• Чехословакийд церглсн хальмг салдсмуд

    Одахн гилті цергіс бууљ ирсн болнав, зуг тер цагас нааран дигті дґчн тавн љил давв. 1973-ч љиліс авн 1975-ч љил кўртл Чехословакия орн-нутгт Чешка Требова балєсна алднд йовєн ротд церглљ йовлав. Келхд, йовєн цергт церглхд амр биш. Ґдр болєн зерглінд біієід йовх, гўўх, бульчњган чањєах кергті билі. Мини хґвір, дунд сурєульд сурчасн цагла би спортд ик оньган тусхадг билів.

    • 21-07-2020, 17:58
  • Зґрсн талан зўткдг халуч седклті біісмн

    Сиврин тууврас ирсн хґґн ик болн нань чигн сурєуль сурад, мергљлтнр болљ тањєчин делгрлтд орлцсн олн-імтн давсн зун љилин жирдгч-найдгч љилмўдт кўч-кґлсні хаалєд орсмн. Тиим улсин негнь сойлын халхар олн љилд кґдлљ йовсн Тимофей Батыревич Алексеев мґн.

    • 17-07-2020, 17:19
  • «Улан гер – Красная кибитка»

    Хальмгин автономин зун љилин ґґнин кемд імтн тґрскн єазрин тууљарнь соньмсчана. Тер соньмслтынь хањєахар Н. Пальмовин нерті Келн-улсин музейин кґдлічнр тер цагт кўўкд улсин љисін яєљ делгрљісинь ўзўлхір шиидв. «Улан гер - Красная кибитка» гидг нерті видеоэкскурсь эдн бўрдів.

    • 17-07-2020, 17:09
  • Эрдмдән итклтә күн

    Таңһчд үүлддг Әрәсән ФССП-н Заллтд үннч седклтә, чаңһ-чиирг, төрскн һазр-усндан эңкр, эрдмдән дурта, эврә кергт итклтә залу улс цөн биш. Теднә негнь Пүрвә Мушаев мөн. Эн баахн күн Элст балһснд Санал Петрович Мушаевин болн Маргарита Владимировна Мучкаеван өрк-бүлд төрсмн. Аавнь ачнртан Пүрвә болн Бальҗр гидг ховр сәәхн нерд өгсмн. Эк-эцкнь хойр үрән эңкрлҗ, ик оньган тусхаҗ, чик сурһмҗ өгч, өскҗ-босхҗ, сурһуль-эрдм дасхсмн.

    • 16-07-2020, 10:01
  • Делкі мини гисн седклті

    Городовиковск района Виноградное селінд Галина Родионоваг цуєар кўндлљ тевчні, цаєан седклднь ханна. Хґрн дґрвн љилдін социальн кґдліч болљ медіті болн гемті-шалтгта улсиг килмљтієір хіліљ дґњ-тусан кўргљ йовх Галина Тимофеевна олн дунд тоомсрта болн кўндті кўн болна. Ода энўні хіліврт зурєан кўн бііні, тедніснь єурвнь эрмдгті, хойрнь кўч-кґлсні ветеран, дікід негнь цергі йовдлмудт орлцач.

    • 16-07-2020, 09:57
  • Ээҗин тодлвр

    “Көгшн күүнлә харhад күүндхлә, ухани сергмҗ болдг” гиһәд хальмг хуучн үлгүр бәәдг. Мини ээҗ най күрсн Ольга Александровна Чурюмова (Буджалова) одахн нанд нег соньн тууҗ келҗ өгв. Келсн тодлвринь бичәд, тана оньгт тусхаҗанав. Эднә бәәсн Бембәхнә әәмгт теднлә хамдан Зодьбина Бадм гидг күн бәәҗ. Октябрин хүвсхлин өмн эн күн хурлд церглљәҗ. Советин йосн тогтагдсн цагт хурлд церглдг улсиг цааҗла харһулдг бәәсмн. Кесгинь хаһад алсмн, зәрмснь “ГУЛАГ”-т әмнәсн хаһцад хорсмн.

    • 14-07-2020, 17:49
  • 100 нас наслсн ээљ

    Эн љил бидн мана Хальмг автономь бўрдсні 100 љилин ґґн темдглљінівидн. Эн ончта ґґн мана тањєчин кўн болєнд темдгті болн тууљлгч чинрті болљахнь маєд уга. Шидр Элст балєснд біідг кўч-кґлсні ветеран Љамбин Надежда 100 љилин ґґнін темдглснь медітд болн энўні ґґрхн элгн-саднд ик байрта йовдл болв. Зун нас наслна гидгтн басл ґвірц болн ґргмљті байр болљана. Надежда Намишевнан біідл-љирєл тґрскн єазр-уснаннь тууљла бат залєлдата. Эн тууврин болн дііні тўрў-зўдўг дааљ єарсн, тґрскн тањєчин босхмљд болн делгрлтд ўнн-чик седклтієір кґдлљ йовсн кўн болна.

    • 14-07-2020, 17:30
  • Тўрў ўзхлірн тґлљсн ээљ

    Хальмг автономь бўрдсні 100 љилин ончта ґґнд нерідљ тањєчин босхмљд болн делгрлтд ик тівцін орулсн, насн-љирєлиннь туршарт тґрскн єазр-уснаннь цецгірлтин тґлі ўнн-чик седклтієір кґдлљ, отг-іімгтін кўндті болн тоомсрта болсн улсин ач-тус эрк биш темдглгдх. Эдниг ґґнин медаляр ачлљ, байрин керг-ўўлдврмўдт кўндлљ тевчхмн. Яшкулин РМО-н толєач Савр Мушаевин келсір, эдні районас љирн дґрвн кўн ґґнин медаляр ачлгдхмн. Тедн дунд Тґрскін харсгч Алдр діінд орлцач Дербен Мацаковна Кичикова бііні. Медіт ода районд ор єанцхн діінд орлцач болна.

    • 10-07-2020, 16:01
  • Кўўкд улс нўўрт йовсмн

    Ґдгі цагин девсњд, глобализацин таалд, обществин біідл-љирєлд кўўкд кўўні чинрнь ґґдлљ, нилчинь ик гидгір хўврљіні. Болв эн йовдл давсн зун љилд эклсн болљана. Терўні тускар Келн-улсин архивд хадєлгдљах хуучн бірмт цаасд герчлљіні. Хальмгт 1920-ч љилмўдт кўўкд улсиг хўўвмўд, экнриг болн бичкдўдиг харлєна учрежденьс бўрдігдсмн. 1920-ч љилмўдин Улан йовєн ишкі гермўдин нилчір нўўдл кўўкд улсин дунд олна кґдлмш бўрдіљ давулдг біісмн. 1920-ч љилмўдин эклцір кўўкд улсин кўч-кґлсні болн бііцин таалынь ясруллєна тґрір комиссьмўд тогтагдсмн.

    • 03-07-2020, 16:52
  • Тівн љил хооран

    1970-ч љилд Хальмгин автономин 50 љилин ґґн темдглсн ик байрт Москваєас, Ленинградас, талдан олн балєсдас, Ірісін Федерацин краймудас, мўљмўдіс, автономн республикўдіс олн гиичнр ирљ, хальмг олн-імтні байриг хувалцсинь ўзўлсн бірмтин кинолент шидр хіліх йовдл учрв. Імтн ямаран ик ґргмљтієір ґґнин байриг темдглљісинь ўзхд соньн болв. Тањєчан босхљ авад, ўўдігч ўўлдврин бат хаалєд орсн імтні чирі байрар герлтсинь кинозург ўзўлљіні.

    • 03-07-2020, 15:55