін 1910 љилд Ўлдчні іімгин школ-интернатд орљ, сурєуль сурв. 1914 љилд Нимі кўцімљтієір школан тґгсієід, цааранднь сурєуль сурч, медрлін гўўдўлх арє учрснд бийін хґвтід тоолв. Тер намр Іідрхн балєснд 2-ч классин Хальмг училищд сурад, 1916 љилд тґгсів. Цааранднь сурєуль сурх энўнд седкл билі, болв энўг талдан сурєулин заведеньд йовулсн уга. Тиигід Нимі герўрн хірљ ирід, кўўні мал хірўлід, эцкдін дґњ болв. Эдні бўлд 8 кўн билі, тегід эцкнь єанцарнь кґдлід, олсн кґлсні мґњгнь тату болдг билі. Йириндін Нимі арвн хойртаєасн эцкдін нґкд болад, байн улсин мал хірўлљ йовсмн. Зуг сурєуль сурч йовсн цагтан зуни амрлєнд ирхлірн кґдлдг билі. Іідрхнд сурєулян тґгсієід хірљ ирід эцклірн ідлдін кґдлдг болв.
1920 љилин январь сард Нимі Ўлдчні іімгіс Кґвўді іімгўр нўўљ ирв. Дигті тер љилин февраль сард эцкнь ґњгрљ одв. Тиигід насни дигт кўрід уга Нимі эцкиннь ормд ґрк-бўлін асрх зґвті болв. Эрднин Нимі Кґвўді іімгт революционн комитет бўрділєнд шунмєаєар орлцв. Тиигхд тањєчд советин йосн тогтљасн цаг біісмн. Бає-дўўвр наста Нимі шин янз, шин біідлд орхин тґлі шунљах, гўљрљіх улсин тўрўн зерглінд йовла.
Эн єазра улс олна хург деер Эрднин Нимін тґлі дууєан ґгч, революционн комитетин гешўн-сеглітрт суњєсн болдг. Хґґннь революционн комитет іімгі кўцігч комитетд хўврўлгдсмн.
Дарунь Уисполкомин закврар Нимя Эрдниевиг Ўлдчні іімгўр йовулљ, цергі комиссариатд кґдлўлв. Тиигід кґдлід, Ўлдчні іімгі военкомд батлгдв. 1922-1923-ч љилмўдт орєдул бандитнрла ноолдсн цаг билі, Эрднин Нимі эн кґдлмшт шунљ орлцљ йовла. Хґґннь энўг хірў Кґвўді іімгўр йовулсмн. Энд эн кўсдундур љил іімгі школд багшар кґдлљ йовла. 1923-ч љилд Ўлдчні іімгі кўцігч комитетин ахлачд батлсмн. Энд хоорндан дґњ кўрглєні крестьянск нииціні ахлачд суњєгдсмн. 1923-1924-ч сурєулин љилд Ўлдчні іімгт школд багшар кґдлв. Тер саамд Эрднин Нимін нилчір Ўлдчні іімгт 40 сурєульч сурчах школ бўрдігдв. 1924 љилд тиим дўњгі школ бўкл улуст уга билі гиљ эн бичљ. Сурєулин, гегін-герлин кергт энўні седкл тусдг бііљ. Советин органмудт сурєуль-эрдмин халхар нанд кґдлмш даалєхла, сін болхмн, олзта-туста болхмн билі гиљ эн эврін бичљ.
Наснь бає, хурц ухата, седвірті, шамдєа-шулун тґлідін эн алькинь чигн тегш дасад авчкдг болна. Тер цагт сурєульта улс хатяр біісмн, ямаран чигн халхд специалистнр эс кўртдг бііљ. Тегід чигн Эрднин Нимі нег єазрт удан кґдлдго билі. Мел энўг дањгин нег ормаснь кґндієід, чинврті біідл тогтсн єазрур йовулад кґдлўлдг бііљ. Эвріннь намтрт сурєуль-эрдмин халхар кґдлх седклті біісні тускар эн бичљ. Эрднин Нимі 1925 љилд коммуна партин зерглінд орсмн. Тегід партин закврар альдаран йовулна, тенд кґдлх зґвті біісмн. Нимя Эрдниевич Ўлдчні іімгі кўцігч комитетин (АИК) ахлач, дарунь Манцин улусин кўцігч комитетин (УИК) ахлачин дарук болљ ўўлдљ йовсмн. Тер мет ВКП(б) улусин комитетд кґдлљ йовла. Хґґннь Іідрхнд, Элстд кґдлљ, дааврта ўўл дааљ йовсмн. Партийн болн Советин йосна органмудт кґдлљ, олна кергин тґлі шунљ йовла. Тер мет профсоюзн болн олна нииціс толєалљ, эгл улсин сі хііљ, эдні тґрмўд хаєлдг біісмн.
Келн-улсин архивд Эрднин Нимін хадєлгдљах документс 1928-ч љил кўртл кўціљісн ўўлдврин тускар келгдљіні. 1937-ч љилд тањєчиг толєалљ йовсн улс Сталині эрк шиллєнлі харєсн билі. Кесгинь тўўрмд суулєад хаєад алчксмн. Тер мет зірминь ґґдін ўўліснь сулдхад, селідт кґдлўлхір йовулсмн. Элстд дааврта ўўл дааљ йовсн Эрднин Нимі чигн эн учрар дііні ґмн хірў Ўлдчн іімгт тусљ кевті гиљ тааљ болхмн. Юњгад гихлі 1942-ч љилд немшнр тањєчур діврљ, мана єазриг эзлсн билі. Терўні ґмн партийн болн Советин йосна органмудт кґдлљісн улс партийн документс авч, тањєчас Іідрхн тал йовулљасмн. Болв зірмнь кўрх єазрур кўрч чадлго, хірў герўрн хірљ ирсмн. Тедн дунд дааврта ўўлд кґдлљ йовсн коммунистнр Эрднин Нимі, Кармаша Босхмљ болн Арбган Хґґч билі. Тањєчин Келн-улсин архивд хадєлгдљах КПСС-ин Хальмг обкомин сањд Босхмљ Кармашовин болн Хґґч Арабгаевин цґґкн документ бііні. Тегід эдні љирєлин болн кељ-кўціљ йовсн ўўлдврин тускар медљ аввидн.
Босхмљ Кармашов Ўлдчні іімгт Тоста гидг бўўрт 1906 љилд угатя малчин ґрк-бўлд тґрсмн. 1920-ч љилмўдин дундурар энўні тґрскн бўўрнь 2-ч Ўлдчні сельсоветин медлд ордг Тоста хотн болв. 11 наснас авн 17 нас кўртлін 1917-1923-ч љилмўдт байн улст заргдљ йовсн болдг. Архивн документд Кристі гидг бўўрт Лука Романович Савченко гидг байн кўўні мал хірўлљ йовсна тускар бичіті. Хґґннь Хальмгт Советин йосн тогтад, батрад йовсн цагт, 1923-1924-ч љилмўдт Кармаша Босхмљ сурєуль сурч, курсмуд тґгсів. 1925-1929-ч љилмўдт комсомольск Ниицінд дааврта ўўл дааљ йовсн деерін сельсоветин сеглітрір кґдлљ йовсмн. Цаг ирвіс энўні медрлнь ґргљід, дамшлтнь ґсід йовсмн. 1929-1931-ч љилмўдт 2-ч Ўлдчні сельсоветин ахлачар кґдлљ йовла. 1931-1933-ч љилмўдин эргцд Центральн улусин кўцігч комитетд (Центральный УИК), дарунь мґњг хоршуллєна района кассиг (районная сберкасса) толєалљ йовсн болдг. Угатя ґрк-бўлд тґрсн Кармаша Босхмљ сурєальта, медрлті, ухата, шунмєа кўн бііљ, тер тґліднь энўг олн дундас йилєљ ґґдлўлљ, энўнд иткљ, дааврта кґдлмш даалєдг бііснь мґн.
1-ч Ўлдчні кўн Арабган Хґґч бас олн дунд ончрљ йовсмн. 1920-ч љилмўдин чилгчір эврі улуст селіні эдлічнрин Нииці бўрділєні ул-сўўринь тівљ йовсмн. Тер мет іімгтін колхоз бўрділєні кергт шунљ орлцљ йовла. Арабган Хґґчин орлцлєта колхозмуд ўўдні. Єарсн селінднь, Ўлдчнд, Арабган Хґґчин бийиннь єардврт, бийиннь залвр, залмљд зґвір кўчті колхоз бўрдсн, Калинині нер зўўні. Темдглхд, дііні ґмнк цагт 1-ч Ўлдчнд хойр колхоз тогтсмн, эннь Калинині нерті болн XVIII-ч партсъездин колхоз. Калинині нерті колхозиг Хґґч Санджиевич Арабгаев толєалсмн. Энўні чадмг єардврт колхоз улм батрад, байљад, сай ору авдг болв.
Дііні ґмн Калинині нерті колхоз олн мал ґскљ, тірі тірљ, темс урєаљ, темдглсн зураєан давулљ, эврі улуст оньдин нўўрт йовљ, ўлгўр болгч эдл-аху біісн болдг. Колхозд дала малын хош, МТМ, ўсні, єахан болн така-шовуна фермс билі. Тегід чигн колхоз буудя, мах, ўс, тос, ґндг шањд орулљ, олн імтиг эдл-уушар теткљісмн. Эдл-ахуд кґдлљісн улс чидлін нґґлго кґдлљ, олнд тусан кўргљ, тањєчиннь делгрлтд болм тівцін орулљ йовсмн.
1-ч Ўлдчнд ўўлдљісн Калинині нерті болн 2-ч Ўлдчнд ўўлдљісн Ленині нерті колхозмудын нўўрлгч кґдлічнр мґрієір ачлгдад, 1941 љилд Москвад болсн олн-імтні эдл-ахун кўцімљин Цугсоюзн єііхўлд (ВДНХ) орлцх зґв авсн болдг. Тедн дунд Калинині нерті колхозин ахлач Хґґч Санджиевич Арабгаев болн Памрус Шолиевич Шолиев йовла.
1920-ч љилмўдт урдк цагин хуучн біідліс хольљсн, шин онц ухата, тґрті улс болљ єарна. Эдн сурєуль сурад, медрл шињгієід, дамшлт хоршаєад, шин љирєл тосхлєнд шунљ орлцна. Эдн олн-імтні љирєлиг оњданар, йоста-зґвтієір, тељілті-тетклтієір, сурєульта-эрдмті болдгар бўрділєнд орлцна. Эрднин Нимі, Кармаша Босхмљ болн Арабган Хґґч мел тиим улс билі. Эдн олна тґрт орлцљ, эгл улсин біідл-љирєл ясруллєнд нилчін кўргљ, олн імтнд ач-тусан кўргљ йовсмн. Тегід чигн эдні нерднь олн дунд темдгті біісмн, эдн ик тоомсртад тоолгддг бііљ. Арабган Хґґчин ачнр, љичнрнь ода чигн Приютна района Ўлдчн селінд бііцхіні. Эдн нер єарсн аавиннь санлынь кўндлні.
Дііні цагт, 1942-ч љилд немшнр тањєчин єазрур діврід орхин ґмн советин йосна органмудт кґдлљісн партийн кґдлічнриг іімшг уга єазрур йовулљасмн. Болв Эрднин Нимі, Арабган Хґґч болн Кармаша Босхмљ эврі єазртан ўлдљ. Фашистск деермчнр тањєчин єазриг эзлсн кемд нег хар саната кўн Ўлдчні іімгі сурєульта, арєта гисн улсиг немшнрт бірўлід ґгчкљ. Эрднин Ниміг, Кармаша Босхмљиг болн Арабган Хґґчиг Элстўр тууєад, эргнд бііх салад хаєад алчкљ. Тиигід олна тґлі шунљ йовсн, олна нўўрт йовсн коммунистнр імнісн хаєцв.
Эдн арє-чидлін, імін ірвллго кґдлљ, олна кергин тґлі, олна тґлі зўткљ, тањєч батрљ делгрхд эврі тівцін орулсн улс мґн. Харм тґрхд, эдні нерднь мартгдљ йовна. Тегід Хальмг автономь бўрдсні 100 љилин ґґниг угтљ, Ўлдчн селінд Эрднин Нимід, Кармаша Босхмљд болн Арабган Хґґчд нерідљ, бумб босхљ, санлынь мґњкрўлхлі сін болхмн билі гиљ сангдна.

Маргарита АРЗАЕВА